Форум українських мігрантів відбувся у Вроцлаві

0

7 червня у Вроцлаві відбувся Форум українських мігрантів, організований Фондом “Україна” на базі ЦУКР (Український центр Культури і Розвитку). Головною метою заходу було налагодити міжсекторальну співпрацю та знайти нові ідеї для вирішення існуючих проблем.

До участі у Форумі було запрошено представників урядових установ, навчальних закладів, бізнесу та НГО, серед яких був і Фонд “Наш Вибір”. Крім того, голос в дискусії могли взяти й самі мігранти, що проживають на території Нижньої Сілезії.

Форум почався із короткого привітання та пояснення порядку роботи. Далі учасники почали інтенсивну працю в чотирьох робочих групах відповідно до інтересів та компетенцій кожного.

Дискусії відбувалися навколо тем легалізації, безпеки, працевлаштування та інтеграції. Важливо, що на самому початку заходу організатори наголосили на тому, що хотіли б сконцентруватися не на проблемах, а на їх розв’язаннях. Без мапування проблем, однак, не обійшлося, адже потрібно було визначити спільні точки дотику, на яких мала б будуватися дискусія. Під час роботи в групах розмовляли зокрема про наступне:

Легалізація перебування

Головною проблемою у контексті легалізації перебування українців у Польщі було названо брак потрібної інформації.

Було випрацювано такі рекомендації:

  • створення Інформаційного Центру, куди б можна було звернутися за інформацією рідною мовою (йшлося передусім про наявність таких інфоцентрів в урядових структурах)
  • ствоерення електронного обслуговування
  • інформаційні кампанії (в Польщі та в Україні)
  • створення позиції координатора до справ українців при відділах до справ іноземців
  • інтеграція середовища працедавців навколо інформаційного центру з можливістю подальшої співпраці

Важливим елементом, на який звернули увагу учасники робочої групи було ефективне використання потенціалу українців, що проживають в Польщі: експертів, юристів, студентів вузів, ІТ-спеціалістів для створення та поширення потрібного інформаційного контенту.

Безпека

Учасники групи визначили для себе дві ситуації небезпеки, в яких можуть опинитися громадяни України у Польщі: ситуація жертви та ситуація правопорушника.

Ситуація жертви, на думку учаників групи, базується передусім на існуючих стереотипах щодо українців та агресії, що з них виходять. В таких випадках українець, який став жертвою насилля (фізичного або морального) не знає як себе повести: куди зголосити вчинене проти нього правопорушення або й навіть свідомо не зголошує інцидент до поліції, боячись, аби винним не назвали його. Підсилюють ризик опинитися не в тому місці і не в той час ще й незнання т.зв. “мапи небезпек міста”, тобто усіх небезпечних районів та місць, про які знають місцеві мешканці, але не здогадуються приїжджі українці. Ключовим фактором тут виступає брак знання мови та можливості словесно захистити себе.

У ситуацію правопорушника потрапляє іноземець, який приїздить до Польщі та не орієнтується в місцевих правилах поведінки (регульовані правом або ж встановлені локальними спільнотами). Знову ж, на перший план виходить брак відповідної інформації.

Розвязанням робоча група бачить завчасне інформування іноземців про:

  • правила загальнопольскі
  • правила локальні

У якості каналів такого інформування учасники пропонують:

  • флаєри
  • інфолонії
  • брошури
  • телебачення (спортивні канали), радіо
  • фільми і канал Ютуб

Працевлаштування

Теми, які обговорювалися робочою групою багато в чому перепліталися із тим, про що говорила група “Легалізація”. Основною проблемою, яку для себе визначити учасники групи, був брак конкретного (передусім фізичного) місця, де можна було б отримати усю необхідну інформацію на тему працевлаштування українською мовою. Мова йшла про відсутність таких інформаційних пунктів не лише в Польщі, але й в Україні – перед виїздом людини за кордон. Обговорювалися також теми пошуку роботи та співпраця з чесними працедавцями, а також труднощі з адміністративними процедурами.

Учасники групи запропонували такі розв’язання.

Перед приїздом до Польщі:

  • друковані або електроні професійні словники
  • інформаційний пакет для працівника

У Польщі:

  • доступні зразки анкет та інших документів
  • безкоштовні професійні курси з можливістю працевлаштування
  • агенції-посередники праці (безкоштовні і надійні)
  • акція “Подай анкету раніше”, що мала б мотивувати українців легалізовувати своє перебування на основі робочого контракту, не чекаючи остатнього дня, аби уникнути помилок.

Інтеграція

Якщо Польща – це склянка води, то раніше українці у Польщі були ложкою цукру, яку дуже легко розмішати (інтегрувати). Чим більше цукру, тим важче його розмішати, а тому потрібно  застосувати нові (інші) методи, які б більше відповідали ситуації.

Основними проблемати, які визначила група, були брак інформації та комунікації, що перетворюють українське середовище на гетто.

Запропоновані рішення вирішення проблеми були такі:

  • створення спільної системи інформації між усіма інституціями, що працюють з мігрантами (розсилка і база подій з перекладом на польську та українську)
  • безкоштовні курси польської мови (достосовані до потреб різних цільових груп – студенти, фізичні працівники, спеціалісти)
  • різні форми навчання мови (тандеми, мовні клуби)
  • визначення та активізація груп з особливими потребами (напр.: матері у декретних відпустках), зокрема завдяки радам дільниць міста
  • заангажування департаментів освіти
  • заангажування працедавців до створення мовних курсів для своїх працівників
  • культурні ментори, волонтери-медіатори, які б виконували роль “першої допомоги” і допомагали українцям, які не розмовляють полською у скрутних становищах
  • інфомація українською мовою на вокзалах

Варто підкреслити, що впровадження будь-яких змін учасники групи рекомендували почати із визначення: ким є українці, які живуть в Польщі. Дослідження основних груп українських мігрантів, їх хоча б приблизної кількості та основних потреб, по-перше, дало б можливість більш ефективно працювати та створювати розв’язання реально існуючих проблем, а по-друге – зруйнувало б в уяві пересічного поляка уніфікований образ українця.

Звичайно ж, за кілька годин роботи не вдалося випрацювати цілої стратегії роботи, але кожна група визначила найважливіші кроки, які буде зроблено вже в найближчому майбутньому.

Варто зазначити, багато із рішень, які було запропоновано на Форумі, вже давно успішно діють у Варшаві і реалізовуються зокрема Фондом “Наш Вибір”. Ситуація ж у менших містах – кардинально відрізняється і потребує правильної стратегії та спрівпраці між усіма суб’єктами, що працюють з мігрантами.

На завершення форуму відбулася дискусійна панель, до якої було запрошено експертів, зокрема представників консульських установ Варшави, Кракова та Вроцлава. Кожен із учасників панелі мав можливість відреагувати на презентації робочих груп. Хотілося б звернути увагу на слова Світлани Криси, яка зауважила, що дуже часто українці, які приїжджають до Польщі, просто не хочуть користати з інформації, яку їм надають Консульства та НГО. Лінь і банальне небажання заглиблюватися в тему, дуже часто стають причинами проблем, з якими ті ж самі громадяни повертаються назад, коли через незнання виникають проблеми. Нащодень працюючи з міргантами, зокрема у консультаційному пункті, який діє в Українському Домі, не можемо не погодитися з пані Консул. З іншого боку, скористатись інформацією чи ні – це вже справа кожного з нас, українських мігрантів у Польщі, але той факт, що така інформація має бути доступною і охоплювати якнайбільшу кільість осіб – беззаперечний, а йшлося організаторам Форуму саме про це.

Насамкінець, хотілося б написати кілька слів про місце, де відбувався захід. ЦУКР (Український центр Культури і Розвитку) – перший у Вроцлаві заклад такого типу, який творять молоді і заангажовані люди. Нещодавно відкритий ЦУКР знаходиться у самому центрі міста, на вулиці Руській 46а і вже встиг стати добре знаним місцем для української спільноти Вроцлава. Тут можна не лише цікаво провести час під час концертів, авторських вечорів чи тематичних зустрічей, але й отримати кваліфіковану інформаційну та правову допомогу.

Хотілося б подякувати організаторам за їх ініціативу та готовність співпрацювати. Сподіваємось, що темою наступного Форуму буде не лише міжсекторальна співпраця в межах Вроцлава, а й загальнопольська співпраця українських мігранських організацій.

Юлія ЛАЩУК

Share.