У Польщі проросійські сили знищують українські місця пам’яті – хрести та пам’ятники, встановлені українцями з Польщі. Немає сумніву, що це елемент продуманої провокації, яка має погіршити польсько-українські відносини.
Спритність «новоросійських» мас-медіа
На початку березня цього року на старому греко-католицькому цвинтарі в селі Молодич (Підкарпатське воєводство, Ярославський повіт) зруйновано частину пам’ятника, який увіковічує вояків Української повстанської армії, полеглих у 1945–1947 роках. Відеозапис, знятий під час нищення монумента, розміщено 5 березня в мережі youtube. На ньому видно, як людина з замаскованим обличчям розтрощує молотом дошку з прізвищами воїнів. Короткий фільм, а також коментар до нього, відразу з’явилися на сайті проросійського порталу «Novorossia Today». Інформацію підписано іменем Давіда Гудзєца (Dawid Hudziec), який, співпрацює з «Novorossia News Agency». Слід зазначити, що польське Агентство внутрішньої безпеки вже цікавилося його інформацією про участь громадян Польщі в конфлікті на сході України на боці сепаратистів.
Згідно з даними, які подав Д. Гудзєц, до знищення монумента причетна група осіб «Тихотемні». Вони вже раніше (восени та влітку 2015 року) паплюжили подібні монументи па Верхраті.
Ці пам’ятники на території Польщі (в основному в Підкарпатському воєводстві) встановлено в 90-х роках – на початку 2000. Ініціаторами є члени української меншини, в основному старше покоління, яке було виселено у 1946–1947 роках з території південно-східної Польщі. Нинішнім жителям сіл, де встановлено монументи, увічнення не перешкоджали роками. Кому й чому вони заважають саме зараз і чому такі випадки широко тиражуються «новоросійськими» мас-медіа?
Невипадковий час актів вандалізму
Петро Тима, голова Об’єднання українців у Польщі (найбільша організація української меншини в Польщі) заявляє, що знищення українських могил та пам’ятників, зокрема в Молодичі, є елементом заздалегідь продуманої і реалізованої провокації. Голова ОУП не має сумнівів, що знищення таблиць – це дії, інспіровані ззовні, які мають спровокувати подібні реакції в Україні. Тому в цій справі Об’єднання написало лист до міністра внутрішніх справ і адміністрації Польщі Маріуша Блащака.
«Акції руйнування і агресії проти української громади збільшилися протягом останніх двох років. Їх мета – викликати конфлікт на польсько-українському прикордонні і зірвати дії, які прямують до поліпшення відносин між нашими народами», – написано в листі.
Акти вандалізму на українських місцях пам’яті на південному сході Польщі особливо почастішали після анексії Криму та вторгнення російських військ в Україну. Тому легко здогадатися, що це важливо саме проросійським колам.
Якщо говорити про знищення пам’ятника в Молодичі, видається невипадковим теж момент, коли його розбито. Ймовірно, акт вандалізму вчинено, коли у Варшаві (4 березня) відбувалося засідання Консультаційного комітету президентів Польщі та України, на якому обговорювалися питання безпеки, стосунків з НАТО, захисту східного кордону ЄС та історичного діалогу. Подібне мало місце і перед 9 березня, коли в деяких польських містах були заплановані акції на захист Надії Савченко. Мета таких дій, на думку П. Тими, – «змістити акценти в процесах мислення в польському суспільстві», яке досі солідаризується і приєднується до акцій на підтримку України. Чи сподіватися чергових провокацій? На жаль – так, бо навіть самі «Тихотемні», які підписуються під актами вандалізму, ще минулого року заявили, що не збираються зупинятися. Можливо, чергові спроби погіршити польсько-українські відносини матимуть місце в липні, коли під час саміту НАТО у Варшаві планується проведення засідання НАТО–Україна.
Співпраця меншин
Жодного разу, коли відбувався черговий випадок руйнування могил і пам’ятників, польські правоохоронні служби не встановили особи зловмисника. Це заохочуватиме до чергових зловживань, результатом яких може стати не лише погіршення відносин між українцями та поляками, але й негативний вплив на імідж Польщі на світовій арені.
Тому після березневого засідання Консультаційного комітету президентів Польщі та України у Варшаві, де обговорювалося питання історичного діалогу, члени Об’єднання українців у Польщі, загальноукраїнської Спілки поляків України та Федерації польських організацій в Україні у справі увічнень звернулися до президентів України та Польщі. У листі до Петра Порошенка й Анджея Дуди вони закликають, зокрема, до «активнішого залучення лідерів національних меншин до міждержавного діалогу між Польщею та Україною, особливо у питаннях, які стосуються історичного минулого та місць пам’яті».
Члени організації сподіваються на позитивний розгляд свого прохання й мають надію на залучення своїх представників до робочих груп, які діють при Консультаційному комітеті.
Павло ЛОЗА