Польські учасники Групи польсько-українського діалогу опублікували заяву у справі “антибандерівського” закону

0

Представники Групи польсько-українського діалогу оприлюднили заяву в якій підкреслили, що «оновлений закон про Інститут національної пам’яті Польщі в теперішній формі матиме фатальний вплив на польсько-українські відносини та може призвести до ескалації ворожості та поглиблення політичного конфлікту між українцями й поляками».

Текст заяви у Facebook розмістила одна з її авторок Йоанна Конєчна-Саламатін (далі текст у повному обсязі та в оригіналі):

Новелізація закону про Інститут національної пам’яті в теперішній формі матиме фатальний вплив на польсько-українські стосунки. Це може допровадити до ескалації ворожості та поглиблення політичного конфлікту між нашими народами. Ризикуємо втратити доробок добросусідських відносин останньої чверті століття і симпатію до Польщі в українському суспільстві. Закон може вплинути на зменшення корисної і важливої для нашої країни присутності працівників та студентів з України, викликає також побоювання щодо дотримання непозбувних громадянських прав національних та етнічних меншин, в тому числі спільноти польських українців. Врешті, загроза втрати солідарності наших країн і народів перед агресивною політикою Росії може поставити під питанням безпеку Польщі.

Особливе занепокоєння викликають такі формулювання закону:

1. Пеналізація висловлювань і дій, які «зменшували б відповідальність реальних винуватців злочину» проти польського народу, може довести до цілковитої блокади історичного діалогу з Києвом щодо волинського злочину, а також започаткувати юридичне переслідування з боку польської держави стосовно представників українських еліт: політиків, істориків, науковців і журналістів – без котрих неможлива жодна співпраця між нашими країнами. Мало того, загроза переслідування стосуватиметься також польських чи закордонних дослідників, котрі при порушенні теми конфлікту у 1939–1947 років звертають увагу не тільки на злочини ОУН- УПА стосовно поляків, але і на злочини польських формувань супроти українців.

2. Ставлення на тому самому щаблі дій українських націоналістичних організацій з діями СРСР і Третього Райху (ст. 1, п. 1a) – неадекватне. Радянські та німецькі злочини мали як в міжнародному юридичному сенсі, так і в масштабах злочинів, різний юридичний і міжнародний статус, оскільки були організовані державами, що становили інституційну реалізацію тоталітаризмів – нацизму та комунізму. Серйозні сумніви викликає також підкреслення колаборації лише українських націоналістичних організацій та окреслення їх у польському законодавстві не за суттю злочину, а за національністю. Складається враження, немовби польська держава інакше ставиться до українських злочинів, ніж до дій (у деяких випадках теж таких, які мають риси геноциду, етнічних чисток і т.д.) подібних формувань, організованих іншими народами Центральної Європи, а також до колаборації частини поляків.

3. Використання в частині, що стосується злочинів українських націоналістів у 1925–1950 роках (ст. 2a), формулювання «Східна Малопольща» є антиісторичним, а в міжнародних відносинах може розумітися як визнання території, що належить Україні, частиною польської держави. Введення цього формулювання до польського законодавства суперечить основним принципам польської східної політики. В політичному розумінні в Україні це прочитується як вияв антиукраїнської риторики з боку Польщі.

Вважаємо, що дружні, засновані на взаємній повазі стосунки з українським народом сьогодні для Польщі та її громадян мають цілком ключове значення. Тому закликаємо до якнайшвидшого виправлення конфліктогенних формулювань закону про Інститут національної пам’яті, які ставлять ці стосунки під загрозу.

Під заявою підписалися: Адам Бальцер, Боґуміла Бердиховська, Анджей Бжезєцький, Павел Коваль, Йоанна Конєчна-Саламатін, Катажина Пелчинська-Наленч, Павел Пурський, Кшиштоф Становський, Томаш Стриєк та Петро Тима.

Група українсько-польського діалогу була сформована 2017 року за ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» та Фундації ім. Стефана Баторія. Група складається з 19 українських та польських експертів і практиків, які тривалий час займаються питанням польсько-українських відносин. З українського боку до групи входять Олена Бетлій, Альона Гетьманчук, Євген Глібовицький, Михайло Гончар, Тарас Качка, Надія Коваль, Святослав Павлюк, Микола Рябчук, Олександр Сушко та Дмитро Шульга.

Нагадаємо, раніше Gazeta Wyborcza оприлюднила звернення проти оновленого закону про ІНП  у Польщі, яке підписали більше сотні представників польської інтелігенції.  У зверненні йдеться, що «нові положення леґалізують присутні в громадському просторі дискримінаційні практики та акти агресії, полегшать стигматизацію будь-яких осіб та етнічних груп, посилять ксенофобські настрої, породжуватимуть чергові злочини на ґрунті ненависті, поглиблять юридичну, суспільну, політичну, дипломатичну та інформаційну кризу».

Share.