Незважаючи на велику кількість суспільних і політичних подій як у Польщі та Україні, так і в цілому світі, на сьогодні головною подією, яка привертає увагу всіх свідомих громадян України, залишаються чергові, сьомі, вибори президента нашої держави. Віддати свій голос за того чи іншого кандидата, а відтак і вплинути на напрям подальшого розвитку країни, кожен бажаючий матиме змогу вже 31 березня.
Однак, проаналізувавши декілька офіційних джерел щодо волевиявлення співвітчизників за кордоном, маємо підстави стверджувати, що українці в еміграції не виявляють значної електоральної активності. За даними Центральної виборчої комісії, у 2014 році в президентських виборах на закордонних дільницях взяли участь усього 72 тис. виборців. Це близько 10%, беручи до уваги тільки офіційну кількість трудових мігрантів з України на 2014–2015 роки, яка, за даними Міжнародної організації з міграції, становила близько 688 тис. осіб.
«Мовчання» українців за кордоном є негативною тенденцією, адже мігранти, віддаючи свій голос, мають можливість якісно вплинути на вибір нової влади, використовуючи досвід проживання у високорозвинених країнах і критичне мислення на відстані стосовно кандидатів. Водночас такі цифри також свідчать про незацікавленість людей у політичному й соціальному житті України, що у свою чергу може означати небажання українців повертатися на Батьківщину.
Втім є й інші причини низької активності мігрантів під час виборів. Незначна кількість голосів із-за кордону обумовлюється й досить складним процесом зміни виборчої адреси, яка в більшості громадян відповідає місцю прописки в Україні. У 2019 році для цієї процедури в консульському відділі Посольства України у Варшаві вимагають низку копій документів, які, що найгірше, потрібно складати виключно особисто. Крім першої сторінки паспорта, необхідно мати копію підтвердження легального перебування на території Польщі (візи, карти перебування), копію умови винайму житла та заяву, яку можна заповнити на місці. Змінити виборчу адресу й проголосувати можливо тільки в чотирьох великих містах Польщі, що теж є досить незручною обставиною для українців, які живуть і працюють не поблизу консульського відділу. Ці ускладнюючі фактори, можливо, навіть більше за небажання людей, впливають на низьку явку на закордонних дільницях. Поліпшити цю ситуацію могло б упровадження нових технологій, наприклад перенесення процесів голосування в площину «онлайн», що дозволило б охопити набагато більшу кількість електорату, особливо серед молоді й мігрантів.
Та на противагу цим невтішним показникам виборчої активності за кордоном, останні дослідження, здійснені Інститутом аналізу та прогнозування спільно з аналітичною групою «Соціопрогноз», за підтримки київського прес-клубу, зафіксували, що всередині держави цьогоріч готові взяти участь у президентських виборах близько 80% громадян. Якщо прогноз справдиться, то ці вибори встановлять рекорд явки за всі попередні роки. У 2014 році, коли Революція Гідності заплатила надто високу ціну за можливість чесного волевиявлення, на виборчі дільниці прийшли лише 59,48% електорату.
Утім, беручи до уваги й інші джерела, можна зазначити, що у 80% потенційно активних виборців молодь становить меншість.
Як повідомляє інформаційний веб-портал «Радіо Свобода» з посиланням на дані опитування Міжнародного республіканського інституту (IRI), проведеного на замовлення Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), лише 20% українців віком від 18 до 35 років планують взяти участь у найближчих виборах. Додаючи до цих показників факт виборчої пасивності значної частини свідомих і активних громадян за кордоном, можна зробити висновки, що нового президента обиратимуть здебільшого люди старшого віку, які, на жаль, легко підпадають під вплив популістських політичних кампаній.
«Тоді як молодь України – це та вікова група, серед якої має місце найбільша підтримка членства в Євросоюзі, їхнє політичне віддалення хвилює. Особливо напередодні президентських та парламентських виборів в Україні в 2019 році», – зазначив програмний директор IRI Стівен Нікс для журналістів «Радіо Свобода». Наявність такої тенденції пояснює керівник Українського інституту соціальних досліджень ім. Яременка Ольга Балакірєва: ключовою причиною пасивності людей на виборах є недовіра до політиків.
Проте недовіра, а відтак і бездієвість, не захистять українця, який не голосує, від можливих маніпуляцій його виборчим правом. Схему, за якою можуть (і, найімовірніше, будуть) працювати виборчі штаби партій в Україні, на своїй сторінці у Фейсбуці пояснює Сергій Марченко – спеціаліст ринку праці та колишній директор з розвитку порталу Work.ua: «До прикладу, в місті 10% незаможних. Бази таких людей є у штабах, їх активно юзають [використовують]. За пакет гречки ці 10% проголосують хоч за чорта лисого. Якщо всі містяни будуть свідомими та прийдуть голосувати, кількість “гречаних” виборців так і залишиться 10%. Але якщо ти повіриш ЗМІ і на вибори не прийдеш, явка знизиться до 50% і менше. Тоді початкова кількість голосів із 10% перетвориться вже на 20% і більше. Зазвичай цього цілком вистачає, щоб переміг який-небудь Вілкул або Черновецький» [переклад з оригіналу Назара Розлуцького].
Саме тому низька явка – ознака не тільки зневіри й розчарування, а й передвісник того, що до влади легко може прийти недобросовісна політична сила. Збільшити відсоток непідкупних голосів може кожен громадянин, чесно проголосувавши як на території України, так і за кордоном.
Зокрема, Посольство України в Республіці Польща вже оголосило прийом заяв на реєстрацію всіх бажаючих проголосувати. Для цього, як ми зазначали вище, необхідно попередньо звернутися до відповідного консульства чи посольства у своєму місті, аби змінити виборчу адресу й бути внесеним до списку виборців на закордонній дільниці. За даними сайту посольства, всі, хто усвідомлює важливість цього вчинку і, не зважаючи на формальні труднощі, бажає зробити свій вибір, зможуть зробити це у Варшаві, Кракові, Любліні та Ґданську.
Вікторія ЛАВРИНЕНКО