У рамках проекту «Співпраця – дорога до інтеграції», реалізованого Міжнародною організацією у справах міграції (МОМ) у співпраці з Департаментом міграційної політики Міністерства внутрішніх справ і адміністрації Польщі (МВСіА) з метою комунікації та обміну інформацією та досвідом між представниками мігрантських середовищ та польськими державними установами, було утворено ще в січні 2010 р. Державну платформу співпраці для інтеграції (далі – Платформа)
До цього часу на основі Платформи проведено вже 9 зустрічей-семінарів, темами яких були: візи і в’їзд у Польщу, легалізація перебування; інтеграція на ринку праці; дискримінація; доступ до освіти; доступ до охорони здоров’я; закон про іноземців; міграційна політика; участь мігрантів у громадському житті.
Остання з дотеперішніх зустрічей, що відбулася у червні, була присвячена таким питанням, як роль іммігрантів у формуванні та реалізації політики на центральному й локальному рівнях, їхньої участі в громадському житті місцевих спільнот, ролі мас-медіа у цьому процесі. Платформу було відкрито виступом директора МОМ у Варшаві Анни Ростоцької, яка визначила головну мету зустрічі – обговорення чинників, які перешкоджають мігрантам брати активну участь у громадському житті Польщі, а водночас пошук способів покращення ситуації.
У дальшому ході робочої зустрічі її учасники ознайомилися з презентацією представленою Пауліною Бабіс з Міністерства праці і соціальної політики, де на прикладах країн Європейського Союзу було показано різні форми заохочення мігрантів до участі у місцевих справах, наприклад, створення консультаційних комітетів на центральному й місцевому рівнях з участю в них представників імміґрантських середовищ, надання імміґрантам виборчих прав (передусім у виборах місцевих та регіональних). Зокрема, цитовано принцип, прийнятий Радою ЄС ще 2004 р., який декларує участь іммігрантів у демократичному процесі, формування інтеграційних практик і дій, особливо на місцевому рівні, пришвидшує їх інтеграцію. Отож, ті польські чиновники, які намагаються пояснити вимогами Євросоюзу свою строгість і непоступливість при видаванні рішень у справах, що стосуються іноземців, просто демонструють таким чином свою некомпетентність і незнання дійсних рекомендацій ЄС.
Уході зустрічі голова фонду «Наш вибір» Мирослава Керик зазначила, що оскільки переважна більшість мігрантів у Польщі працюють і платять податки, то вони повинні водночас мати право і можливість впливати на те, що діється в їхньому оточенні. Небайдужість українців і їх потенціал у цьому плані видно на прикладі голосувань у т.зв. закордонних виборчих округах, які відбуваються в посольстві й консульствах. Слід додати, що активність помітна і в громадських ініціативах, одна з яких сприяла нещодавному прийняттю закону про аболіцію.
У дискусії, що розгорнулася, прозвучала пропозиція представника МВСіА: створити центральне представництво у справах мігрантів і внести відповідний запис до державних документів, на основі яких його діяльність була б обов’язковою. Про свою співпрацю з органами самоврядування міста Жирардова розповідала голова фонду «Тернопільський» Марія Якубович. Оскільки у її діяльності непереборною проблемою було винайняти приміщення на статутну діяльність фонду, спробувала з цією метою домовитися про зустріч з президентом міста. Результат перевершив усі сподівання: їй було запропоноване приміщення у міській бібліотеці, підписано угоду про співпрацю і діяльність «Клубу читача» з книжками українською мовою, відкрито консультаційний пункт, в якому до цього часу проведено вже 4 зустрічі. М. Якубович зазначає: «Єдине, що нам потрібне – це доброзичливість і зацікавлення самих чиновників, а для цього не треба ніяких додаткових законів, ані грошей».
Як чинник, що сприяє інтеграції іммігрантів з місцевою громадою, назвав о. Петро Кушка (УГКЦ оо. Василіан у Варшаві) участь у житті парафії. Вже сама участь у Літургії сприяє виникненню почуття спільноти, крім того тут є можливість зустрітися й поговорити у прицерковній світлиці, обмінятися досвідом. Завдяки заробітчанам з України святкові зустрічі у парафії – передусім різдвяні й великодні – оживають, стають більш урочистими. А найкраще інтегрують громаду діти й молодь: як своєю щирістю й безпосередністю, так і особистою активністю у різних формах життя релігійної спільноти. Особливо позитивно вирізняються учні й студенти, що приїхали з України.
З цікавої перспективи висвітлила проблеми іммігрантів Ніна Падун, голова фонду «Перехрестя. Затока Гданська». Вона звернула увагу, що часом люди навіть не усвідомлюють, що корінне населення ті самі речі може сприймати зовсім інакше, ніж приїжджі. А в таких випадках або виникають непотрібні суперечки на пустомому місці, або ж навпаки – росте все вище мур непорозуміння і відчуження. Тому для кращого порозуміння різних груп потрібна допомога міжкультурного медіатора.
У завершальній частині робочої зустрічі подано приклад діяльності люблінського Волонтерського Центру. Його представник Войцех Вцісел розповів про реалізовану його організацією інформаційну громадську кампанію «Бо був я прибульцем», що зустрілася з надзвичайним зацікавленням передусім з боку місцевих мас-медіа, а за їхнім посередництвом – серед усіх жителів Любліна та гостей міста. Ознайомлення з різними культурами й релігіями дозволяє краще зрозуміти їхніх представників, у цьому випадку – мігрантів, таким чином полегшує їм адаптацію в новому суспільстві, а водночас збагачує і тих, що приймають у себе гостей. Успіх кампаніі забезпечили яскраві і цікаві особистості – іноземці, які взяли участь у її реалізації.
На закінчення спеціаліст в галузі піару Марцін Охманський заохочував усіх спілкуватися з журналістами, зацікавлювати їх своїми ідеями, бо регулярна й систематична співпраця принесе згодом результати. Семінар певною мірою підсумував дотеперішню діяльність Платформи загалом та мігрантських організацій зокрема. Її метою було збільшення участі мігрантів у громадянському суспільстві. Платформа сприяє тому, щоб мігранти відчули й власну частину відповідальності, почулися рівноправними членами спільноти.
Вікторія Грондзка