Протести у Польщі: принцип Монтеск’є, воїни світла та очікуване неочікуване вето

0

Протягом останнього тижня у Польщі щодня на найбільших площах міст збираються  люди із свічками, лампадками і включеними мобільними телефонами. Це, говорять, символічний «ланцюг світла», аби освітити батьківщині шлях тоді, коли на неї насувається темрява.

Шикували масові демонстрації і на понеділок, 24 липня. (Не?)очікуване вето президента змінило плани протестувальників. Що відбувається у Польщі і чи це кінець історії?

Польська судова реформа vs принцип Монтеск’є

Ще у 18 столітті французький політичний мислитель Шарль-Луї де Монтеск’є доповнив сформовану попередниками систему керування державою, що базується на розмежуванні законодавчих та виконавчих органів влади, ще одним принципом – незалежності суддів. Розподіл влади на три незалежні гілки, що взаємно стримують одна одну стала класичною для визначення правової держави.

Уряд Польщі поставив цей принцип під сумнів, стверджують ті, хто зібрається біля державних установ протягом останніх днів.

“Уряд після багатолітнього занедбання й недопрацювань попередньої влади  намагається покращити правосуддя в державі”, – заявляє Міністерство закордонних справ країни.

gazeta.pl

Про необхідність судової  реформи говорять вже давно. Але запропоновані і  ухвалені урядом рішення у цій сфері  здивували вочевидь  навіть деяких прихильників правлячої партії.

20 та 22 липня Сейм та  Сенат відповідно ухвалили три закони: Закон про Верховний суд, Закон про Державну суддівську раду та Закон про суди загальної юрисдикції.

Закон про Верховний суд  дозволяв би відкликати усіх суддів Верховного Суду і призначити нових. Пропозиції кандидатур повинен був визначати Міністр Юстиції, а призначати президент. Варто зазначити, що 12 вересня призначено засідання Верховного суду у справі обрання Юлії Прилебської Очільником Конституційного Суду (Трибуналу конституційного).  Якби закон вступив у дію, рішення у цій справі повинні були би приймати новообрані судді.

Другий закон –  про Державну суддівську раду, фундаментальною зміною якого є припинення 4-літньої каденції суддів  – членів Державної суддівської ради і заміна їх новими згідно з новими правилами. Дотепер вплив на обрання більшості членів ради мали суддівські об’єднання, а меншість – представники політичного світу: сейм, сенат та президент. Згідно з новим законом, навіть кандидати, обрані у юридичних середовищах,  призначались би депутатами.

Окрім цього, закон запроваджував у Державній суддівські раді функціонування двох об’єднань, де голоси Першого Об’єднання Ради (а воно складається на 70 відсотків з політиків) повинні були б мати більшу вагу ніж членів Другого Об’єднання Ради (яке складається з суддів обраних парламентською більшістю).

Третій закон – Закон про суди загальної юрисдикції. Цим законом зміцнювався безпосередній нагляд міністра юстиції над судами і суддями. Нове законодавство забезпечувало би йому право відкликати очільників судів усіх рівнів, навіть без оголошення причини – через 6 місяців від дня, коли закон вступає в дію. Призначаючи їх наступників, міністр не змушений враховувати думку об’єднань конкретних судів.  Крім того,  мати можливість «перекваліфікуватись» на судів тепер можуть прокурори (Забігаючи на перед: саме цей закон президент підписав).

Це небезпечний прецедент в унісон заговорили незалежні ЗМІ, правозахисні організації і опозиційні партії.

Про те, що реформа нищить незалежність судів у Польщі заявили  також у Єврокомісії. Навіть пригрозили санкціями, зокрема позбавленням права голосу в Раді ЄС.

«Воїни світла»

Найбільшого розмаху протести під гаслом «Вільні суди» набули 20 липня, коли закон про Верховний суд ухвалив Сейм Польщі. Згідно з даними мерії в цей день лише біля стін президентського палацу зібралось близько 50 тисяч протестувальників.  Демонстрації відбувались у понад 100 польських містах.

«За вільну демократичну Польщу боролись цілі покоління поляків, не дозволимо, аби це наше велике спільне досягнення було змарновано,» – під цим словами підписались ректори найбільших польських університетів.  Із проханням накласти вето на закон звернулись до президента також понад 300 відомих інтелектуалів та діячів мистецтва.

«Візьміть з собою лише свічки. Не беріть з собою жодних транспарантів чи символіки політичних партій», – закликають протестуючі.

ПіС, натомість, просуває тезу, що протести не є спонтанними. За різними версями їх організовують спецслужби, комуністи, мігранти…

«Поспішиш – людей насмішиш»

Варто зазначити, що велику частину польського суспільства неймовірно обурило те, яким чином ухвалювали так важливе для держави рішення: поспіхом, без належного обговорення, вночі, без урахування поправок, що їх пропонувала опозиція. Подібна ситуація вже відбувалась у грудні, коли хвиля антиурядових протестів у Польщі спалахнула після того, зокрема, як державий бюджет на наступний рік ухвалили вночі, без присутності опозиційних партій, голосуючи руками.

19.07.2017 Познань Плоза свободи. Антиурядова демонстрація “Ланцюг світла”.
Fot. Lukasz Cynalewski / Agencja Gazeta

11. Саме стільки розбіжностей нарахував Dziennik Gazeta Prawna у законі про Верховний суд, ухваленого Сеймом, із тим, що розглядався Сенатом. Причиною цього вбачають саме поспіх у затвердженні закону. Правки вносились нашвидкоруч і в результаті Сенат і Сейм ухвалили документи, з різною нумерацією статей. Крім цього, текст сам в собі містить суперечність, адже в різних статтях закону йдеться про різну кількість кандидатів на очільника Верховного Суду – 3 та 5.

Dziennik Gazeta Prawna  з посиланням на кількох авторитетних польських юристів підкреслює, що це є порушенням 121-ї статті Конституції Польщі та нагадали, подібний конфуз мав місце на початку правління Дуди. Тоді президент зазначив: «Такі серйозні відхилення від процедурних вимог процесу творення законодавства загрожують державним юридичним цінностям – юридичній безпеці, засадам легальності чи довіри до законодавства» і відправив закон на розгляд у Конституційний суд.

Очікуване неочікуване вето

Будь-яке рішення президента у цій ситуації  стало своєрідним рубіконом, як для нього, так і для держави. Недарма 24 липня провідні світові медіа інформацію про президентське вето визнали однією з найважливіших подій дня.

Анджей Дуда, неочікувано для більшості оголосив про те, що він накладає вето на 2 з трьох пропонованих законів: про Верховний суд та Державну раду судочинства.  Щоправда про третій закон — “Про загальні суди” — підписав.

TVN24

У своїй понеділковій промові президент РП зазначив, що польські суди однозначно вимагають реформ, але вони вимагають залучення до ретельної роботи над цим питанням усіх сторін політичної сцени: «Зміни повинні наступити так, щоби при цьому  держава і суспільство не розкололись».

Однак, вето не є кінцевим рішенням у справі реформ. Сейм може скасувати вето президента: для цього йому отрібно більше 3/5 від законної кількості депутатів (460 осіб) за умови присутності щонайменше половини з них. Це малоймовірно, але можливо, стверджують експерти.

Інше питання, яким чином складуться стосунки президента та правлячої партії. Про те, що таке рішення президента стало сюрпризом для інших членів ПіС свідчить сухе “без коментарів” Ярослава Качинського, який де-факто є чи не найвпливовішою людиною польського уряду. Інші однопартійці Дуди, у контактах із ЗМІ мали вигляд якщо не розчарований, то розгублений.

Чи означає рішення польського президента розкол у правлячій партії та як далі розвиватимуться події навколо судової реформи поки незрозуміло.

У опозиції наразі  вимагають від президента вета для всіх трьох законів і, хоч і радіють частковій перемозі “воїнів світла”, закликають не втрачати пильності  і слідкувати за подальшими рішеннями уряду.

О.К.

Share.