Президент Польщі Броніслав Коморовський на початку грудня нагородив громадських діячів за підтримку демократичних перетворень в Україні. У рамках урочистості відбулася дискусія про майбутні виклики в цьому плані.
Серед відзначених бронзові хрести «За заслуги» отримали представники української меншини – Анна Кертичак та Мирослав Скірка. Серед етнічних поляків золотий хрест «За заслуги» дістала Ізабела Хруслінська, а срібними нагороджено Яцека Кастелянця та Мартину Міхалік. Усі вони є членами Громадського комітету солідарності з Україною і багато років у рамках різних організацій та проектів працюють на розвиток України та польсько-українських відносин. При врученні нагород відзначалось, що «це подяка не лише за діяльність цих п’ятьох, але й сотень інших неурядовців, які підтримують Україну». У рамках нагородження багатьом організаціям, журналістам та окремим особам подякував посол України в Польщі Андрій Дещиця. Він вручив пам’яткові фотографії з Майдану, а серед відзначених були фонд «Наш вибір» та Об’єднання українців у Польщі.
Дискусія про майбутнє допомоги Україні зосереджувалася навколо питання розвитку створеного різними акціями потенціалу. Учасники дискусії наголошували, що Україні особливо потрібні довготривалі проекти, які можуть спричинитися до системних змін. Серед викликів названо створення організаціями «неурядового НАТО», яке діяло б задля реформування України та розвитку сусідських відносин. Як оцінено, потрібно ініціювати форуми, які дозволяли б структурам громадського сектору в Україні краще ознайомитись із польськими партнерами. Пролунали думки про необхідність створення окремого сайту, на якому б розміщувались повідомлення про можливості матеріальної допомоги Україні. Громадський сектор мав би також влаштувати проекти, які б дозволили учасникам революційних чи бойових дій використовувати здобуті вміння у цивільній дійсності. Наприклад, тим, хто допомагав пораненим, варто було б організувати курси, після яких вони стали б медичними рятівниками.
Постійним викликом залишається допомога у проведенні Україною реформи самоврядування. Як відзначалось, Польща максимально широко повинна ділитись своїм досвідом. З’явилися й ідеї промоції туристичних виїздів в Україну, що було б формою економічної допомоги. З іншого боку, неурядові структури повинні рішуче протидіяти антиукраїнським акціям та спробам дискредитації Майдану, що в Польщі, з натхнення російської пропаганди, з’являється досить часто. Боротись з такими явищами найкраще через популяризацію фахових досліджень українських та польських істориків. Виразною в дискусії була думка про те, що до пропонованих ініціатив максимально слід залучати все численнішу групу студентів з України в Польщі, які стають натуральним мостом між двома державами.