Довгоочікуваний «безвіз»: як він діятиме та що змінить у житті українців?

0

Громадян України від можливості відвідувати країни ЄС без попередньо оформленої візи відділяють лічені тижні. Рішення ЄС має виключно символічне чи також практичне значення? Чи вплине «безвіз» на тих, хто вже працює або хоче працевлаштуватися в Польщі?

6 квітня 2017 року голосами 521 депутата Європарламент нарешті проголосував за надання громадянам України права відвідувати Євросоюз без попередньо оформленої візи. «Безвіз», мабуть, є не меншим символом наближення України до Європи, ніж підписання Угоди про асоціацію. Якщо Угода дозволяє пожвавити та гармонізувати в першу чергу політичні та економічні відносини, «безвіз» стане каталізатором саме поліпшення контактів між українським та європейськими суспільствами.

Після років консультацій, нарад та переговорів «безвіз» в Україні став темою анекдотів. В Інтернеті легко знайти відео, змонтовані з висловлювань Президента Петра Порошенка, котрий  обіцяє, що українці ось-ось поїдуть до Європи без віз, тільки це «ось-ось» ніяк не наступає. Справедливості заради, не на Порошенкові спочиває відповідальність за те, що Європа принаймні на рік затягла ухвалення остаточного рішення – українське питання стало заручником, з одного боку, графіку виборчих перегонів у великих країнах ЄС, а з іншого — активної діяльності проросійських політиків. Не сприяла обговоренню українського «безвізу» і міграційна криза ЄС. Проте спільними зусиллями влади та громадянського суспільства мету досягнуто. Мільйонам українців відтепер стане легше відвідувати західних європейських сусідів. Хоча «легше» не означає «зовсім без правил».

10 фактів про те, як діятиме безвізовий режим

Хоча ця тема доволі активно обговорювалася в українському публічному просторі, практичне функціонування безвізового режиму в багатьох громадян досі викликає запитання. Тому, скориставшись матеріалами МЗС України та Представництва ЄС у Києві, ми підготували відповіді на 10 найпопулярніших питань щодо безвізових поїздок до Європи.

  1. Коли «безвіз» почне діяти?

Для того, аби «безвіз» увійшов у дію, після голосування Європарламенту, Комітету постійних представників країн – членів ЄС та Ради Євросоюзу рішення має затвердити голова Європейської ради та представник головуючої країни (Мальта). Тоді воно буде опубліковане в офіційному віснику ЄС і через 20 днів після публікації вступить у дію. За прогнозами експертів, це станеться вже в середині червня 2017 року.

  1. Хто зможе користуватися «безвізом»?

За домовленістю між ЄС та Україною, право на безвізовий в’їзд до ЄС матимуть тільки власники біометричних паспортів. Натомість власникам старих закордонних паспортів для в’їзду до ЄС з будь-якою метою і надалі знадобиться віза. А от біометричний паспорт на оформлення нетрудової та ненавчальної візи європейські консульства просто перестануть приймати.

  1. Куди можна буде поїхати?

Українці зможуть без додаткових перешкод подорожувати до 30 країн Європи, серед яких 26 країн – членів ЄС (до «безвізу» не приєдналися Ірландія та Великобританія), а також 4 держави – асоційовані члени Шенгенської угоди (Швейцарія, Ліхтенштейн, Ісландія та Норвегія).

  1. Як довго можна перебувати у ЄС в рамках «безвізу»?

Громадяни України зможуть легально перебувати 90 днів протягом останніх 180 днів. Тобто на рік фактично протягом майже половини року. Підрахувати, скільки днів уже використано, можна за допомогою «шенгенського калькулятора» на сайті Єврокомісії.

  1. Чи європейські прикордонники вимагатимуть від українців ті самі документи, що вимагали раніше консули?

Прикордонники мають право просити подорожніх про підтвердження мети та тривалості поїздки, але кількість цих документів значно обмежена порівняно з пакетом подання на візу. Просити будуть, як правило, про підтвердження бронювання готелю, зворотні квитки, запрошення від друзів, готівку із розрахунку 50 євро на день перебування. Проте прикордонники не будуть вимагати від українців довідки з місця роботи чи виписки з банківського рахунку.

  1. Для оформлення візи обов’язково потрібна була страховка. Чи при безвізовій подорожі також?

Так, громадяни України мають купувати дійсні в ЄС поліси медичного страхування. Прикордонники можуть їх і не перевірити, проте в разі нещасного випадку чи захворювання поліс краще мати, бо рахунок від лікаря у ЄС часом є вищим, ніж вартість усієї поїздки.

  1. Як «безвіз» вплине на подорожі з дітьми?

Кожен громадянин України, який хоче відвідати ЄС у рамках «безвізу», незалежно від віку мусить мати біометричний паспорт. Як і раніше, особи до 16 років можуть в’їхати до Європи тільки в супроводі батьків чи уповноважених опікунів. Відповідно, для перетину кордону може знадобитися свідоцтво про народження дитини, дозвіл від обох батьків, рішення суду про позбавлення батьківських прав тощо.

  1. Що станеться, якщо залишитися у Європі понад 90 днів?

Таке перебування буде вважатися нелегальним. Якщо про довшу поїздку відомо заздалегідь, треба оформити візу, якщо подорож подовжилася несподівано – потрібно звернутися до міграційних органів відповідної країни. Час легального перебування може бути продовжений тільки у виключних випадках. Безпричинне перевищення 90-денного терміну є підставою для заборони на в’їзд до країн Шенгенської зони в майбутньому.

  1. Чи «безвіз» вирішить проблеми осіб, яким раніше був заборонений в’їзд до ЄС?

Особи,  котрі у Шенгенській інформаційній системі позначені як небажані на терені ЄС, і надалі не зможуть відвідати Європу. Відкритих списків немає, отже дізнатися про «бан» на в’їзд деякі українці зможуть лише на кордоні. У разі внесення до Шенгенської інформаційної системи можна просити органи країни, яка подала прохання про заборону в’їзду, про роз’яснення та виключення зі списку.

  1. Чи в рамках «безвізу» можна влаштуватися на роботу/навчання?

Сам по собі «безвіз» призначений для тих громадян, хто хоче відвідати ЄС з приватною метою, тобто: туризм, участь у конференціях, наукових обмінах, пошук ділових партнерів, відвідини родичів. Сам факт легального перетину кордону в рамках «безвізу» не даватиме українцям права працювати чи навчатися в країнах ЄС. Проте в залежності від національного законодавства кожної країни, приїхавши в рамках «безвізу», можна легально влаштуватися на роботу за умови оформлення додаткових документів на місці.

«Безвіз» і право на працю у Польщі

Один із найбільш розповсюджених коментарів прибічників «зради» щодо безвізового режиму – ну добре, до Європи в’їхати тепер можна, але ж працювати все одно не дадуть! Правдою є те, що безвізовий режим сам по собі не дасть українцям права на легальне працевлаштування  в ЄС на рівні з громадянами країн – членів Євроспільноти. Проте він дасть їм більше можливостей легально працевлаштуватися, принаймні в Польщі.

Польський закон «Про сприяння працевлаштуванню та інституції ринку праці» ясно говорить, що іноземець може легально працювати на терені Польщі, якщо отримав дозвіл на працю, виданий втім у рамках безвізового руху (ст. 87, п.12-f). Таким чином, в українців, які б хотіли працювати в Польщі, відпаде необхідність користуватися послугами посередників, які нерідко виманювали сотні євро за допомогу в пошуку працедавця та оформленні робочої візи. Якщо від українського «безвізу» хтось і постраждає, то це представники цієї професії.

Громадяни України, приїхавши до Польщі, тепер зможуть піти на співбесіду чи просто підшукати працедавця собі до смаку. Отримавши дозвіл на працю, можна буде легально працювати до завершення 90-денного терміну перебування. Якщо українець захоче і далі залишатися у країні, найпізніше в останній день перебування в рамках «безвізу» він має подати заяву на дозвіл на проживання у відповідному воєводському управлінні у справах іноземців.

Цікаво, що самі поляки в українському «безвізі» бачать і шанс, і небезпеку. Шанс на зростання кількості українських працівників, яких усе більше потребує місцевий ринок праці. Небезпеку в тому, що українські працівники, подивившись на зарплати в Німеччині чи Норвегії, навряд чи захочуть виконувати ті самі роботи в Польщі за скромнішу винагороду. У зв’язку з цим усе частіше лунають пропозиції полегшити процедуру легалізації перебування українців, видавати карти перебування на довший термін, швидше визнавати статус резидента ЄС. Тож лібералізація польського законодавства для українських мігрантів може стати ще одним – і дуже позитивним – наслідком «безвізу».

Олена БАБАКОВА

Share.