RMF FM: “Польська армія збирає дані про громадян непольського походження”

0

Польська армія збирає конфіденційну інформацію про польських громадян, які мають непольське походження. Як повідомляють журналісти видання  RMF FM, листи у цій справі отримали вже кількадесят староств в західній та південно-західній Польщі. Останніми днями подібні листи отримали урядовці у Любуському.

Йдеться про інформацію щодо осіб, які мають іншу, ніж польська, національність: їх кількість, рівень інтеграції з рештою суспільства, рівень життя, головні проблеми і конфлікти, які з’являються у місцях, де вони мешкають. Військові хочуть також отримати інформацію щодо формальних та неформальних лідерів організацій, що об’єднують людей, які належать до інших, ніж польська, етнічних груп.

Крім цього, військові збирають інформацію про локальні медіа: дані з “аналізу інформаційного середовища, в тому числі локальної преси, радіо, телебачення і інтернет-сторінок”. Запит стосується також даних про піддатливівсть цих медіа на різні види впливів.

У листі, який потрапив у руки журналістів, йдеться, що органам місцевого самоврядування надано час до вересня, аби передати дані, які вимагає армія. Як зазначено у документі, йдеться про творення т. зв. “театру стратегічного зацікавлення”.

Про норми та конфіденційність

Про те, чому армія збирає конфіденційну інформацію журналісти RMF FM запитали представників Генерального штабу і отримали відповідь від очільників польського війська: “Усі дії відбуваються  в межах норм.” 

Військові пояснюють, що така їхня діяльність виникає з конституційного обов’язку охорони незалежності держави, неподільності її території і непорушності її кордонів. Це, як зазначили у штабі, вимагає повного системного погляду на розвиток охоронного потенціалу.

Йдеться про утримання постійної готовності оборони держави, а це, як зазначають очільники армії, вимагає постійного дослідження та аналізу різних сфер.

Цікаво, що згідно з інформації Генерального штабу, зібрана інформація має лише “статистичний, кількісний та якісний” характер. Нібито, забезпечується конфіденційність даних. Як розуміти лист до староств, у якому ідеться про те, щоб інформували про конкретних осіб, які є лідерами, а також, який до цього стосунок має збір даних про піддатливість на впливи локальних медіа?

Про порушення Конституції

“Військо не потребує інформації, яку національність мають громадяни Польщі на даній території. Армія має обов’язок усіх боронити перед зовнішніми загрозами. Саме польських громадян, незалежно від того, якої вони є національності”, – коментує колишній міністр оборони Польщі Томаш Сємоняк. Він зазначає “вимога такої інформації може ламати Конституцію, бо порушує громадянські пава, розділяючи поляків за їх національністю чи етнічним походженням   а це Конституція забороняє робити”. На думку політика з ПО, вимоги отримати таку інформацію дискримінацією.

Сємоняк вважає, що цей наказ це скандал. Переконаний, міністр оборони повинен зробити висновки щодо осіб, відповідальних за цю кореспонденцію.

Окрім цього, як зазначає колишній очільник міністерства, вимагати таку інформацію, зокрема шукати формальних та неформальних лідерів організацій що об’єднують інші, ніж польська, етнічні групи, чи вимагати дані щодо діяльності локальних медіа, переходить за межі завдання армії.

Політик зазначив, що органи місцевого самоврядування не мають знарядь аби надавати війську інформацію, отримання якої є завданням спеціальних служб.

Про дискримінацію

“Цією справою повинен зайнятись речник з громадянських прав, уповноважений до справ рівного трактування, а також спільна комісія уряду і національних меншин,” – так коментує ситуацію голова Об’єднання українців у Польщі Петро Тима. Зазначає, що така діяльність може знищити багаторічний доробок незалежної Польщі, якщо йдеться про сприймання національних меншин. “Така діяльність може cтати причиною зростання напруги у локальних спільнотах, і в кінцевому результаті до дискримінації,” – підкреслює. “Така діяльність — це форма таврування. Виділення серед громадян. Тільки з огляду на те, що хтось є активний у меншинних осередках, ставлять під сумнів його лояльність щодо польської держави,” – коментує очільник ОУП.

Голова Об’єднання Українців у Польщі звертає увагу також на небезпечні наслідки такої діяльності у ситуації, коли у Польщі зростає недовіра щодо меншин.“З’являється запитання, чи це не переходить на державний рівень. Тобто, ненависть контролюється, управляється, заохочуться державними установами,” – коментує.

Як говорить Петро Тима, це все починає нагадувати найгірші практики часів PRL.

Share.