Живопис як процес адаптації – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Живопис як процес адаптації

24 Березня 2016
Живопис як процес адаптації

Картини Олександра Михайленка захоплюють реалістично-романтичними образами та яскравістю кольорів. На перший погляд – це його персональне бачення світу – цікаве та мальовниче. Втім, як зазнається сам автор, це не лише рефлексії на все те, що його оточує, але й на нові віхи в житті, яких зараз у художника чимало.

Олександр приїхав до Варшави з південного сонячного Миколаєва рік тому. У непростому процесі адаптації до нового життя в новій країні допомагає живопис. У результаті повстала персональна виставка «Перший рік – перший крок», до якої увійшло 15 робіт, 13 з яких було створено у польській столиці. Відкриття вернісажу відбулось 20 березня в Українському домі на вул. Заменхофа, 1. Оглянути картини художника можна буде до 1 квітня.

“Створення картин однозначно допомогло мені у процесі адаптації. І навіть досі допомагає призвичаїтись до нового життя. Кожна робота наче моя дитина – немає улюбленої. Всі вони рідні, дорогі, близькі і прекрасні. Просто по-своєму”, – розповідає художник. І дійсно, адже у переплітанні кольорів та поєднанні образів кожен з нас побачить щось своє і щось своє відчує. Але істинна суть роботи, її глибинний зміст відомі тільки творцю. Займається малюванням Олександр вже не перший рік, втім спеціальної освіти немає. У рідному Миколаєві мав персональну виставку, а також кілька спільних презентацій.

“У Варшаві мене надихає абсолютно все. Багато гуляю і роблю багато фотографій. А коли є натхнення – малюю. Інколи одна картина народжується за ніч, а інколи за кілька тижнів. Все залежить від того, як ми домовимось з музою”, – ділиться творчим процесом художник. Малює Олександр акриловими фарбами. Говорить, що вони дуже зручні в роботі, гарно передають кольори у створені бажаних образів. Наприклад, картина із зображенням Варварівського мосту у рідному Миколаєві з часом отримала нові елементи – барвисті бульбашки, які додали своєї пікантності та грайливості.

Зрештою, описувати роботи Олександра дуже цікаво і робити це можна за допомогою безконечних епітетів, метафор та синонімічних рядів. Втім, це саме той безапеляційний випадок, коли найкраще його роботи побачити на власні очі, переконатись у глибині образів і принаймні спробувати збагнути внутрішній світ художника.

Оксана Денисюк

myhailenko (3)

myhailenko (2)

myhailenko (4)

myhailenko (6)

myhailenko (9)