Більськ на Підляшші – місто з руською метрикою

0

Більськ-Підляський це головний міський центр Північного Підляшшя та водночас осередок громадсько-культурного життя підляських українців. Місто, початки якого історики пов’язують із князем Ярославом Мудрим, у 1980-х роках стало центром відродження українського національного життя в регіоні.

Руське минуле

Більськ зараз – це невеличке містечко в Підляському воєводстві, яке привертає увагу своїми пам’ятками та… великою кількістю велосипедистів. Прогулянку ним варто почати біля середньовічного городища ХІІ ст., яке пов’язує місто з історією Київської Русі.

Залишки середньовічного городища

«Перша згадка в Галицько-Волинському літописі походить з половини ХІІІ ст., – пише про історію Більська підляський історик Юрій Гаврилюк. – Вступні археологічні досліди вказують на XII ст. як час заснування оборонного граду. Дехто пов’язує цей факт із періодом ще давнішим і особою князя Ярослава Мудрого, який в 1038 році воював з ятвягами, що заселювали території на північ від ріки Нарви. З другої половини ХІІІ ст. маємо в Галицько-Волинському літописі згадку про обдарування більської церкви волинським князем Володимиром Васильковичем книгами і іконами. В половині XIV ст., після падіння Галицько-Волинської держави, Більськ разом з цілою Берестейщиною потрапив під владу литовських князів».

Пречистенська церква

Цікавим фактом з історії міста є те, що замок на городищі мав стати місцем підписання польсько-литовської унії. Однак він згорів, а відому унію підписано в 1569 році в Любліні.

Перебуваючи біля Замкової гори, варто прогулятися вулицею Замковою, де можна ще побачити зразки традиційної підляської архітектури.

Воскресенська церква в Більську

Більськ привертає увагу перш за все своїми сакральними спорудами. Саме там знаходиться найстаріший дерев’яний храм Підляшшя – Пречистенська церква з ХVІ ст. На увагу заслуговують також Михайлівська і Воскресенська церкви та Пречистенський костел. Будучи в центрі, не можна не відвідати міську ратуш ХVІІІ ст., в якій зараз знаходиться місцевий музей.

Більськ – центр білоруського й українського життя

Хоча Більськ знаходиться поміж селами, в яких люди користуються північноукраїнськими говірками, та після Другої світової війни він став осередком не українського, а білоруського національного життя. Це спричинено політично-ідеологічними чинниками – у місті могли діяти лише білоруські організації та в школах велося навчання лише білоруської мови як рідної. Донині, зрештою, Більськ є важливим осередком білоруської меншини  – там діє так званий білоруський ліцей і проходить багато білоруських заходів.

Українське національне життя почало розвиватися щойно на початку 1980-х років. У 1987 році виник у місті гурток Українського суспільно-культурного товариства, в 1990 році – Підляський відділ Об’єднання українців у Польщі, в 1992 році – незалежна організація «Союз українців Підляшшя». Початок 1990-х – це також перші демократичні вибори до самоуправлінь, які для українського середовища міста закінчилися великим успіхом – українці ввели своїх представників до місцевих структур влади.

Більськ – центр навчання української мови на Підляшші. Конкурс «Українське слово 2017»

Завдяки великій громадській, культурній і політичній активності української молоді в 1990-х роках Більськ перетворився на центр українського національного життя в регіоні – в місті не лише існували організаційні структури, але й почав виходити двомісячник «Над Бугом і Нарвою», стали відбуватися різні культурні заходи, організовано навчання української мови у двох початкових школах і садку. Зараз візитками українського середовища та самого міста є Фестиваль української культури «Підляська осінь», конкурс української пісні «З підляської криниці» та визнаний Український ансамбль пісні і танцю «Ранок». Варто також згадати, що у двох шкільних установах Більська – садку № 9 «Лісова поляна» та початковій школі № 4 (донедавна – Комплекс шкіл ім. А. Міцкевича) українську мову як рідну вивчають понад 300 дітей і молодих людей.

Хто в Більську почувається українцем?

Хоча українці в Більську дуже помітні, важко сказати, скільки їх там проживає. Під час перепису населення 2002 року в цьому майже 26-тисячному місті українську національну ідентичність заявило всього… 308 осіб. Це парадокс Підляшшя – люди розмовляють українськими говірками, співають українських пісень, ходять у церкву, але не кажуть про себе, що вони українці. Зараз, здається, національно свідомих українців у Більську більше, про що свідчать число дітей, які вчаться української мови, та велика кількість учасників українських заходів.

Ким є більські українці? Це переважно православні вихідці або нащадки вихідців з підляських україномовних сіл, які не втратили зв’язку з сільською традицією, мовою і православ’ям. Українських мігрантів та представників інших регіонів у Більську майже немає. Ті, хто відверто кажуть про себе, що вони українці, – найчастіше це молода місцева інтелігенція: учителі, журналісти, а також підприємці – власники найбільших більських фірм. Дякуючи їхній заангажованості український голос у цьому місті звучить голосно й виразно.

Людмила ЛАБОВИЧ

Share.