Найкраще місце, щоб відсвяткувати День незалежності України серед українців Польщі, – це не мільйонна Варшава, не «українська столиця Польщі» Перемишль, не студентський Ґданськ і не гірська Лемківщина. Це невелике, розташоване далеко від великих доріг село на північному заході держави, яке називають «маленькою Україною».
Назва цього села навіть по-польськи звучить якось кострубато й дещо з українська, «Bielica». В українську Білицю ще з початку 1990-их запрошують, щоб відзначити появу України на політичній мапі світу.
У Білиці – лише два десятки хат, але абсолютна більшість мешканців – етнічні українці, яких сюди у 1947 році тижнями і сотнями кілометрів гнала акція «Вісла». Загалом принципом переселення українців у ті часи було те, що їх розміщували лише по одній-дві родини в одному місті або селі: так, аби вони не об’єднувалися, бо влада хотіла швидко «розчинити» їх у суспільстві й полонізувати. Проте Білицю цей залізний принцип дивом обійшов: певно, влада подумала, що в хащах і далеко від цивілізації одне село нехай вже залишиться. Так Білицю заселено виключно українцями. На моїй пам’яті, це один із двох населених пунктів Польщі, де головною мовою спілкування є українська і де часом навіть заїжджі поляки переходять на українську мову (перший – це село Мокре на півдні країни).
«Незважаючи на те, що село маленьке, атмосфера тут панує гаряча, дух українства і патріотичні традиції сильно відчутні», – визнають самі місцеві мешканці. Загалом у Польщі є немало українських заходів, вони організовуються під різними приводами й гаслами – але найчастіше їх можна підвести під риску «дні української культури». У Білиці, яка щороку буквально «вдягається» в українські прапори, ще в непрості 90-ті роки місцеві мешканці вирішили: тут свято мусить мати виразний національний характер, подібно як і його жителі. Тому головний фестиваль, що проходить у Білиці, приурочено дню і річниці незалежності України. Звісно, українці 24 серпня збираються і в багатьох інших містах Польщі, проте на такому рівні і так регулярно українська громада святкує лише в Білиці. Цього року урочистості в Білиці присвячені, як наголошують самі організатори, загиблим «за європейські цінності й територіальну цілісність України».
І насамкінець: маленька Білиця – це «кузня» знаних діячів української нацменшини Польщі. З цього села, зокрема, походить голова видавництва «Тирса» і член Головної управи Об’єднання українців у Польщі Стефанія Лайкош та журналістка і авторка передач та репортажів про українців Польщі Анна Вінницька.