Фанатські війни, “забивний” воротар та нігерійський “джокер” – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Фанатські війни, “забивний” воротар та нігерійський “джокер”

12 Квітня 2016
Фанатські війни, “забивний” воротар та нігерійський “джокер”

Новітня ера футбольного протистояння України та Польщі

Після здобуття Україною незалежності тут почали проводити окремі футбольні змагання. Найкращі команди грали в європейських турнірах, де могли зустрічатися з суперниками із Польщі. Однак сліпий жереб не надто сприяв написанню нових сторінок у літописі футбольного суперництва Польщі з Україною. За 14 єврокубкових сезонів після заснування чемпіонату України, його представники лише раз зустрілися із західними сусідами.

Сталося це в 1995-му, коли в рамках Кубка УЄФА одеський “Чорноморець” зустрівся з тогочасним лідером польського футболу – “Відзевом” із Лодзі. Удома українська команда перемогла 1:0. Другий гол на останній хвилині матчу мало не забив Парфьонов, однак не реалізував пенальті. Цей футболіст став справжнім антигероєм протистояння. Він не зумів забити 11-метровий і в Польщі, в післяматчевій серії.

Та гра перетворилася на справжній трилер. В першому таймі суддя вилучив одного гравця “Чорноморця”, а в додатковий час – іще одного. Лише неймовірна гра голкіпера Олега Суслова рятувала одеситів, які вдев’ятьох ніяк не могли на рівних боротися з одинадцятьма суперниками. Та по-справжньому зоряна мить настала для воротаря пізніше. Коли гості вже програвали, Суслов спочатку відбив удар суперника, а згодом сам підійшов до точки і влучно пробив. Голи воротарі забивають нечасто. В підсумку переміг таки “Чорноморець”, а одеські вболівальники й досі вважають ту гру найдраматичнішою в історії свого клубу. Цікаво, що Суслов забивав пенальті не лише полякам. Якось Олег забив вирішальний 11-метровий у фіналі Кубка України, в іншому матчі – взагалі відзначився із гри.

Всього в європейських клубних змаганнях представники українського та польського чемпіонату зустрічалися вісім разів (16 матчів). П’ять разів далі йшли українські команди, тричі – поляки. Остання зустріч – між варшавською “Легією” та луганською “Зорею” – завершилася на користь команди з Польщі. Протистояння запам’яталося передовсім не грою, а фанатськими побоїщами. Польських уболівальників негостинно зустрічали як у Києві, де відбувався матч, так і у Львові, через який фани добиралися на поєдинок. Варшавським “ультрас” не змогли пробачити події річної давності, коли “Легія” грала проти іншої української команди – “Металіста”. На трибунах вивісили банер про польський Львів, а самі вболівальники скандували “курва Україна”.

wilno_lwow
Скандальний банер уболівальників “Легії”. Джерело – niezalezna.pl

Втім такі агресивні стосунки українські фани мають не зі всіма польськими візаві, а в першу чергу із ультраправими прихильниками “Легії”. Натомість суперники столичних – фани познанського “Леха” – свого часу активно підтримали Революцію Гідності та її активних учасників – українських “ультрас”. На трибунах стадіону “Ягеллонії” в місті Бялисток проводили акції на підтримку ув’язнених в Україні фанів Павличенків. А, скажімо, шанувальники краківської “Вісли”, не раз заїжджали до Львова на товариські змагання з футболу “Єврофан”.

Доволі довго чекати довелося і на першу зустріч між збірними України та Польщі. “Синьо-жовті” встигли зіграти проти далеких Мексики, ОАЕ, Південної Кореї, перш ніж домовилися про спаринг із найближчими сусідами. Товариська гра в 1998-му завершилася на користь “білих орлів”, а ще через рік обидві збірні потрапили до відбіркової групи в кваліфікації на чемпіонат світу.

В Україні розпочалася гучна кампанія в пресі під гаслом “Наша мета – 2002”. Двічі поспіль “жовто-блакитні” зупинилися за крок від великих турнірів, програвши стикові матчі. Але одного разу у групі з українцями були збірні Німеччини та Португалії, іншого – Франція і Росія. Порівняно з ними, команди Польщі чи Норвегії не здавалися настільки грізними, а персона легендарного Валерія Лобановського, який очолив головну команду, додавала вболівальникам оптимізму.

Уже в першому ж матчі на українців чекав холодний душ. У Києві, на очах 55000 глядачів, поляки розбили господарів з рахунком 3:1. Головним кривдником підопічних Лобановського став натуралізований нігерієць Емануель Олісадебе, який лише два тижні до того дебютував за збірну Польщі, ставши першим в її історії темношкірим футболістом. В Україні “чорна перлина” польської “кадри” забила два голи. Втретє вразив ворота українців у Хожуві (та гра завершилася внічию).

olisadebe_ukraina_pap_archiwum032013650
Емануель Олісадебе – автор трьох голів у ворота збірної України. Джерело – sport.wp.pl

Чому пара оборонців Головко-Ващук, яка давала собі раду з найкращими форвардами Європи, не зуміла впоратися із нападником “Полонії”, вітчизняні експерти так і не збагнули. Сам 9-разовий чемпіон України Владислав Ващук вважає, що українці тоді поступилися через те, що більшість із них грала у власному чемпіонаті: “У нас були Шевченко. Лужний і Ребров, які грали на Заході. Всі інші виступали в доволі посередній українській першості. Польський чемпіонат не був сильніший. Але ж більшість їхніх гравців на щодень грали в Німеччині, Англії, Італії. Кожен із них привозив із цих країн певний тип футболу і тренеру легше було шукати баланс, робити гру різноплановою”.

. У відборі на Мундіаль-2014 сусіди знову опинилися в одній групі. Перша гра – у Варшаві. Фаворит, за версією букмекерів – Польща. Все, як у 2000-му, лише навпаки. Тепер “орли” перед рідними фанами, у власній столиці капітулювали 1:3.

“У поляків була добротна команда, але не більше,” – пригадує матч один із його учасників Артем Федецький, – “Їхній стадіон був красивим, їхні трибуни гучними. Але ми ні секунди не боялися суперника. Аж дивно, що дехто називав цей результат сенсаційним. Зрештою, яка сенсація, якщо потім ми переграли їх вдруге?” У Харкові Україна тріумфувала 1:0, не пустивши сусідів на чемпіонат світу.

Андрій Ярмоленко - автор останнього гола у футбольному протистоянні збірних України та Польщі. Джерело - gazeta.ru
Андрій Ярмоленко – автор останнього гола у футбольному протистоянні збірних України та Польщі. Джерело – gazeta.ru

Та гра є наразі останньою в історії протистояння України та Польщі на футбольному полі. Наступний поєдинок відбудеться 21 червня в Марселі і стане першою зустріччю сусідів в фінальних частинах престижних змагань. Фахівці називають шанси суперників приблизно рівними. З ними погоджується і екс-гравець збірної України Владислав Ващук: “Ніхто не здатен передбачити результат такого матчу. Єдине, у чому я впевнений – гра буде цікавою і захоплюючою”. Артем Федецький, який двічі вже перемагав поляків, вважає, що про попередніі матчі потрібно забути: “Для нас кожна гра буде важливою – як проти Польщі, так і проти Німеччини чи Північної Ірландії, адже не кожного дня граєш на чемпіонаті Європи”.

Тетяна ЯВОРСЬКА

Читати частину  ІІ історії польсько-українського футбольного протистояння: «Солідарність» і футбольні хулігани – польсько-радянські футбольні битви
Частина І: Спалені стадіони й відбиті нирки

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись