Скасування візового режиму з ЄС: все ближча перспектива – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Скасування візового режиму з ЄС: все ближча перспектива

27 Липня 2014
Скасування візового режиму з ЄС: все ближча перспектива

У липні я побував на святі Івана Купала в Перемишлі, на південному сході Польщі біля українського кордону. У задумі організаторів заходу – місцевої української нацменшини – було запросити на фестиваль колективи з України, Грузії і Молдови, держав, які саме тоді підписали договори про асоціацію з Євросоюзом. Молдавани, у яких були біометричні паспорти, перетнули кордон в Шегинях–Медиці уже без віз.

– Польські прикордонники запитали лише про мету поїздки, часом просили підтвердження запрошення на фестиваль, питали про страхування і кошти перебування, – каже одна з учасниць свята Івана Купала з молдавським паспортом. Їй пощастило: паспорт у неї біометричний, а от артисти, у яких таких паспортів не було, мусили робити візу. Нині в Молдові час очікування на біометричний паспорт значно видовжився. 

Від 28 квітня громадяни Молдови їздять до країн Європейського Союзу без віз. Це рішення, ще до підписання Кишиневом угоди про асоціацію з ЄС, схвалили спільно представники країн ЄС і Європарламенту на пропозицію Єврокомісії. Молдова стала першою країною Східного партнерства, котра виконала усі вимоги для введення безвізового режиму. Особи, які мають закордонні біометричні паспорти, можуть подорожувати до країн шенгенської зони і залишитися на їх території до 90 днів.

Молдавський сценарій

Найправдоподібніше, Україна може отримати скасування візового режиму саме за «молдавським сценарієм». Таня Файон, доповідачка Європарламенту з надання Молдові безвізового режиму, прямо вказувала, що схема розроблялася «з урахуванням досвіду країн східних Балкан», тобто Сербії, Македонії, Албанії тощо, які вже кілька років подорожують до ЄС без віз (до речі, громадяни Сербії одночасно не потребують віз в Росію чи Білорусь).

«Дуже важливо зрозуміти, що скасування візового режиму не надає права на працевлаштування в ЄС або права на клопотання про громадянство. Спрощення візового режиму стане перевагою для громадян Молдови, у тому числі для жителів Придністров’я, – наголошувала пані Файон. – Візова лібералізація – це лише можливість вільно подорожувати в межах шенгенської зони, але з обмеженням у часі. Ті, хто їх порушує, автоматично реєструються в Шенгенській інформаційній базі, і їм може бути заборонено в’їзд в країни шенгену на строк від п’яти до десяти років», – застерігає Т. Файон. Питання з незаконними мігрантами дуже чутливе для Євросоюзу, тому від урядів країн, що хочуть безвізового руху, вимагають передусім опрацювання заходів з попередження подібних порушень з боку громадян.

Шлях Молдови до безвізового руху з Європою тривав три з половиною роки. Після саміту Східного партнерства у Вільнюсі (кінець 2013 року) Єврокомісія рекомендувала скасування віз для тих громадян Молдови, які мають біометричні паспорти, чого не почули ані українці, ані грузини. Єврокомісія визнала, що після понад трьох років праці Кишинів виконав усі вимоги. Позитивна оцінка Єврокомісії була результатом успішного впровадження реформ урядом в Кишиневі – це, зокрема, зміни у відомстві внутрішніх справ та поліпшення співпраці поліції й судів з країнами-членами ЄС.

Київ наздоганяє молдаван

Україна довгий час відставала від Молдови в прийнятті необхідного для скасування віз пакету законів (був навіть період, що в приклад Києву ставили… Єреван). Однак після кривавого лютого 2014 року нові українські урядовці стали робити заяви про істотний прогресу у візовій лібералізації з Євросоюзом.

Та оскільки українці про перспективу скасування віз «уже цього року» чують від кожного уряду, починаючи від «пізнього Ющенка», – спробуймо з’ясувати, наскільки реальна для України візова лібералізація тепер.

Принтер Верховної Ради запрацював в останні тижні. Досі найбільшими проблемами для Києва було, по-перше, заснування реального антикорупційного інституту, а по-друге, посилення антидискримінаційного законодавства (простіше кажучи – недопущення дискримінації геїв та представників інших меншин). Питання про геїв викликало найбільше емоцій у Києві (згадайте хоч слова Азарова про «гейську Європу»), хоча політики розуміли, що без цього відзвітувати своїм виборцям про успіхи – ну аж ніяк. Ще команда Януковича обговорювала закон «Про основи запобігання та протидії дискримінації в Україні № 5207», та представники третього сектора вказували на погрішності в проекті – у ньому була відсутня «сексуальна орієнтація» серед списку ознак, заборонених для дискримінації.

Українські гей-активісти розраховували, що новий проєвропейський уряд віддалиться від Москви, де гомофобія стала державною політикою. Багато українських ЛГБТ-активістів підтримали протести проти Віктора Януковича, однак ішли на Майдан без райдужних прапорів та іншої символіки. Це було стратегічне рішення: за даними проведеного в 2013 році опитування, 80% українців негативно ставляться до гомосексуальності. Однак 24 березня міністр юстиції України переможно заявив, що ЄС відмовився від вимоги включити «сексуальну орієнтацію» в закон про боротьбу з дискримінацією, необхідний для спрощення візового режиму. У цьому зв’язку українські ЛГБТ-активісти опинилися в скрутному становищі: вони побоювалися, що, порушуючи питання про права геїв, можуть здати Кремлю виграшні пропагандистські карти.

У середині травня Київ задекларував, що Верховна Рада прийняла зміни до чотирьох чинних законів України у сфері антикорупційної політики, протидії дискримінації, додаткового захисту біженців та захисту персональних даних, що пов’язані з діяльністю уповноваженого Верховної Ради з прав людини. З іншого боку, в Україні ще фізично не видаються біометричні ідентифікатори для закордонних паспортів, що, до речі, робиться не тільки в Молдові, але й у путінській Росії.

Сам себе не похвалиш?

Як наголошує Ірина Сушко з громадської ініціативи «Європа без бар’єрів», хоч і ухвалено «відповідні закони, що мають забезпечити швидке просування України до скасування візового режиму у відносинах з ЄС, але водночас заяви української сторони про успішне виконання законодавчої фази – це лише самооцінка, що має підтвердитись офіційним рішенням Європейського Союзу, якого ще треба дочекатися». Отже, Брюссель заохочує Київ впроваджувати в життя прийняті закони, натомість єврочиновники перевіряють поки що зміст законодавчих актів і те, наскільки вони відповідають вимогам Брюсселя. Перед Києвом інше завдання – вводити ці акти в життя, щоб вони були не лише мальованим папером, але й несли за собою реальні юридичні дії.

У випадку Молдови від моменту прийняття Брюсселем рекомендації щодо скасування віз (якої Київ ще не отримав) до дня скасування візового режиму з шенгеном минуло шість місяців. Українські високопосадовці, які люблять круглі дати і наголошують, що «віз не буде з 1 січня 2015 року», явно переоцінюють свої можливості. Хоча у світлі останніх подій і того, що Кишинів таки отримав безвізовий рух, можна підсумувати: це реально і його перспектива все ближча до українців.

Ігор ІСАЄВ

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись