Наша незалежність

0

Ольга ПОПОВИЧ

Із наближенням Дня Незалежності в пресі часто з’являються статті-підсумки, в яких описують здобутки та втрати незалежної України. Щороку додаються нові події, які доповнюють попередні. Для мене цікавішим є не так опис пройденого, як наше сприйняття, чим є ця незалежна Україна, з чим вона у нас асоціюється, що означає та що ми можемо для її зміцнення робити.

У лютому цього року Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) провів опитування в Україні, в якому намагався дізнатися про ставлення українців до державних свят. Серед десяти найбільш важливих та улюблених свят День Незалежності опинився на сьомому місці. Найбільшою популярністю серед опитаних, а це аж 80%, користується Великдень, тоді як День Незалежності важливий та улюблений тільки для 17% опитаних. Для порівняння, в 2016 році це свято набрало 20% голосів, а в 2013 році – 12%. Щоправда, в переліку за важливістю та улюбленістю День Незалежності як у 2013-му (тоді опитування охопило ще Крим та окуповані райони Донецької і Луганської областей), так в 2016 і 2017 роках стабільно займає сьому позицію. Тут також варто згадати й про інше опитування КМІС, яке рік тому він провів разом із фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. З нього виникало, що 87% опитаних готові проголосувати за незалежність України. Це один із найбільш високих показників підтримки незалежності, починаючи з голосування на всеукраїнському референдумі в 1991 році, коли цілісна тоді Україна проголосувала за незалежність майже 29 мільйонами голосів, що становило 90,32% усіх опитаних. Коротко підсумовуючи ці цифри, можна стверджувати, що сучасні громадяни України в переважній більшості підтримують незалежність країни, але сам день її проголошення не вважають важливим та улюбленим.

Проживаючи в Польщі, для мене цікавим було ставлення поляків до свого Дня Незалежності. Тут опитування щодо цього свята мають трохи інший характер, ніж в Україні, а також переважно складаються з інших запитань. 73% опитаних назвали День Незалежності Польщі тим святом, яке заслуговує на особливе відзначення, й саме це свято опинилося на першому місці в списку відповідей. У переліку, щоправда, не було релігійних свят. Якщо ж відкинути їх з українського опитування, то вище Дня Незалежності опинилися Новий рік, Міжнародний жіночий день та День Перемоги, які користуються серед українців більшою популярністю та важливістю для них. Розумію, що проводити прямі паралелі між тими опитуваннями не варто, але певні висновки можна зробити. За 26 років української незалежності день її прийняття так і не став одним із найважливіших днів для сучасних українців, на відміну від такого ж дня у наших західних сусідів.

Часто можна почути, що символіка не має значення й варто дивитися та аналізувати практичні дії. Нині Україна боронить свою незалежність від Росії. Патріотизм і розуміння, чим є незалежність, у суспільстві зростають, по це свідчать волонтерські рухи, добровольчі практики. Для багатьох саме такі процеси є прикладом шанування незалежності та розуміння цього слова. Але іншим глибоким розумінням незалежності та її важливості для нас є й наша буденність, яка часто не пов’язана безпосередньо з війною Росії проти України.

Незалежність не можна зводити тільки до твердження, що все в руках політиків, а від нас нічого не залежить. Нещодавно мені довелося зіткнутися з неприємною ситуацією під час подорожі з Варшави до Львова. Один із приватних перевізників, який здійснював рейс Варшава – Львів, не дотримався задекларованих раніше норм. На моє запитання, чому виникла така проблема, відповів: «Це не моя вина, це така Україна». Такі приклади свідчать, що частина українців не асоціюють себе з країною, в якій живуть. А звідти й наступне питання – чи буде важливою для них незалежність цієї країни? Важливою не символічно, а практично. Бо незалежність – це і є ми самі, громадяни цієї країни. Нам варто вчитися, що незалежність ми можемо боронити не тільки на лініях фронту, але й своєю щоденною працею. Зміцнюючи позитивний образ України за кордоном, допомагаємо будувати незалежність цієї країни. Голосуючи під час виборів, свідомо розуміємо, до чого наш вибір може привести, й уникаємо дій, які можуть загрожувати незалежності. Боротьба з корупцією та хабарництвом теж зміцнює і незалежність. Перелік можна продовжувати довго, найважливіше у ньому те, що ми маємо чітко усвідомлювати – незалежність є щоденною працею кожного з нас. Слово «Україна» – не абстрактна категорія, це теж ми, її громадяни.

Усвідомлення незалежності й того, що вона за собою несе, – часто це довгий шлях для суспільств. Поняття «незалежність» українці гостріше почали відчувати й розуміти з початком відкритої російської агресії. Тепер на наше суспільство чекає наступний крок – усвідомлення незалежності на внутрішньому рівні. Маємо зрозуміти, що незалежність зміцнюється нашою щоденною працею, тобто ми є її запорукою. Буде це розуміння – зросте вартість і важливість самого Дня Незалежності.

Ольга ПОПОВИЧ

Share.