У листопаді минулого року президент України підписав Закон «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус». Відповідно з ним, від 1 січня розпочинається впровадження в обіг документів, які містять електронні носії з біометричною інформацію про їхнього власника. Для чого ж потрібні такі документи, як вони виглядають та, найголовніше, де і як їх можна отримати? У цій статті намагатимемося дати відповідь на поставленні запитання.
Перш за все наголосимо, що прийнятий закон не змушує громадян України негайно виробляти документи, які містять біометричні дані. Вироблення документів з біометричними даними є правом, а не обов’язком для українців, адже далі залишаються чинними положення про паспорт громадянина України та паспорт для виїзду за кордон, які були затверджені постановою Верховної Ради ще у 1992 р.
Закон передбачає створення Єдиного державного демографічного реєстру, який міститиме електронну базу даних про мешканців України та про видані їм документи. До реєстру, зокрема, вноситься така інформація:
ім’я особи;
дата народження/смерті;
місце народження;
стать;
дата внесення інформації про особу до реєстру;
відомості про батьків (усиновлювачів), опікунів, піклувальників та інших представників;
відомості про громадянство або його відсутність, підстави набуття громадянства України;
реквізити документів, виданих особі (тип, назва документа, серія, номер, дата видачі та уповноважений суб’єкт, що видав документ, строк дії документа);
відомості про документи, що підтверджують смерть особи або визнання особи померлою чи безвісно відсутньою;
відцифрований зразок підпису особи;
відцифрований образ обличчя особи;
додаткова змінна інформація: про місце реєстрації, про сімейний стан, про відмову від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, про видачу приватизаційних паперів, додаткові (факультативні) біометричні дані, параметри;
інформація з відомчих інформаційних систем (відомчі інформаційні системи вестимуться відповідними органами виконавчої влади).
Теоретично така база даних у майбутньому має спростити та пришвидшити процес видачі різного роду документів мешканцям України, але практично це також призведе до більшого контролю з боку держави за людьми, які проживають в Україні. Якщо держава сповідуватиме демократичні принципи, то в цьому немає нічого трагічного, однак якщо ж демократичні принципи не будуть збережені, то існування такого єдиного банку даних дає можливість державі здійснювати контроль і влаштовувати тотальне стеження за людиною.
До біометричних даних про особу відноситься відцифрований підпис людини, відцифрований образ обличчя особи, відцифровані відбитки пальців рук. Що ж до самих документів з біометричними даними, то такими є документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України (паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України) та документи, що посвідчують особу й підтверджують її спеціальний статус (посвідчення водія; посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; посвідка на постійне проживання; посвідка на тимчасове проживання; картка мігранта; посвідчення біженця; проїзний документ біженця). Запровадження документів з біометричними даними в Україні є однією з вимог, які поставив нашій державі ЄС для того, щоб мати підставу для скасування візового режиму з Україною. Загалом, згідно з інформацією Всесвітньої організації цивільної авіації (ICAO), понад 90 країн з 193 держав-членів ООН видають документи з kбіометричними даними. Вважається, що такий документ більше захищений від підробок та запобігає використанню його будь-якого особою.
Законом передбачено, що ті, хто через свої релігійні переконання не бажає вносити свої дані до безконтактного електронного носія (який вміщений у відповідний бланк документа), має право відмовитись від отримання такого документа або може відмовитись від внесення своїх даних на цей електронний чіп. Першим документом з біометричними даними, який отримує особа в Україні, є паспорт громадянина України, він видається при народженні. Такий паспорт має термін дії 10 років, після чого його треба замінити. Паспорт громадянина України має вигляд пластикової картки, подібно до польського dowodu osobistego. Паспорт видається не пізніше, ніж через 30 днів від того, як оформляється відповідна заява-анкета, та не пізніше, ніж через 10 днів у разі термінового подання заяви. Можна безперешкодно користуватись старим паспортом, однак якщо треба буде вклеїти нову фотографію чи хтось побажає змінити прізвище, тоді такій особі вже видадуть новий паспорт у вигляді пластикової картки. Деякі експерти запевняють, що зі старим паспортом згодом можуть виникнути проблеми при оформленні певних документів, пов’язаних з деякими юридичними діями. Тому це само собою буде спонукати громадян до заміни старого паспорта новим пластиковим документом з електронним носієм інформації.
Усі документи оформляються українською мовою, дані про особу в закордонному паспорті вписуються латинськими літерами та здійснюються написи англійською мовою.
Закордонний паспорт практично нічим не відрізняється від теперішнього зразка, окрім того, що в ньому буде міститись електронний носій з персональними даними. Надалі закордонний паспорт виготовляється у вигляді книжечки. Щодо визначених законом термінів видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон, то вони такі ж, як у випадку з внутрішнім паспортом. До досягнення 16-ти річного віку паспорт видається терміном на 4 роки, а після – термін дії паспорта розрахований на 10 років. Порядок видачі закордонного паспорта не змінюється, хіба що тепер видачею такого документа займається Державна міграційна служба (територіальні округи Служби розташовані у всіх обласних центрах України). Отримати закордонний паспорт можна не маючи реєстрації, тобто незалежно від прописки. Це означає, що мешканець, наприклад, Донецька може поїхати до Києва чи будь-якого іншого міста в Україні й подати заяву до Державної міграційної служби на отримання закордонного паспорта.
Як зазначається в законі, паспорти мінятимуться кожні десять років, а це також означає, що за кожний обмін старого документа на новий мешканці України платитимуть. Кошторис такої заміни поки що невідомий. Зрозуміло одне: на цьому добре зароблятиме та фірма, яка виграє чи то пак «отримає» тендер на виготовлення документів з біометричними даними.
Хоч відповідно до закону біометричні документи мали б вже видаватись з 1 січня, на практиці виявилось, що це зробити нереально. Причини називають різні. Перш за все, ще немає спеціальної інфраструктури та обладнання, які б мали це робити. Також ще не затверджено декілька нормативно-правових актів, які мають регламентувати технічні описи документів та порядок їхнього оформлення й видачі. Невідомо, якою буде остаточна ціна за оформлення, наприклад, закордонного паспорта. Нині також залишається відкритим питання: хто ж буде виготовляти документи з електронними носіями, хоча існує інформацію, що це буде Компанія ЄДАПС, яку пов’язують з Василем Грицаком – автором закону. Отож, найімовірніше, що нові документи з електронним носієм розпочнуть видавати не раніше квітня, про це, зрештою, заявляють у МВС. Але справа з затримкою видачі може затягнутись і на довше.
Біометричний паспорт. Фото: uaport.net
Ольга ПОПОВИЧ