Пристрасті навколо Конституційного Суду Польщі – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Пристрасті навколо Конституційного Суду Польщі

23 Грудня 2015
Пристрасті навколо Конституційного Суду Польщі

Перші тижні правління партії «Право і справедливість» у Польщі позначилися скандалом, який не лише вивів на вулиці десятки тисяч громадян, а й був помічений у Брюсселі. Ідеться про пристрасті навколо Конституційного Суду (КС) Польщі, точніше того, хто і яким чином має призначати його суддів.

Конституційний Суд Польщі – це найвищий орган правосуддя, головним завданням якого є перевірка на відповідність до Основного закону країни усіх нормативних актів, які приймаються в державі. Тобто КС стоїть на сторожі Конституції і може заблокувати будь-які ініціативи парламенту, президента чи уряду, які, на його думку, суперечать Основному закону. Вирок КС у цих питаннях – остаточний і обов’язковий для виконання.

На відміну від України, де 18 членів КС призначаються порівну президентом, парламентом та з’їздом суддів, у Польщі цей орган складається з 15 суддів, які обираються Сеймом.

Хто перший почав?

У Польщі під кінець 2015 року завершувалися каденції п’ятьох суддів КС: повноваження трьох із них добігли кінця за часів Сейму попереднього скликання, де більшість мала партія «Громадянська платформа», а двох – під кінець року, тобто вже після парламентських виборів, унаслідок яких владу здобула партія «Право і справедливість».

Це була найголовніша подія в політичній історії Польщі 2015 року: ліберальну «Громадянську платформу» (ГП) – і на президентському, і на парламентсько-урядовому щаблі замінила консервативна партія «Право і справедливість» (ПіС). Депутати Еви Копач від ГП ще до того, як передати владу, вирішили призначити нових суддів КС. Не лише тих трьох, повноваження яких закінчувалися за каденції старого Сейму, а чергових двох, повноваження яких мали завершитися вже за нового складу парламенту. А це, як виявилося, суперечить Основному закону Польщі. «Призначення трьох суддів відбулося відповідно до Конституції, а двох – із порушенням Основного закону», – до такого висновку дійшов сам КС, але 3 грудня. У червні та жовтні, у розпал передвиборчої кампанії, мало хто звернув увагу на протиправні дії «Громадянської платформи».

Контрнаступ нової влади

Ситуація кардинально змінилася в листопаді, за нового складу парламенту. Тоді президент Польщі Анджей Дуда, якого підтримує ПіС, почав зволікати із прийняттям присяги від нових членів КС, а це – обов’язкова процедура, визначена законодавством. Деякий час згодом партія ПіС у Сеймі прийняла поправки до закону про Конституційний Суд, якими дозволила парламенту заново призначити всіх п’ятьох нових суддів КС. На думку більшості експертів, з порушенням Конституції Польщі.

Тут почався справжній скандал, аналогів якого в Польщі ще не було. Усупереч протестам опозиції, ПіС 2 грудня в Сеймі проголосувала за призначення нових п’яти суддів, а в ніч на 3 грудня президент Анджей Дуда прийняв присягу від чотирьох із них, а згодом і від п’ятого судді.

Репутація президента під загрозою

На голову держави – він, до речі, має юридичну освіту – обвалилася хвиля критики: як з боку опозиції, так і від громадських організацій та експертів у галузі права. Найбільш болючою стала критика від факультету права і адміністрації Яґеллонського університету в Кракові, де викладав Анджей Дуда. «У результаті дій органів державної влади постала загроза незалежності судової влади, зокрема, Конституційного Суду, одного з гарантів конституційного ладу», – читаємо в ухвалі факультету.

А 9 грудня КС прийняв чергове рішення у «своїй» же справі, вирішуючи, що поправки до закону про суд, опрацьовані правлячою партією ПіС, є частково неконституційними.

Марш захисників демократії

Захищати конституційний лад у Польщі взялася громадська ініціатива «KOD» (Комітет захисту демократії), яка з’явилася на зламі листопада і грудня. Уже 12 грудня вона організувала в Варшаві масову демонстрацію протесту, де взяли участь, за різними підрахунками, від кільканадцяти до кількох десятків тисяч громадян. Подібні демонстрації пройшли в інших містах країни. До акцій приєдналися політики опозиції.

І хоча прихильникам дій нинішньої влади вдалося наступного дня зібрати не меншу за чисельністю маніфестацію, соціологічні опитування підтверджують: більшість громадян Польщі вважає, що демократія в країні опинилася під загрозою. Проте велика частина поляків підтримує дії ПіС, що поглиблює розлам у польському суспільстві.

Тупикова ситуація та досвід двох Вікторів

Ані критика конституціоналістів, ані протести опозиції та громадян не впливають на дії правлячої партії Беати Шидло та Ярослава Качинського. ПіС, як і раніше, наполягає на своїй рації, обґрунтовуючи рішення бажанням змінити «погане» польське законодавство. Партія повторює: «це наші опоненти, коли вони були при владі, то намагалися захопити вплив у Конституційному Суді».

Критики дій польської влади згадують про кроки прем’єр-міністра Угорщини Віктора Орбана, який «залізною рукою» керує своєю державою. Його стиль частина експертів називає авторитарним. А українські експерти, щоправда обережно, згадують перші місяці правління іншого Віктора – Януковича, який підпорядкував собі Конституційний Суд України, чим по-суті узурпував владу. Чим закінчилося – знають усі.

Андрій ШЕРЕМЕТ
Фото: Лукас Плевня

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись