Коли прем’єр-міністр Польщі Беата Шидло наприкінці січня говорила про «один мільйон українських біженців у Польщі» як «поважну проблему», вона навряд чи задумувалася, що за послугу зробить іммігрантам з України. Проти них не вийшли протестувати націоналісти – натомість на їхній захист виступили працедавці країни, для яких втрата українських працівників рівнозначна призупиненню багаторічного зростання. Оборона польськими підприємцями громадян України – це безперечна запорука подальших полегшень для українців у польському законодавстві.
Сьогодні польська економіка зростає. Це тенденція багатьох місяців: попри проблеми з Росією польські підприємці зуміли не тільки вийти на нові ринки, але й підвищити свої показники. Згідно з даними Головного статистичного управління Польщі, в 2015 році економіка держави зросла на 3,6 відсотка – це вище від прогнозів, що пророкували 3,5%. Минулого року в польській економіці зміцніли позитивні тенденції, а основним чинником для зростання був внутрішній попит.
Водночас у 2015 році рівень безробіття в Польщі впевнено перетнув позначку нижче 10 відсотків: це означає, що не працедавець, а працівник починає диктувати свої умови на ринку. Оскільки роботодавці не мають монополії на контроль кадрів, вони починають пропонувати вищі зарплати старим працівникам. Це підтвердили різноманітні дослідження рекрутингових компаній: число підприємств, які тепер підвищують винагороди всім своїм працівникам, налічує від 30 до 50 відсотків. За даними дослідження Національного банку Польщі, в середньому в 2016 році працедавці планують збільшити зарплатню на 5 відсотків. Частина з них думає над черговим підвищенням ставок у 2017 році.
Отже, станом на початок 2016 року маємо в Польщі ситуацію, коли економіка зростає, однак робочих рук виявляється мало, а ті, що є на польському ринку праці, можуть «перебирати» посадами; підприємці змушені утримувати старих робітників вищими зарплатнями. «Іноземця працевлаштую. Терміново!» – з таким заголовком у січні вийшло бізнес-видання «Dziennik. Gazeta Prawna». «Вже кілька років рівень попиту на працівників з-за східного кордону, передусім з України – дуже високий», – читаємо в газеті, – «а цьогоріч кількість вакансій, адресованих іноземцям, може ще збільшитися». Як дізнаємося, приваблює українських мігрантів у Польщі заробіток: непоганим вважається від двох до трьох тисяч злотих за місяць.
– Віддавна українські мігранти доповнюють польських працівників на ринку праці, особливо в таких галузях, як сільське господарство, – підтверджує Мирослава Керик, голова фонду «Наш вибір». – Не один раз бувало, коли консульства не встигали з виданням віз, то власники господарств мали серйозні проблеми зі збором врожаю.
Голова фонду «Наш вибір» перераховує, що крім сільського господарства типовою для громадян України стала робота в секторі домашніх послуг, догляду за старшими особами, промисловості, транспорті чи торгівлі. Немало в Польщі і висококваліфікованих працівників із України: вони освоїли ІТ-галузь чи фірми, що співпрацюють зі Сходом. Популярний закид, мовляв, «українці забирають працю в поляків», спростовують нам кілька джерел.
– Про конкуренцію на ринку праці між поляками та мігрантами можна говорити лише в тому випадку, коли випускники-іноземці після закінчення польського вишу, не потребуючи дозволу на працевлаштування, починають шукати роботу разом зі своїми однокурсниками-поляками, – уточнює Керик. – Але українці зазвичай починають шукати працю там, де можуть вдало використати своє походження чи знання мов.
– На найнижче оплачуваних посадах українці вже давно витісняють поляків, але це не конкуренція. Просто найкращі поляки давно виїхали на Захід, а гірші не хочуть працювати, воліють вдома сидіти, – відверто кидаючи камінь у своїх співвітчизників, анонімно продовжує один із дрібних підприємців, у якого працюють переважно українці.
– Мінуси в працевлаштуванні трапляються тому, що українські громадяни в Польщі не завжди добре знають польську мову, особливо в письмовому, офіційно-діловому варіанті. Або не настільки добре її знають, щоб репрезентувати фірму, – додає Керик. – На перешкоді часом стоять і страхи працедавця: йому може здаватися, що працівник з України не зовсім кваліфікований, навіть якщо має чудове резюме. Або часом працедавці бояться процедур.
Водночас, за словами голови фонду «Наш вибір», на польському ринку є низка фірм, що постійно стикаються з працевлаштуванням іноземців. Вони якраз процедур не бояться, а в деяких із них є спеціальні люди, які тільки цим питанням займаються. Найпоширенішою така практика є в міжнародних корпораціях, що мають польські офіси.
Зміни на ринку праці відбуваються настільки швидко, що за ними не встигає польське законодавство. Польща у травні 2014 року вже змінила порядок працевлаштування іноземців, зокрема прописала можливість одночасно отримати дозвіл на проживання та працевлаштування.
– Однак в останньому випадку дозвіл видається на конкретне місце праці, відповідно працівник залежний від працедавця, а працедавець може його цим шантажувати, – зауважує Керик. На її думку, ситуацію покращила б можливість отримувати дозвіл не на конкретне місце праці, а на окрему галузь.
На необхідність зміни законодавства в бік спрощення працевлаштування громадян України в Польщі вказує й віце-президент Спілки підприємців і роботодавців Марцін Новацький. За його словами, в цьому передусім має бути зацікавлена польська влада: змінити законодавство так, щоб мігранти мали більшу свободу в легальному працевлаштуванні в Польщі, відповідно платили тут податки. Підприємець зазначає, що США, Канада і країни «старої» Європи побудували своє процвітання значною мірою завдяки праці іммігрантів. Проте якщо Німеччину відбудовували культурно відмінні турки, в розвитку Франції допомагали вихідці з арабських держав, а Великобританії – мешканці Пакистану чи Індії, то для поляків сусідні українці – «це мрія з будь-якої точки зору».
– Люди є різні, – характеризує українських працівників Керик. – Проте серед польських працедавців я чула стереотип, що наші співгромадяни порядні, виконують свою роботу і їм можна довіряти.
На переконання Новацького, Польща має якомога швидше розвивати імміграційну політику, особливо роблячи наголос на полегшенні положень для приїжджих з України.
– Тим часом Польща не може навіть приблизно порахувати, скільки тут працює іммігрантів з України, – наголошує Новацький. – Я чув оцінки від 350 до 500 тисяч, пізніше також зустрічав цифру 800 тис., а посол України говорить про понад мільйон українців у Польщі, – сказав Новацький.
Водночас, на що звертають увагу в різних відомствах, кількість громадян України, які мають право на постійне перебування в Польщі, це лише кілька десятків тисяч людей, а отже, кілька відсотків від усіх. Наші співрозмовники слушно підкреслюють – українські мігранти теж можуть успішно вести бізнес у Польщі та бути працедавцями. На зміни чекає й частина мігрантів з України без дозволу на постійне проживання – вони можуть вести бізнес, проте стикаються з більшими труднощами, ніж польські конкуренти.
Ігор ІСАЄВ