Майдан і війна на Донбасі змінили свідомість українців та водночас посприяли формуванню нового пласту української літератури.
Євген Положій. 5 секунд, 5 днів, Нора-Друк, Київ, 2016.
Одним з найбільш цікавих явищ нової української прози є книжки Євгена Положія. Після доволі успішного роману «Іловайськ», цей автор публікує «5 секунд, 5 днів», де пропонує панорамний погляд на українську сучасність. Герой книги знаходиться серед протестуючих на Майдані, одразу після повалення уряду Януковича вступає до добровольчого відділу, що воює на Донбасі. Тяжко поранений на фронті, він потрапляє у лікарню і коли повертається додому, мусить вступити у протистояння із жадібним до грошей і влади олігархом – колишнім колегою по Майдану.
Borys Humeniuk, Wiersze z wojny. Wybrała i przełożyła Aneta Kamińska. Wydawnictwo „Faktoria”, Brzeg 2016.
«Вірші з війни» Бориса Гуменюка – найважливіше відкриття сучасної української поезії. Під час правління Януковича Гуменюк сидів у слідчому ізоляторі Києва за звинуваченням в економічних злочинах і писав роман «Лук’янівка». Після Майдану вступив до добровольчого батальйону і воював на Донбасі. Основною перевагою його книжки є автентичність воєнного досвіду, який не лише змушує автора відійти від традицій, а навіть стає причиною певного нігілізму та відмови від гуманізму. «Вірші з війни» – це ліричний щоденник написаний в умовах, які абсолютно заперечують поетичні цінності.
Георгій Почепцов, Смисли і війни: Україна і Росія в інформаційній і смисловій війнах. Києво-Могилянська академія, Київ:, 2016.
Поняття «гібридної війни» міцно вписалось у сучасні медійний та політичний дискурси. В чому полягає цей тип війни і яку роль відіграють у ній мас-медіа – про це все можемо дізнатись із книжок професора Києво-Могилянської Академії Георгія Почепцова «Сучасні інформаційні війни» (2015), а особливо – «Смисли і війни: Україна та Росія у інформаційній та смисловій війні» (2016). Автор провів детальний аналіз механізмів впливу російської пропаганди та дійшов висновку, що вона досі послуговується старими кліше з періоду СРСР, пристосовуючи їх до нової реальності. Такі наукові дослідження є надзвичайно важливими та актуальними, оскільки допомагають краще зрозуміти суть війни на Донбасі.
АД (Аеропорт Донецьк) – 242. Історія мужності, братерства і самопожертви, Клуб Сімейного Дозвілля, Харків 2016.
Протягом останніх років на українському видавничому ринку з’явилось дуже багато книжок про війну на Донбасі. Переважно це роздуми безпосередніх свідків подій, солдатів, які воюють за Україну – белетризовані репортажі, спогади, щоденники. Варто зазначити, що для багатьох цих авторів імпульсом для літературної творчості стала саме війна. Користуючись нагодою, назву кілька книжок українською та російською мовами, які вдалось придбати під час останнього виїзду до Києва: Олександр Мамалуй „Военный дневник (2014-2015); Дмитро Якорнов „А то АТО. Дневник добровольца”; Роман Зінченко „Иловайский дневник”; Максим Бутченко „Три часа без войны”; Валерій Макеєв, „100 днів полону; Ігор Орел, „Хроніка одного батальйону”. З-поміж такого багацтва назв, хотілось би виділити одну надзвичайно пізнавальну книжку „АД (Аеропорт Донецьк) – 242. Історія мужності, братерства і самопожертви”. Книжка містить в собі понад сотню інтерв’ю та розповідей легендарних «кіборгів» – українських захисників донецького летовища, які відстоювали його 242 дні, а також журналістів та волонтерів. Видання вміщує унікальні фотографії, коментарі експертів і військового начальства та мапу, на якій представлено перебіг військових дій.
Олександр Дмитрук, „Позивний „Богомол”, Центр ДЗК, Серія „Бібліотека української пригодницької літератури”, Київ 2016.
Пригодницький роман Олександра Дмитрука «Позивний «Богомол»» сприймаємо крізь призму того, що війна на Донбасі є черговим збройним конфліктом спричиненим Росією, так як це було у Чечні та Грузії. Герой книжки, полковник Шрам, в свій час прагнув створити спеціальні оборонні підрозділи незалежної України, але його планам не вдалось здійснитись через проросійську орієнтацію генералів, які цілеспрямовано прагнуть ослабити збройні сили власного краю. Тим не менше, Шрамові вдається застосувати знання, здобуті в елітному підрозділі «Біла акула», на Майдані та під час боротьби з проросійськими сепаратистами на Донбасі.
Євген СОБОЛЬ