Президенти Польщі та України вшанували трагічні події польсько-української історії. Окремо

0

8 липня Президент України Петро Порошенко здійснив робочий візит до Польщі, де взяв участь у відкритті Меморіалу пам’яті українців, загиблих 1944 року. Президент Анджей Дуда цього дня відвідав Волинь, аби вшанувати 75-у річницю Волинської трагедії.

Президенти Польщі і України в один день вшановують трагічні сторінки польсько-української історії. У програмах заходів немає місця  проведенню спільних урочистостей. Хоча за інформацією “Укрінформ”, українська сторона пропонувала вшанувати полеглих українців і поляків разом, проте отримали відмову.

8 липня президент Польщі безапеляційно заявляє, про геноцид поляків на Волині, а президент України згадує про полеглих українців від рук Армії Крайової та закликає змінити Закон про Інститут національної памяті. “Газета Виборча” навіть виносить в заголовок тезу про те, що “польсько-українські стосунки ше ніколи не були такими поганими”. Водночас, об’єднані пам’яттю про спільну трагедією, очільники держав говорять про прощення, біль, мир і побудову спільного майбутнього.

Як пройшли урочистості за участі глав України та Польщі?

Президент України у Польщі: “Страшні сторінки минулого не повинні бути визначальними для сьогодення і точно не повинні бути визначальними для нашого спільного європейського майбутнього”

“Перед пам’яттю невинних жертв Сагрині я закликаю усіх нас – українців і поляків – до християнського прощення. Саме до взаємного прощення, а не до помсти, закликають нас з небес усі невинні жертви братовбивчих конфліктів між нашими народами,” – говорив Президент України під час урочистостей у Польщі.

Програмою візиту Порошенка до Польщі передбачено відкриття у Сагрині Меморіалу пам’яті українців, які загинули від рук польських “хлопських батальйонів” та підрозділів Армії Крайової у 1944 році, участь у богослужінні за загиблими українцями, а також зустріч з представниками української громади Польщі.

“Хочу подякувати українцям Польщі за всі ті важливі справи, які ви робите для нашої держави. Бо у світовій солідарності, яка гуртує народи світу для того, щоб захистити Україну проти російської агресії, незаконної анексії Криму, велику частину роботи робите ви – українці Польщі і українці світу”, – підкреслив Порошенко під час виступу.

president.gov.ua

Окрім цього Петро Порошенко відвідав Волинську область з метою участі в заходах із вшанування пам’яті українців – жертв польсько-українського конфлікту 1943-1944 років.

“Моя позиція, як Президента, як Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України, позиція українського народу і позиція Української держави чітка і однозначна, особливо беручи до уваги жахливий досвід російської агресії на Сході нашої держави. Будь-який злочин проти мирного населення не має виправдання і ніколи не має бути виправданим. Ми всі схиляємо голови перед пам’яттю українських і польських жертв Волинської трагедії, рішуче засуджуємо скоєні проти українців і поляків злочини і засуджуємо тих, хто їх скоював”, – зазначив під час зустрічі Президент.

president.gov.ua

Водночас президент України закликав переглянути зміни до Закону про Інститут національної памяті та наголосив на важливості фахового діалогу на рівні істориків:  “І в Україні, і в Польщі пам’ять про кожне трагічно обірване життя повинна остудити “гарячі” голови тих, хто тяжіє до розвішування ярликів, тих, хто розпалює ненависть, тих, хто закликає до помсти. Ми проти односторонніх політичних оцінок спільного історичного минулого, оскільки вони не сприяють процесу нашого історичного примирення. Підтримуємо ініціативи щодо перегляду відомих змін до польського законодавства про інститут національної пам’яті – і розраховуємо, що буде переглянуто також положення, які стосуються оцінки українців. Ми за фаховий діалог на рівні істориків. І ще раз кажу –ми проти політизації чутливих питань спільного історичного минулого.”

Президент Польщі в Україні: “Ми повинні будувати дружні стосунки між нашими народами. Сьогодні у нас спільні страхи, спільні клопоти, спільні думки про безпеку”

Президент Польщі Анджей Дуда приїхав в Україну на запрошення митрополита Луцького, єпископа Віталія Скомаровського. Дуда взяв участь у святій месі в соборі святих апостолів Петра та Павла в Луцьку та передав єпископові пам’ятний хрест, присвячений пам’яті вбитих поляків.

prezydent.pl

Окрім того, президент Польщі віддав символічну шану невинним жертвам: у Олиці – на місці поховання поляків у безіменній братській могилі та на місці вже неіснуючого польського села Покута.

prezydent.pl

Президент Польщі у своїй промові під час урочистостей підкреслив, що приїхав на Волинь не для того, аби докоряти, а для того, аби молитись. “Не йдеться про помсту. Йдеться про біль. Біль буде тривати, але вірю, що час, який лікує рани, залічить також і ці страшні рани, які утворились в серцях і з одного і, напевно, з іншого боку теж,” – зазначив.

Водночас Дуда наголосив, що польсько-українськи стосунки повинні “опиратись на правду” та підкреслив “не може бути мови про те, що події на Волині були війною між Польщею та Україною, це була етнічна чистка, так сьогодні ми би це назвали.” “Йшлося про те, аби винищити поляків з цих території”, – переконаний президент Польщі.

Глава Польщі зазначив, що хоче, щоб “кожен з цих поляків, який був вбитий і лежить в цій землі, віднайшов своє ім’я і прізвище. Щоб місце, у якому знайшов вічний спокій було позначеним.” Дуда очікує, що уряд України дасть дозвіл, а Інститут національної памяті і інші відповідні інституції мали можливість провести всі необхідні для цього роботи.

Водночас президент Польщі наголосив: “Ми хочемо підтримати Україну у реформах, хочемо підтримувати Україну економічно. Хочемо також, щоби Україна була безпечною державою. Державою, яка дивиться на Захід, на Європу, а не на Схід, звідки десятиліттями, можна навіть сказати століттями, приходить небезпека.”

Довідка:

2016 року польський Сейм визнав Волинську трагедію “геноцидом польського народу” та встановив 11 липня “Національним днем пам’яті жертв геноциду громадян Польської Республіки, який здійснили українські націоналісти”.

Волинська трагедія  (у польській історіографії – Rzeź wołyńska, “Волинська різанина”) – обопільні етнічні чистки українського і польського населення, здійснені Українською Повстанською Армією та польською Армією Крайовою за участю польських батальйонів шуцманшафту та радянських партизанів 1943 року під час Другої світової війни на Волині. Частина польсько-українського протистояння у Другій світовій війні.

У традиційній польській історіографії Волинська трагедія сприймається як етнічна чистка винятково польського населення; в українській – як “дія у відповідь” на звірства поляків щодо українських цивільних. Цю тему значно більше досліджено з боку польських істориків, які займаються цією проблемою від часу закінчення Другої світової війни. Українські історики почали досліджувати її здебільшого після проголошення Україною незалежності. За підрахунками польських дослідників, під час цієї трагедії загинуло близько 100 тисяч поляків, ще близько 15 тисяч українців загинули у так званих “акціях відплати” Армії Крайової.

Сагринь. 10 березня 1944 року відділи Армії Крайової та Батальйонів Хлопських напали на село Сагринь (Люблінське воєводство), в якому мешкали переважно українці. За різними даними, загинуло від 300 осіб (дані Інституту національної пам’яті Польщі) до 800 осіб (українські історики).

Джерела: president.pl, president.gov.ua, polukr.net, Укрінформ, Польське радіо, tvn24.

Share.