Історичні питання: глухий кут в польсько-українських стосунках

0

ЗМІ майоріють заголовками про нове загострення  польсько-українських стосунків. Публічні заяви із взаємним звинуваченням вже декілька днів поспіль лунають з новою силою. В основі конфлікту — історичні питання. Що відбувається?

“Ми розробляємо процедуру, яка не дозволятиме людям зі скрайніми антипольськими поглядами приїжджати до Польщі,” – заявив днями Міністр закордонних справ Польщі Вітольд Ващиковський.  І додав, що має на увазі тих, хто перешкоджає відновленню польських місць пам’яті в Україні. Безпосередній адресат такої заяви — очільник Українського Інституту Національної Пам’яті Володимир Вятрович. Саме він є обличчям української історичної політики, а відтак і польсько-українських історичних суперечок.

Війна пам’ятників

У квітні цього року після інциденту,  коли у селі Грушовичі Перемишльського повіту Польщі за згоди місцевої влади демонтували пам’ятник воякам УПА, Український інститут національної пам’яті повідомив, що зупиняє роботу щодо пошуку та легалізації польських пам’яток в Україні і звернувся до українського уряду із заявою ігнорувати запити поляків на встановлення нових пам’ятників чи реставрацію вже існуючих.

В’ятрович пояснив таку позицію відсутністю реакції польської влади на акти плюндрування українських памятників і вандалізму протягом трьох років, а також реакції і бажання розслідувати ці випадки.

“Саме на території Польщі за останні 3 роки 14 разів було сплюндровано хрести на українських могилах. Натомість на українській території було 4 випадки плюндрування  польських пам’ятників – усі ті пам’ятники відновлені. На польській території жоден український пам’ятник досі не відновлено”, – пояснює В’ятрович.

Читайте також: Знищено українські пам’ятники: коли реакція?

У Польщі, згідно з повідомленнями УІНП, знаходиться близько 40-50 українських пам’ятників неналежно оформлених з точки зору польського законодавства, натомість в Україні не легалізовано понад 150 польських пам’ятників. Українська сторона виступила з пропозицією легалізувати “всі пам’ятники на всі”, але польська сторона на цю пропозицію не пристала.

Наприкінці жовтня відбулася зустріч міністра культури Польщі Пьотра Глінського з міністром культури України Євгеном Нищуком, у якій, зокрема, брали участь представники УІНП. Польща запропонувала новий формат вирішення проблеми: створити нову міжурядову комісію. Таку пропозицію, натомість, не сприйняли в Україні. Створення міжурядової комісії, пояснюють, — дуже тривалий процес, а структури, які уповноважені в Україні і Польщі, ще не вичерпали свого потенціалу.

Глухий кут польсько-українських стосунків

“Уряд зайшов у глухий кут в українськй політиці, роблячи ставку на питання пам’яті, а не на  більш практичні та актуальні питання,” – коментує ситуацію проф. Томаш Стриєк з Collegium Civitas.

На даний момент обидві сторони у вирішенні історичних питань опинились у ситуації, коли жоден з участиників діалогу не в хоче поступитись. Проблема посилюється тим, коментують у медіа, що жодна зі сторін не хоче теж зізнатись у тому, що власні герої водночас можуть бути чиїмись катами.

“Ми не можемо толерувати ситуації, коли твориться симетрія між історичним доробком Армії Крайової та Української Повстанської Армії,”  – повідомляє у інтерв’ю польському телебаченню віце-міністр культури  Ярослав Селлін. Офіційна Польща незавуальовано демонструє, що вони очікують змін в український історичній політиці: “Поки таких змін немає, ці дії з боку польської держави, на жаль, є вимушеними”.

“Заява Ващиковського — шантаж і залякування. Польща повчає нас і вважає, що має право нам вказувати, хто в Україні є героєм, а хто ні і які історичні періоди для українців є важливими, а які ні”, – зі свого боку коментує ситуацію В. Вятрович.  “Наші колеги поводять себе так, ніби не існує українського законодавства, або ним можна легковажити.”

Незадоволені політикою польського уряду і польська опозиція. Тут вважають, що нині руйнуються добрі польсько-українскі стосунки, як будувались довгими роками, без необхідності ігнорувати чи підкреслювати польську історію і цінності.

Зі свого боку Український уряд опублікував офіційну заяву, у якій зазначає: “що в Україні немає антипольських настроїв, більшість українців абсолютно позитивно ставляться до Польщі, попри розбіжності в оцінках складного історичного минулого. В українському суспільстві є чітке розуміння необхідності подальшого зміцнення співпраці з Польщею як в інтересах двох народів, так і всієї Європи.”

Уряд України пропонує досягнути порозуміння шляхом взаємного сприйняття, а не навязуванння своєї точки зору, основним принципом на шляху такого порозуміння, переконані в МЗС Україніи, є формула “Прощаємо і просимо пробачення”.

В Польщі таку заяву приймають, але крапку ставити не збираються. “Заява МЗС України про те, що серед українців немає антипольських настроїв, дуже нас тішить, але в історичних питаннях ми чекаємо конкретних змістовних кроків,” – зазначив Ващиковський.

Згідно з позицію міністра закордонних справ Польщі, запланований у грудні візит в Україну Президента Анджея Дуди слід відмінити.

Конфлікт не вичерпано.

О.К.

Share.