Українці. Від біженців до рятівників пенсійної системи

0

Скільки українців тепер проживає в Польщі? Чи багато серед них тих, хто шукає міжнародної охорони? Як про мігрантів зі Сходу відгукуються польські ЗМІ та політики? Підбиваємо підсумки 2016 року.

Минулий рік для українців у Польщі виявився насиченим: про мігрантів зі Сходу згадували і прем’єр, і її заступники; українські робітники створили свою першу профспілку, а студенти – асоціацію. Хоч у ставленні поляків до приїжджих можна побачити суперечливі тенденції, економісти й демографи одностайно нотують позитивний вплив українців на польську економіку та закликають владу: Польща потребує більше українських мігрантів.

Заручники політичної гри

Якщо протягом 2016 року зацікавлення Україною серед польських журналістів та політиків радше зменшувалося: далися взнаки і покращення ситуації на Сході, і політична криза у самій Варшаві, і банальна втома від теми, то українські мігранти в Польщі не сходили зі шпальт провідних видань та часто згадувалися під куполом Сейму. Поляки, здається, усвідомили: у їхній країні живе чимало громадян України, які також є учасниками суспільного життя. Проте без відповіді залишилися питання: чимало – це скільки і чи українці в це суспільне життя інтегровані?

Ще в січні 2016 року тему українських мігрантів на найвищому рівні підняла прем’єр Беата Шидло. Очільниця польського Кабміну виступила перед Європарламентом, аби пояснити, чому її країна не поспішає розміщувати у себе втікачів із Сирії. За словами Б. Шидло, поляки і так уже доклалися до шляхетної справи порятунку знедолених, бо прийняли аж мільйон українських біженців.

Мільйон – це приблизна кількість власників усіх польських віз та дозволів на проживання, виданих протягом 2015 року. Частина цих людей могла приїхати до Польщі всього на день-два. Це не перешкодило очільниці польського Кабміну спробувати розіграти українську карту, аби не підпорядковуватися брюссельському сценарію вирішення міграційної кризи ЄС. Б. Шидло була не першою, хто розповідав про наплив українців: політики та коментатори протягом року підбили «ставку» з десятків тисяч до півмільйона. Але саме слова прем’єра викликали реакцію посла Андрія Дещиці. Польська правиця була мало задоволена, але принаймні на деякий час спекуляції припинила.

Натомість уже восени посприяти зростанню кількості українських мігрантів обіцяв віце-прем’єр Польщі Матеуш Моравецький. Під час Економічного форуму в Криниці він вислухав звернення Польської спілки працедавців, яка наголошувала – ринку бракує працівників, і єдиний спосіб збільшити їх кількість – це заохочувати міграцію з України. Віце-прем’єр з аргументами бізнесменів погодився і навіть обіцяв попрацювати над спрощенням процедури працевлаштування та легалізації перебування українців. Проте слова політика наразі залишаються лише обіцянкою.

Трохи статистики 

Висловлювання Б. Шидло мало принаймні один позитивний наслідок – поляки стали цікавитися, скільки українців дійсно перебуває в Польщі та чи є серед них біженці.

Біженців порахувати найпростіше. Протягом останніх чотирьох років про статус біженця в Польщі просили близько 6 тис. громадян України. Натомість отримали його… 23 особи, з яких тільки 5 – за першим поданням, 18 – внаслідок апеляції. Також 70 осіб мають у Польщі додаткову охорону, а менше 30 українців тішаться згодою на толероване перебування.

Як показує статистика, апогей подань про статус біженця від українців припав на 2014 і 2015 роки, відтоді їх кількість знижується. За інформацією Управління у справах іноземців, більшість аплікантів – це мешканці Донецької та Луганської областей і АР Крим. Серед тих, хто складав клопотання, переважали чоловіки, люди з середньою освітою, українці за походженням, віковий розподіл – від 19 до 75 років.

Порахувати мігрантів складніше. Українці, котрі перебувають у Польщі, мусять мати або візу, або дозвіл на проживання. У 2015 році польські консульства видали українцям майже 930 тис. віз, з яких близько 60% становили візи національні. У 2016 році рекорд буде побитий – тільки Львівське консульство у грудні видало 500-тисячну візу. Як показують дані за перші 6 місяців минулого року, динаміка зберігається: українці частіше аплікують на національні візи, тобто ті які дозволяють знаходитися у Польщі понад 90 днів, а візи категорії Д – ще й працювати.

Навіть якщо всі отримувачі віз скористалися документами для поїздки, не всі вони в країні працювали, і тим більше не всі залишалися на території країни протягом довшого періоду часу. Тому теза про мільйон українців у Польщі не витримує перевірки. Українська міграція до Польщі досі носить сезонний характер. Хоча є тенденція, що ті, хто приїжджає працювати на підставі декларації працедавця на півроку, потім схильні до повернення.

Про це свідчить зростання кількості подань на дозволи на проживання. На початку 2016 року 83 тис. українців мали в Польщі дозволи на тимчасове або постійне проживання, а також карти довготермінових резидентів ЄС. Тільки протягом минулого року таких дозволів було видано понад 55 тис., частина отримувачів напевно продовжувала старі документи, проте значним є і відсоток нових мігрантів. Понад 60% українців легалізують своє перебування в країні у зв’язку з виконанням праці. При цьому українці у 11 разів частіше оформлюють тимчасовий, ніж постійний дозвіл на проживання.

studenty-ua-v-pl

Як і в попередні роки, стабільно зростає кількість українських студентів у Польщі. З-понад 60 тис. іноземців у польських вишах громадяни України становлять найчисленнішу групу – понад 30 тис. осіб. І польські виші хотіли б ще – останніми роками кількість студентів-поляків маліє, а це змушує особливо приватні університети активно шукати абітурієнтів уже не тільки в Луцьку, Львові чи Ужгороді, а також у Харкові та Дніпрі.

Що з грошима?

Майже рік тому міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський під час Форуму Європа – Україна в Лодзі повідомив, що українські мігранти щороку висилають до своїх родин близько 5 мільярдів євро (20 мільярдів злотих). Дані, озвучені урядовцем, важко назвати адекватними – тоді б виходило, що мігранти заробляють у Польщі більше за місцеве населення. Однак не можна не зауважити, що українців у країні стало не просто більше – вони ще й почали більше заробляти.

Як стверджує Національний банк Польщі, українці протягом року переказують додому все-таки не 5 мільярдів євро, а 5 мільярдів злотих, що є більш реальною цифрою. Хоча близько 70% українців виконує прості, фізичні види робіт, їхня середня винагорода перевищила 2100 злотих нетто, отже поволі, але наближається до середньої зарплатні в Польщі – близько 2800 злотих нетто. Натомість, працюють українці все-таки більше за поляків – аж 54 години на тиждень.

Загальнопольське порозуміння профспілок вважає, що нижча винагорода є головною причиною, чому польські працедавці приймають до праці українців. Однак соціологи стверджують дещо інше. Згідно з опитуванням Інституту Рандштадт з червня 2016 року, вже 15% польських працедавців мають принаймні одного працівника з України, а 40% розглядає працевлаштування українців. Головна причина, чому саме їх: третина працедавців визнає, що їм бракує відповідних польських кадрів на ринку, для 25% вирішальним аргументом є компетенції, лише для 20% принциповою є можливість платити нижчу зарплатню.

Українці мають усе більше значення для польської пенсійної системи: за інформацією Пенсійного фонду, вже 172 тис. громадян України минулого року сплачували внески. Це на 70% більше, ніж у 2015 році. Тенденція має важливе значення, оскільки в листопаді польський Сейм вирішив скасувати пенсійну реформу, і тепер жінки знову виходитимуть на пенсію у 62 роки, а чоловіки – у 65. Ці кілька років у перспективі стануть обтяженням для всіх польських працівників, а іноземці на ринку праці хоч трохи, проте допоможуть уряду з цим тягарем.

Цікаві дані представляє грудневе опитування Центру дослідження громадської думки (CBOS): 85% поляків схвалюють, що на домашньому ринку є іноземні працівники, 55% готові бачити іноземців на будь-яких роботах. Водночас, 60% опитаних очікують від уряду обмеження кількості працівників зі Сходу.

Українець полякові…

Картина ставлення поляків до українців виглядає неоднозначно.

З одного боку, щорічне опитування вже згаданого CBOS щодо ставлення поляків до інших народів показало, що вперше за десятиріччя симпатія до українців зменшилася. Так, згідно з опублікованими у квітні даними, в позитивному ставленні до українців призналися 27% опитаних, у негативному – 34%, тоді як у 2015 році це було відповідно 36 і 32%.

Загалом це опитування показало погіршення ставлення поляків майже до всіх народів, причиною дослідники називають вплив міграційної кризи ЄС на масову свідомість, найбільше негативу дісталося арабам, українці ж отримали рикошетом.

З другого боку, в жовтні з’явився рапорт Міжнародної організації у справах міграції. Під час його укладення респондентам уже ставили більше питань, ніж просто «як ви ставитеся до?». З нього випливає, що понад половина поляків вважає українців культурно близьким народом, понад 40% українцям довіряють та відчувають до них повагу. Показово, що незважаючи на побоювання експертів Волинська резолюція Сейму не мала кардинального впливу на візерунок українців у Польщі. Проте все ті ж 60% поляків бачать в українцях загрозу, в першу чергу – для ринку праці. 48% опитаних воліли б, аби для мігрантів були зарезервовані виключно низькокваліфіковані посади.

Українські мігранти натомість демонструють, що хочуть більшого. Не просто заробити грошей, вислати їх додому та повернутися. У 2016 були створені і Профспілка українських працівників із центром у Катовицях, і Асоціація українських студентів Польщі. Українці активно долучаються до польських благодійних акцій, інформаційних кампаній, фестивалів, НУО. Вони бачать своє майбутнє в цій країні, отже хочуть зробити його більш комфортним. Подивимося, чи в новому році польська влада піде їм назустріч.

Олена БАБАКОВА

Share.