Розмова з Петром Петренієм про роль духовності у житті українців у Варшаві і коло Варшави – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Розмова з Петром Петренієм про роль духовності у житті українців у Варшаві і коло Варшави

10 Квітня 2015
Розмова з Петром Петренієм про роль духовності у житті українців у Варшаві і коло Варшави

Немає, напевно, серед греко-католиків Варшави і околиць людини, яка б не знала Петра Петренія — одного із ідейних натхненників та співзасновників греко-католицьких громад у Пясечно та у Варшаві по вул. Доманєвська. Він дотепер, ніби невидима права рука, курує і організовує життя цих громад.  Пан Петро, як і багато інших українців, що приїхали до Польщі, має свою розповідь про плюси та мінуси буття українцем у Польщі. Він поділився з нами своєю історією та розповів, яка саме підтримка та допомога на його погляд потрібна тутешній українській спільноті.

Початки

Моєю мотивацією приїзду до   Польщі спочатку  було навчання. У 1999-році із  міста Золочів, хоча походжу з Івано-Франківщини я переїхав до Перемишля, де розпочав богословські студії, згодом у 2002 році продовжив навчання вже у Варшаві в Університеті Кардинала Стефана Вишенськєго. Потребу допомагати українській громаді в Польщі, відчував ще з перших років свого перебування тут, проте у 2002 році, вже у Варшаві, таку діяльність вдалось розпочати разом з іншим українськими студентами. Оскільки, певний час займався соціологічним маркетингом, то у 2002-2003-році разом з іншими студентами-українцями розпочав аналізувати динаміку приїзду українців до Польщі, їх потреби, очікування. На той момент, українська громада у Варшаві не була дуже активною. Ситуація перемінилась,  у  2004-році, Помаранчева революція активізувала українську громаду в Варшаві, вона почала самоорганізовуватись, згодом із цього сплеску активності,  утворились менші групки, що розпочали свою діяльність, зокрема свій відлік від Помаранчевої Революції веде і «Наш Вибір». В той час, я старався співпрацювати з іншими українськими групами, організаціями, допомагав у проведенні різних зустрічей.

Каплиця в Пясечно. Фото: Маріуш Кузмяк

У 2008-році я знову повернувся до аналізу потреб українців у Варшаві, але трохи в іншому ключі, а саме аналізуючи греко-католицьку церкву у Варшаві і її у житті «варшавських» українців. У той час ситуація виглядала таким чином, що українці приходили то церкви на служби Божі, іноді хтось організовував якийсь празник, наприклад День незалежності чи спільну парафіяльну кутю, але поза тим, духовної і культурної активності, було мало. Тоді я почав думати над створенням ще одного місця. Осередку, де українці, могли б отримати духовну підтримку. У 2010-році я у співпраці ще з одною особою, яку з вашого дозволу не буду називати, почали розпитувати людей, чому наприклад на велике свято в церкві є багато присутніх, а іноді взагалі майже пусто, в чому причина такої малої ініціативи участі в релігійних дійствах. Проаналізувавши отримані відповіді, ми дійшли до висновку, що справа в організації громад поза Варшавою поза однією церквою, адже багато українців мешкає біля Варшави і не всім зручно добиратись до церкви на Мьодовій. Проаналізувавши такі місцевості під Варшавою, як Прушків, Пясечно, Контанцінта ін., ми зрозуміли, що там є велика потреба не лише церковної а просто гуртування людей довкола спільних традицій, мови. Тоді я звернувся до Митрополита Івана Мартиняка, з пропозицією вирішити цю потребу. Одночасно від багатьох українців у Варшаві ми чули також думки про те, що і у самій Варшаві однієї греко-католицької церкви замало. Багато людей обурювались, що наприклад для порівняння в Торонто, де велика українська спільнота, є декілька греко-католицьких церков, а у Варшаві, де українців також дуже багато, є лише одна.

Отож, митрополит благословив задум і розпочалось паралельні діяння у створенні греко-католицької громади під Варшавою, а також ще однієї греко-католицької церкви у Варшаві.

Греко-католицька громада у Пясечному

Шлях до зорганізування греко-католицької церкви для місцевості коло Варшави був непростим. Опісля обговорень організаційних моментів з Митрополитом Іваном Мартиняком, що тривали 2011-2013 роки, було вирішено робити греко-католицьку Громаду в Пясечному, римо-католицький священик в Пясечному Анджей Криніцький допоміг знайти місце для літургій – невеличку капличку в парку, в самому центрі Пясечного.  Перше богослужіння відбулось 27-го жовтня 2013 року. Варто зазначити, що прийшли на Службу Божу не тільки жителі Пясечного, а половина була з Варшави, з інших ближніх населених пунктів, адже багатьом ближче їхати до церкви в Пясечно, а не до центру столиці. Окрім богослужінь ми розпочали проводити різні зустрічі, 19 січня наприклад зробили свято спільної куті. Активне ангажування громади було дуже помітним перед Великоднем, у Великому Пості що раз більше приходило людей, після Великодня кількість людей, що постійно приходять на богослужіння значно зросла. Я дуже хотів, щоб церква в Пясечному стала не тільки духовним осередком, але таким місцем, де люди можуть відчути себе в безпеці, затишно, добре, де їх буде оточувати рідна мова, культура, традиції. Мені здається, що цю мету осягнуто, багато людей розповідає, що відчувають себе в церкві, так ніби вони знову в Україні. Цікаве спостереження, що у церкві в Пясечному є завжди дуже багато чоловіків і дітей, а не більшість жінок. Люди хочуть розвитку: закладати при церкві заняття української мови, розвиваючі заняття для дітей: катехеза, співи і танці. Громада ще дуже молода, але дуже  активно розвивається і удосконалюється.

пясечно греко-католики
Каплиця у Пясечно.
Фото: Маріуш Кузмяк

Греко-католицька церква на Доманєвській

Після того, як ми розпочали діяльність у Пясечному, одразу повернулись творення ще однієї греко-католицької громади у Варшаві. Заснування церкви повстало з благословення архієпископа Івана Мартиняка, який фактично є головою всієї греко-католицької церкви у Польщі. 26 січня 2014 року на вулиці Доманєвській 20 відбулось перше богослужіння. Користаємо ми з приміщення римо-католицької церкви і мушу підкреслити, що та гостинність з якою вони нас приймають – це неймовірно, вони зробили все, аби ми почувались вдома. Великими перевагами конкретного місця є локалізація, це біля Метро Вільяновська, туди дуже добре сполучення з різних точок.  Приміщення церкви є великим, вміщає навіть 400 осіб, зокрема сидячих місць 270, люди почуваються вільно, взимку там тепло, близько санвузол, у приміщення добра акустика та є мікрофон. Здавалось би це все звичайні формальності, але такі земні речі часто впливають і на наш душевний комфорт. Коли людина стоїть в тисняві то думає лише про закінчення літургії. Для нас було важливим створити спільноті хороші умови. Ще раз повторю, що гостинність римо-католицької церкви, яка нас приймає, зокрема пароха священика Яна Зєліньського  не має меж. Цього року, на святі, де до речі брав участь хор Клубу Українських Жінок «Калина», нам було потрібно більше приміщень та допомоги до приготування свята, нам без жодного питання, надали все необхідне. Відкритість просто неймовірна.

калина
Гурт «Калина» Клубу українських жінок з Митрополитом Кир Іваном Мартиняком під час святкування річниці Греко-Католицької громади у Варшаві 25 січня 2015 року

Хочемо провадити на Доманєвській зустрічі з молоддю, які буде вести отець Марко Бляза, в нас час є дуже важливим вміти давати відповіді молоді на важливі питання, допомагати з проблемами. Загалом у теперішній варто вміти вступати в діалог з ближнім, підтримувати одне одного. Дуже хочемо щоб греко-католицька громада на Доманєвській, власне була місцем, де люди можуть не тільки помолитись, але і поспілкуватись.

Хочу зазначити, що греко-католицька церква є одна, неподільна і коли створюється нова церковна громада, це не значить, що хтось відділяється чи хоче створити конкуренцію іншим. Ні в якому разі. У Варшаві була просто потреба нести Слово Боже ширше, тут є багато людей, яким потрібно було ще 1 місце для молитви та підтримки. Цю потребу відчув сам Митрополит Іван Мартиняк і дав на створення громади своє благословення. Я скажу Вам більше, на мій погляд і цього буде замало, українців є багато, душпастирських пунктів повинно бути  у Варшаві ще мінімум 2-3.

доманєвська
Архипастирські відвідини Митрополита Кир Івана Мартиняка греко-католицького душпастирства у Варшаві (вул. Доманєвска 20)

25 січня ми робили святкування на Доманєвській з нагоди року існування громади, святкування очолив Митрополит Іван Мартиняк. Багато людей відгукнулись на запрошення і прийшли. Були і представники українського посольства, представники від Воєводи Мазовєцького, громадські організації, як наприклад фонд Наш Вибір. Але на мій погляд попри те, що свято вдалось, прийшло багато гостей, важливішим було інше, те, як до цього свята готувались самі представники  громади. Люди стільки сил приклали до підготовки, вони відчували, що це їх свято, їх спільне добро, яке вони хочуть творити спільно, і це є найважливіше. Вони відчули себе під час творення свята громадою і це дуже важливо.

25-01-2015-5
Архипастирські відвідини Митрополита Кир Івана Мартиняка греко-католицького душпастирства у Варшаві (вул. Доманєвска 20) 25 січня 2015 року

Підсумовуючи,  скажу, що церква має бути відкритою і саме такими ми стараємось бути, щоб кожен, не має значення православний чи греко-католик, міг прийти, помолитись, посповідатись, отримати потрібну йому духовну підтримку.  Ми хочемо, щоб люди спілкувались у церкві, знаходили спільну мову, вчились бути відкритими і вміти вести діалог.

Дарина Попіль

Порядок Богослужінь УГКЦ у Варшаві страсного та світлого тижнів 2015 року

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись