Співпраця істориків зайшла у глухий кут?

0

Археологічні розкопки у Грушовичах неподалік від Перемишля (Підкарпатське воєводство), які проводилися на місці демонтованого пам’ятника УПА, мали з’ясувати, чи поховані там члени українського підпілля. Чому Грушовичі не стали ключовим моментом, щоб вийти з глухого кута, який існує в питанні увічнень між Польщею та Україною?

Розкопки й заяви двох сторін

Праці на цвинтарі в Грушовичах тривали з 24 по 26 травня. Під час розкопок віднайдено поховання людських останків. Зокрема, поруч зі скелетом молодої людини знайдено ґудзик з німецького чоловічого одягу, який також використовувався членами УПА. Також віднайдено монети, а саме польські гроші міжвоєнного періоду. До відкриття та закриття останків відбулася молитва за спокій душ.

Кшиштоф Швагжик, заступник голови Інституту національної пам’яті в Польщі (ІНП), який наглядав за розкопками, зразу після їх закінчення, заявив, що дослідження та судово-медична експертиза не дали підстав для того, щоб визнати, що на місці демонтованого пам’ятника знаходиться поховання членів УПА.

«У результаті робіт виявлено поодинокі поховання 16-ти цивільних осіб, зокрема чоловіків, жінок і дітей. Останки не ексгумовано. Проведені археологічні й судово-медичні дослідження не дають підстав для визнання, що на місці демонтованого пам’ятника на честь УПА були масово або поодиноко поховані члени українських угруповань», – зазначив представник ІНП.

Відразу на цю заяву відреагували українські пошуковці, зокрема Святослав Шеремета, секретар державної комісії з питань увічнення пам’яті учасників АТО, жертв війни та політичних репресій, який очолив групу експертів з України.

«Було виявлено поховання, серед яких щонайменше три можна кваліфікувати як поховання воїнів Української повстанської армії. На це вказує ціла низка факторів – і свідчення очевидців, які ховали, і архівні матеріали, і дослідження істориків, і супровідний матеріал та попередні висновки польських судмедекспертів щодо тих останків, які були виявлені під час польових досліджень», – зазначив С. Шеремета.

На сьогодні існує один документ, який засвідчує, що в могилі мають бути поховані бійці УПА. У нотаріально завіреній заяві з 1995 року одного з колишніх жителів села сказано, що він був свідком під час захоронення 12 членів УПА на місці, де стояв пам’ятник.

Праця під тезу?

Історик Петро Тима, голова Об’єднання українців у Польщі (ОУП), зауважує, що польська сторона відразу працювала під тезу, яка говорить, що на кладовищі немає похованих членів УПА.

«Під таку тезу працювала польська сторона від початку, висилаючи сигнали в різних інтерв’ю про те, що там нікого немає. Здається, теж проводилися роботи, щоб не довести факт поховань членів українського підпілля», – заявляє П. Тима.

Подібної думки і полтавський історик та архівіст українського походження, директор приватного Українського архіву у Варшаві Євген Мисіло. Колишній співробітник Польської академії наук вважає, що під час археологічних розкопок у Грушовичах було допущено низку помилок, а «пошуковці просто ігнорують докази, які вказують, що на цвинтарі поховані бійці УПА».

«Я був свідком багатьох ексгумацій і супровідних досліджень людських останків. Але з подібним стикаюся вперше. Ексгумації тривали не три, а нерідко кільканадцять днів. Вони не обмежувалися ірраціонально позначеним фрагментом  території, як на цвинтарі у Грушовичах, а проводилися до отримання результату, тобто шукали всі останки або їхня якнайбільшу кількість. Їм завжди передувала польова розвідка, а також вивчення архівних документів, свідчення людей. Потім пробурювалися пробні отвори», – написав на своїй сторінці у Фейсбуці історик, член Наукового товариства імені Тараса Шевченка у Львові та Нью-Йорку. Науковець зазначив, що у Грушовичах усе було по-іншому.

«Ніби під заздалегідь закладену тезу. Вирішено дослідити тільки територію, яка знаходилася безпосередньо під зруйнованим пам’ятником, хоча зі свідчень відомо, що членів УПА ховали в різних закутках цвинтаря. Це виразно помітно на фотографіях кількарічної давності. Достатньо було до них звернутися», – зазначив Є. Місило.

Усе ще глухий кут

Від весни 2017 року між Києвом та Варшавою триває суперечка довкола заборони української сторони на пошуково-ексгумаційні роботи стосовно залишків польських жертв війн і конфліктів на території України. Ця заборона стала результатом знесення саме пам’ятника УПА у Грушовичах та попередніх випадків руйнування українських місць пам’яті на території Польщі. У Києві заявили, що пошукові та ексгумаційні роботи відновлять за умови відбудови знищених українських пам’ятників у Польщі.

П. Тима зазначає, що парадоксально, але завдяки працям у Грушовичах ситуація могла б змінитися, проте зараз не зрозуміло, якою є концепція польської сторони.

«Невідомо, чи залишки, розкопані в Грушовичах, будуть досліджуватися на предмет ДНК і чи польська сторона розглядає пропозицію України, щоб роботи проводилися спільно», – говорить голова української організації. П.Тима і звертає увагу, що Грушовичі – це непоодиноке місце, де відбулося знищення українських пам’ятників. Нагадаємо, що від 2015 року в південно-східній Польщі знищено кілька таких увічнень.

«Очікування існують у обох сторін, щоб подолати цей глухий кут. Але, здається, зараз для цього є замало вихідних даних», – зауважує голова Об’єднання. Тим не менш, український діяч звертає увагу на деякі жести польської сторони, які є своєрідним «невеликим кроком уперед». Одним із них є факт, що запрошено до участі в розкопках українських спостерігачів та скасовано заборону в’їзду Святославу Шереметі.

«Це сигнал польської сторони, що вона готова до співпраці. Проте негативною є позиція, згідно з якою Польща зводить усе до того, що проблема виникла через заборону ексгумації в Україні. Насправді все почалося від так званої “пам’ятникової війни”, тобто нищення пам’ятників, перед чим ми як організація завжди застерігали польську сторону», – пояснює Петро Тима, який побоюється, що ІНП не провів повного аналізу ситуації. – «Без цілісної концепції щодо українських місць поховань та пам’ятників у Польщі ця тема не вирішиться. Розкопки у Грушовичах не стануть переломним моментом, щоб вийти з глухого кута».

***

Розкопки у Грушовичах проводилися на місці пам’ятника УПА, який був зведений у 1994 році. З 2012 року кілька разів його осквернено. Навесні минулого року пам’ятник знищили та демонтували польські націоналісти. 7 липня 2017 року на цвинтарі у Грушовичах вони встановили та освятили хрест із «Пам’ятника воїнам УПА» на тому ж місці, де раніше стояв монумент, але присвячений він українцям, які в роки Другої світової рятували поляків «перед смертю від рук УПА».

Павло Лоза

Фото доктора Ольги Соляр, спостерігача праць у Грушовичах від Об’єднання українців у Польщі

Share.