Головні події жовтня

0

Україна може постачати більше продовольства до країн ЄС

З 1 жовтня почали діяти додаткові тимчасові торговельні преференції Європейського Союзу для України. Окрім пільг, які вже були визначені Угодою про асоціацію між Україною і Євросоюзом, Брюссель ввів строком на три роки додаткові нульові тарифні ставки на низку сільськогосподарських продуктів і деякі промислові вироби з України. Відтак українські виробники отримали можливість експортувати до ЄС більші обсяги меду, кукурудзи та борошна з неї, ячменю й борошна з нього, пшениці та борошна з неї, вівса, оброблених томатів і виноградного соку, не сплачуючи митних зборів. Взамін за додаткові квоти експорту до ЄС Київ зобов’язався, зокрема, дотримуватися демократичних принципів, прав та основних свобод людини, верховенства права, умов рівних можливостей у працевлаштуванні, продовжити боротьбу з корупцією, відмовитися від запровадження нових або збільшення наявних мит чи зборів на імпорт із Євросоюзу.

«Ми лише просимо нацменшини вивчати й українську мову також»

У вересні Верховна Рада прийняла, а президент підписав новий закон про освіту в Україні. Документ, зокрема, передбачає, що «мовою освітнього процесу в навчальних закладах України є державна мова» – тобто українська. Однак країни, національні меншини яких мешкають в Україні (Польща, Росія, Румунія, Угорщина, Греція та Болгарія), висловили стурбованість у зв’язку з нормами закону, що стосуються мови навчання представників національних меншин. А деякі сусіди почали вголос говорити про мовну дискримінацію в Україні. Найдалі пішов уряд у Будапешті, який заявив, що «блокуватиме всі подальші рішення Європейського Союзу, спрямовані на зближення ЄС з Україною», та почав вимагати перегляду Угоди про асоціацію з Києвом. Не дивно, що новий освітній закон на міжнародній арені почали захищати українські політики. Так міністр освіти України Лілія Гриневич зустрілася зі своєю польською колегою Анною Залєвською та домовилася про опрацювання й підписання спільної декларації з цього питання. Міністр закордонних справ України вирушив до Бухареста, де пояснив румунським парламентарям положення освітнього закону та отримав запевнення готовності до діалогу. А от з Будапештом усе виявилося складніше. Після візиту Павла Клімкіна до столиці Угорщини, місцевий МЗС продовжив риторику про «порушення прав етнічних угорців в Україні» й далі наполягає на внесенні змін до освітнього закону. Взявся пояснювати причини розширення використання української мови в школах національних меншин і президент України. Виступаючи перед Парламентською Асамблеєю Ради Європи, Петро Порошенко просто й доступно пояснив причину нововведень. «75% випускників шкіл у Береговому (Закарпаття. – Ред.) не склали іспит з української мови. Вони просто її не розуміють. Як вони можуть продовжувати навчання, працевлаштуватися в країні, стати держслужбовцями? Це дискримінація таких дітей», – наголосив українських очільник.

Петро Порошенко додав, що уряд створює умови для вивчення мов нацменшин, але водночас «лише просить вивчати й українську мову також».

Футбольна збірна України не поїде на мундіаль до Росії. «От і добре?»

Збірна України з футболу позбавила мільйони громадян дилеми: бойкотувати чи не бойкотувати Чемпіонат світу в Росії? Їхати на мундіаль до країни-окупанта якось не личило національній команді, але з другого боку, якось не годилося позбавляти фанів шансу заспівати «шлягер про Путіна» на російських стадіонах. Однак підопічні Андрія Шевченка, які залишили все «на останній матч» (він же «матч за все», «матч “бути чи не бути”», «матч життя та смерті» тощо), вирішили не спокушати долі та головну зустріч року – зі збірною Хорватії  –  програли. У Києві… На повному «Олімпійському»… З рахунком 0:2… У підсумку Україна фінішувала на третьому місці в групі «І» і до Росії не їде.

Опрацював Анатолій Зимнін на підставі матеріалів порталу «Українська правда», Радіо «Свобода», агентства «Укрінформ» та газети «Дзеркало тижня».

Share.