14 лютого цього року, в будівлі греко-католицької церкви, на вулиці Медовій у Варшаві, відбулась друга зустріч експертів з циклу “Безпечна робота в Польщі”, – “Мігранти з України на ринку праці – важливість безпеки та законності працевлаштування”. Організатори – Агентство зайнятості EWL у співпраці з Фондом “Наш вибір” та Посольством України, запросили до обговорення поточної ситуації пов’язаної з працевлаштуванням громадян України в Польщі, представників ринку праці, а також самих мігрантів.
Польський ринок праці все більше спирається на можливості і навички мігрантів з третіх країн. Громадяни України, найчисельніша етнічна група серед іноземців на ринку праці, в результаті, значно охочіше працевлаштовуються польськими роботодавцями. Разом зі збільшенням зайнятості, зростає однак і кількість випадків шахрайства та порушень у цій галузі. Метою конференції, таким чином, є початок обговорення шляхів вдосконалення процедури легалізації праці та перебування громадян третіх країн, що працюють у Польщі та залучення до дискусіїї трудових мігрантів.
Марцін Вятрув, начальник Відділу трудової міграції політики Департаменту ринку праці та соціальної політики, звернув увагу на значне збільшення масштабів працевлаштування в Польщі, громадян України, що значною мірою спричинені лібералізацією процедур легалізації працевлаштування. У 2008 році дозволи на роботу, що видавались роботодавцям які брали на роботу громадян України (5400 дозволів) становили 30 відсотків від загального числа дозволів, у 2014 році громадяни України (26315 дозволів) становили вже 60 відсотків усіх іноземців, що працюють на підставі дозволу на роботу. У випадку процедури оформлення заяв про намір іноземців працювати, ця кількість зросла від 142 тисяч заяв, зроблених для громадян України в 2008 році до більш ніж 370 тисяч заяв у тій же групі в 2014 році (збільшення загальної частки заяв від 91% до 96%).
Роботодавці, що здійснюють реєстрацію заяв, найчастіше декларують як форми зайнятості, цивільно-правові договори – зокрема, трудовий договір, який, за словами Марціна Вятрова є питанням, яке потребує більш детального аналізу. Міністерство праці та соціальної політики, планує громадські консультації на тему введення для роботодавців, що приймають на роботу іноземних громадян на підставі заяви про намір працювати, інформаційного обов’язку. Роботодавець повинен буде надати інформацію про працевлаштування відповідній державній установі. Ця інформація буде включати підтвердження фактичного початку роботи іноземця, що має позитивно вплинути на можливість контролю міграційних потоків і знизити рівень шахрайства. Також не виключено, що впровадження так званої сезонної директиви Європейського союзу, істотно вплине на поточну форму процедури складання заяв – підкреслив Марцін Вятрув.
Масштаби проблеми нелегальної роботи
На масштабах проблеми незаконного працевлаштування громадян України, наголошуєЯрослав Ціхонь з Департаменту легальності зайнятості Державної інспекції праці (ДІП). Згідно з даними ДІП в 2014 було перевірено близько 15,5 тисячі іноземців прийнятих на роботу в Польщі, серед яких аж 9,5 тисяч були громадянами України. У разі незаконного працевлаштування іноземців, в 2014 році ДІП зафіксувала 870 таких випадків, серед яких 777, були пов’язані з незаконним працевлаштуванням громадян України, що є збільшенням в порівнянні з попередніми роками.
У 614 випадках перевірки, констатували відсутність необхідних дозволів на роботу громадян України. Згідно зі словами Ярослава Ціхоня, Державна інспекція праці в деяких випадках має обмежені можливості контролювання юридичних осіб, що доручають працю іноземцям. До такої групи відносяться ферми, які через масштаб проблеми нелегальної зайнятості в сільському господарстві є основною проблемою для інспекторів ДІП.
Ярослав Ціхонь погодився з учасниками дискусії, що система доручення виконання праці на основі заяв потребує вдосконалення. Рішення, запропоноване Державною інспекцією праці, передбачає надання доступу ДІП до баз даних Міністерства праці та соціальної політики і районних бірж праці в області даних, що стосуються декларацій про намір працювати.
Сергій Міняйло, керівник консульського відділу Посольства України в Республіці Польща перерахував труднощі, з якими стикаються громадяни України, які вирішили захищати свої права в суді. Витрати на такі дії, за його словами, непропорційно високі по відношенню до винагороди, отриманої в секторах будівництва та сільського господарства. Згідно з Сергієм Міняйлом як працівники, так і роботодавці, які їх працевлаштовують, часто не є експертами в питаннях існуючих трудових прав і обов’язків, покладених на них законом.
Консул посольства України також зазначив, що українська і польська сторона вживають заходів щодо створення системи моніторингу та контролю за візовими переміщеннями. Ця система дозволить визначати фактичне прибуття іноземця в країну, в яку він отримав візу, і початок праці у визначеному місці. Це також сприятиме кращому моніторингу роботодавців, чи дотримуються вони трудових прав, – підкреслив Сергій Міняйло.
Як зазначив професор Збігнєв Ласоцік з Центру досліджень торгівлі людьми Варшавського університету, працівник котрий шукає роботу, не може платити за інформацію про роботу, його паспорт і посвідчення особи повинні бути священними, і договір має бути письмовим документом. Згадані ним проблеми, є одними з найбільш поширених проявів порушення трудових прав, що у багатьох випадках призводять до явища примусової праці та торгівлі людьми.
Професор Ласоцік оцінює ці явища як випадки серйозних порушень прав людини, на які кожна демократично-правова держава зобов’язана реагувати. Ці обов’язки також поширюються на інших осіб на ринку праці. Окрім держави, дуже важливим об’єктом є також сам співробітник, який повинен знати якнайбільше про закон і ринок праці, щоб не стати легкою мішенню для нечесного працедавця. За словами Збігнєва Ласоціка обов’язком агентства зайнятості та посередників праці, у свою чергу, є створення системи перевірки нечесних посередників і усунення їх з ринку.
Перспективи для іноземців на польському ринку праці
На другій частині зустрічі, представники громадських та міжнародних організацій, зосередились на аналізі рішень щодо поліпшення поточної ситуації на ринку праці та скорочення масштабів шахрайства й нелегального працевлаштування.
Як зазначила Кароліна Мазурчак, представник Об’єднання правової інтервенції, іноземці в багатьох випадках не знають, яким чином вони можуть влаштуватися на роботу в Польщі, в тому числі, які документи повинні мати щоб працювати легально. Згідно з Кароліною Мазурчак, польське законодавство недостатньо захищає інтереси іноземців, що влаштовуються на роботу в Польщі – сума штрафів не може ефективно відлякати несумлінних роботодавців, невистачає також позитивних прикладів, що демонстрували б ефективність судової системи та захисту прав працівників.
Кароліна Мазурчак також звернула увагу на проблеми, пов’язані з поточною процедурою легалізації праці на основі єдиного дозволу на проживання і роботу, що робить перебування іноземця в Польщі, занадто залежним від роботодавця. Іноземці, котрі легалізують свою роботу на підставі цього документу, повинні пам’ятати, що слід повідомляти про зміни в працевлаштуванні, наприклад, про зміну роботодавця, обласним радам. В іншому випадку, дозвіл може бути відкликаний.
На думку Моніки Олув з Фонду для Сомалі, необхідно донести до іноземців переваги легального працевлаштування. Найбільша проблема іноземців з України, котрі звертаються до Фонду для Сомалі, це відсутність знань правових засад. Дуже часто умови праці людей, що працюють у Польщі на підставі заяв не відповідають наведеним у заяві. Серед інших причин потенційних зловживань з боку недобросовісних роботодавців Моніка Олув також відзначила відсутність знань польської мови – в більшості випадків, працівники підписують договір не розуміючи того, про що у них йдеться.
Марта Бєрнат з Міжнародної організації зі справ міграції, представила ряд рекомендацій, що стосуються способів зменшення випадків зловживання щодо іноземців. На її думку, дозвіл на тимчасове проживання та роботу не повинен видаватися конкретному роботодавцю, а повинен відноситись до відповідної галузі економіки або професії, що полегшило б іноземцям зміну роботу, краще забезпечуючи трудові права і сприяючи підвищенню гнучкості ринку праці.
Іноземець, котрий змінює роботодавця, на сьогодні змушений звернутися за новою картою побиту в рамках абсолютно нового дозволу, який у випадку дозволів, зареєстрованих у Варшаві, буде супроводжуватись очікуванням тривалістю від 3 до 4 місяців.
На підтвердження думок інших учасників зустрічі, Марта Бєрнат звернула увагу на високі витрати на представлення прав працівників в судах, що значно обмежує можливості боротьби за свої права іноземців, що працюють на підставі цивільно-правового договору.
На думку Марти Бєрнат, тест ринку праці, попри все, не повинен бути формальним недоліком під час процедури видачі дозволу на проживання і роботу. Необхідно також постійно вдосконалювати навички посадових осіб, які працюють в офісах, відповідальних за процеси, пов’язані з легалізацією перебування і роботи.
Проект “Безпечна праця в Польщі” є акцією, що фінансується спільно з Європейським фондом інтеграції громадян третіх країн, і триває 12 місяців – в період з липня 2014 по червень 2015. Партнером зустрічі є Фонд “Наш вибір” та Посольство України в Республіці Польща.
Фото: Сергій Сухобойченко
