Державного візиту Петра Порошенка до Республіки Польща у Варшаві чекали давно. Часто від польських експертів можна було почути твердження, що Україна не розглядає свого західного сусіда як основного та стратегічного партнера, оскільки ані український президент не спішить відвідати столицю Польщі, ані офіційний Київ не спішить вислати нового посла до Варшави. Призначення Андрія Дещиці надзвичайним і повноважним послом України у РП тривало довго, але радше це можна було пояснити внутрішніми перипетіями в українській політиці, ніж дійсним відображенням того, як офіційний Київ сприймає Польщу. Зрештою, таке ж пояснення мало і відтермінування візиту П. Порошенка як президента України до Варшави.
Щоправда, варто згадати, що П. Порошенко одразу після обрання, але ще не склавши присяги, відвідав Варшаву. Новообраний український президент 4 червня приїхав до столиці Польщі, де взяв участь в урочистостях з нагоди 25-ої річниці перших демократичних виборів у цій країні. Тоді ж відбулося вручення нагороди «Солідарності» одному з лідерів кримськотатарського народу, народному депутатові України Мустафі Джемілєву, на якому був присутній П. Порошенко. Саме під час свого першого візиту до столиці Польщі П. Порошенко провів кілька важливих зустрічей з польським політикумом та лідерами західних країн, зокрема з президентом США Бараком Обамою. Оскільки інавгурація П. Порошенка відбулась тільки 7 червня, тоді його приїзд до столиці найближчого західного сусіда варто розглядати як символічний крок, який засвідчив з боку України доволі тепле та відкрите ставлення до Польщі, ставши одним із підтверджень того, що новообраний глава української держави особливе місце в зовнішній політиці України приділяє Республіці Польща. Але саме з цієї причини ми зараз радше говоримо про державний візит – згідно з дипломатичним протоколом, а не офіційний. Різниця між самими термінами полягає в тому, що відповідно державним візитом вважається такий візит глави держави, згідно з яким глава держави може прибути до будь-якої країни тільки один раз за час перебування при владі. Усі подальші візити варто називати офіційними.
До першого державного візиту Петра Порошенка також підготувалась столиця Польщі. Головна вулиця навпроти президентського палацу у Варшаві була прикрашена українським та польським прапорами. Щоправда, такого перекривання вулиць, як свого часу робилось під час візитів до Польщі Віктора Януковича, для Петра Порошенка не робилось. Зрештою, це радше позитивно свідчить про українського президента, який не вимагав додаткових засобів безпеки, незважаючи на те, що в його країні йде війна, а отже особа, яка займає президентську посаду, автоматично потрапляє під більшу небезпеку, ніж у звичний мирний час.
Сам візит тривав два дні, був досить насиченим і проходив у двох польських містах – Варшаві та Любліні. Разом з українським президентом приїхала і його дружина Марина Порошенко, яка спільно з першою леді Польщі Анною Коморовською зустрілись із представниками польських неурядових організацій, які постійно та масштабно допомагають Україні в різних галузях. На цю зустріч було запрошено і члена фонду «Наш вибір».
Найбільше зацікавлення в польських мас-медіа викликала промова П. Порошенка на спільному засіданні Сейму та Сенату. Варто підкреслити, що таку нагоду надають не кожному главі іноземної держави, які відвідують з державними чи офіційними візитами Річ Посполиту. Сама промова українського очільника тривала близько тридцяти хвилин. Якщо коротко описати її зміст, то можна виділити кілька важливих аспектів.
Перш за все, П. Порошенко висловив подяку полякам та польській владі за чітку та постійну підтримку, зробивши акцент на важливому для Польщі та зразковому для України періоді польської «Солідарності». Зрештою, говорячи про українсько-польські відносини, український президент чимало уваги приділив історичним подіям у відносинах обох народів та закликав до політики примирення і вибудовування спільного майбутнього. Важливим у промові українського президента було вживання слова «війна»: П. Порошенко наголосив, що «Україна сьогодні перебуває фактично у стані війни». І хоч не було прямо сказано, що Україна воює з Росією, проте наступне речення, яке розпочиналось зі слів: «Росія анексувала Крим», – цілком можна розглядати у ключі такого дискурсу з боку Порошенка. Це справді важливий елемент у промові українського президента з огляду на те, що це була промова в парламенті іноземної держави, а сам Порошенко навіть в Україні часто уникав слова «війна», переважно говорячи про «антитерористичну операцію». Підтримав Порошенко і польську ідею про створення Європейського енергетичного союзу, яка в умовах побудови дійсної української незалежності від Росії є надзвичайно важливою та першорядною справою для України. Вкотре український президент підкреслив прагнення України стати повноцінним членом Європейського Союзу. Не менш значимою можна вважати задекларовану Петром Порошенком заяву про відмову України від позаблокового статусу і поновлення курсу країни на інтеграцію з НАТО. Одразу ж після свого повернення в Україну президент вніс проект закону про скасування позаблокового статусу України на засідання парламенту, за прийняття якого проголосувало 303 народних обранців. Сама промова українського президента кілька разів переривалась оплесками зі сторони польських парламентаріїв та гостей урочистої події.
Спеціально до візиту українського президента було підготовлено офіційне підписання Президентом РП Броніславом Коморовським акту ратифікації Сеймом Польщі Угоди про асоціацію України з ЄС.
Петро Порошенко також провів зустріч з прем’єром Евою Копач, маршалком сенату Боґданом Борусевичем та маршалком сейму Радославом Сікорським, а також відбулась зустріч українського президента з представниками ділових кіл Польщі. На завершення робочого дня П. Порошенко взяв участь у спеціальній програмі на польському телебаченні, у якій в значній мірі підтверджував та більш детально розкривав зміст своєї парламентської промови.
Другий день візиту українського президента проходив у Любліні, де він відвідав місце дислокації міжнародної військової групи – литовсько-українсько-польської бригади LITPOLUKRBRIG. Окрім цього, Петро Порошенко зустрівся з представниками місцевої влади та громадськістю Любліна. Модератором зустрічі українського президента з представниками громадськості, на якій були й місцеві українські студенти, активісти і представники української меншини, був колишній польський урядовець, а зараз активний громадський діяч Кшиштоф Становський.
Як підсумок дводенного державного візиту українського президента до польської держави, досягнуто домовленості про проведення найближчим часом чергового засідання міжпарламентських асамблей «Україна–Польща» та «Україна–Польща–Литва», відновлення й активізації економічної співпраці між країнами, початку процедури спрощення перетину українсько-польського кордону, зокрема режиму місцевого прикордонного руху. Скоріш за все, в першому півріччі нового року до України з відповідним візитом завітає польський президент Б. Комороський, який отримав офіційне запрошення від П. Порошенка. Часті зустрічі та відвідини лідерів обох країн один одного тільки підсилюватимуть добросусідські відносини та вибудовуватимуть спільну стратегію на міжнародній арені.
Ольга ПОПОВИЧ