Система соціального страхування в Польщі

0

Соціальне страхування – це система виплати коштів для застрахованих осіб та їхніх родин у разі хвороби, інвалідності, материнства, старості чи смерті.

ZUS, або Управління соціального страхування (Zakład Ubezpieczeń Społecznych) – це державна структура, яка займається накопиченням внесків соціального та медичного страхування в Польщі й розподілом коштів (пенсія, виплати через втрату працездатності, у випадку хвороби чи материнства тощо). Національний фонд здоров’я  (Narodowy Fundusz Zdrowia – NFZ) займається у свою чергу медичними виплатами (візити до лікаря в громадських закладах охорони здоров’я, кошти перебування в лікарні, виплата коштів на медикаменти, візити до стоматології і т. д.). Кошти з цією метою надходять із внесків на медичне страхування. У багатьох випадках сплата внесків на соціальне та медичне страхування є обов’язковою, а самі внески оплачуються (повністю або частково) як робітником, так і працедавцем.

Іноземці, які працюють у Польщі

Іноземець може виконувати роботу в Польщі на підставі різних договорів. Від того, який договір укладено, буде залежати, які внески повинен сплачувати працівник на соціальне страхування.

Трудовий договір (umowa o pracę) – особи, які працевлаштовані на підставі цього договору, змушені сплачувати внески на всі види соціального страхування (тобто пенсійне страхування, страхування у зв’язку з інвалідністю, хворобою і від нещасних випадків), а також медичне страхування.

Договір доручення (umowa zlecenie)  – особи, які виконують роботи виключно на підставі договору доручення, повинні сплачувати внески соціального страхування (пенсійне страхування, страхування у зв’язку із втратою працездатності та від нещасних випадків) і внески на медичне страхування; натомість страхування на випадок хвороби є для них добровільним (однак, якщо укладено більше ніж один договір доручення в один і той самий час, ці умови змінюються).

Договір підряду (umowa o dzielo) – ті, хто уклав договір підряду, не повинні сплачувати внески ані на соціальне, ані на медичне страхування.

Суми внесків на соціальне й медичне страхування

Особа, працевлаштована на підставі трудового договору або договору доручення, сплачує внески, що вираховуються від заробітної плати брутто згідно з договором. Це означає, що заробітна платня брутто працівника зменшується на суму страхових внесків, а саме:

  • пенсійний внесок становить 9,76% від суми зарплати брутто;
  • внесок у зв’язку із втратою працездатності – 1,5% від суми зарплати брутто;
  • внесок у зв’язку з хворобою – 2,45% від суми зарплати брутто;
  • внесок на медичне страхування становить 9% від суми зарплати брутто, зменшеної на суму трьох вищеназваних внесків ZUS. Додатково 7,75% цього внеску відраховується з місячного податкового внеску, що означає, що остаточно працівник покриває кошт внеску на медичне страхування в сумі 1,25% від визначеної суми цього внеску.

Працедавець/замовник у свою чергу сплачує наступні внески:

  • пенсійний внесок – 9,76% від суми зарплати брутто;
  • страховий внесок у зв’язку з інвалідністю – 6,5% від суми зарплати брутто;
  • страховий внесок від нещасного випадку – сума варіюється від 0,40% дo 3,60% і залежить, зокрема, від виду діяльності, яку провадить роботодавець, кількості застрахованих, кількості нещасних випадків на виробництві тощо.

Роботодавець, який бере на роботу іноземців, сплачує також внески до Фонду праці й Фонду гарантованих робітничих виплат (Fundusz Pracy i Fundusz Gwarantowanych Świadczeń Pracowniczych).

Внески, що сплачуються до ZUS, призначаються на фінансування різних виплат зі сфери соціального страхування, зокрема:

I. Пенсія (еmerytura) або виплати у звязку із втратою працездатності (renta) фінансуються з пенсійних внесків чи внесків на випадок втрати працездатності.

Завдяки договору про соціальне забезпечення, укладеному між Польщею та Україною, що набув чинності 1 січня 2014 року, особи, які не осягли мінімального страхового стажу, необхідного для отримання пенсії в Польщі чи в Україні, мають можливість дорахувати до цього періоду стаж соціального страхування в іншій країні за умови, що ці періоди не перекривають один одного.  В такому випадку з метою призначення пенсії або виплати із втрати працездатності «доплюсовуватимуться» періоди страхування в Польщі та в Україні, а сума пенсії/виплат у зв’язку із втратою працездатності буде визначатися пропорційно до періоду страхування в кожній державі.

Варто звернути увагу на факт, що у випадку виплати пенсії в Польщі не існує критерію мінімального періоду страхування, а отже немає необхідності враховувати періоди страхування в Україні. Умови отримання пенсії в Польщі є однаковими як для поляків, так і для іноземців, і це є: сплата внесків та осягнення пенсійного віку. Пенсійний вік залежить від дати народження й, згідно з чинним законодавством, до 2040 року повинен бути однаковим для жінок і чоловіків – 67 років (з початку 2013 року він постійно зростав щодо попереднього пенсійного віку). Однак у зв’язку з нещодавньою новелізацією закону, що вступить в дію 1 жовтня 2017 року, пенсійний вік буде знижено до 60 років для жінок та 65 для чоловіків.

Сума виплати залежатиме від суми сплачених до системи внесків і подальшої передбачуваної тривалості життя під час виходу на пенсію.

Якщо йдеться про виплати коштів страхування у зв’язку із втратою працездатності та на випадок втрати годувальника, однією з умов отримання виплати є наявність відповідного страхового періоду (в залежності від віку, максимально до 5 років). У цьому випадку, згідно з вищеназваним договором між Польщею та Україною, існує можливість врахування періоду внесків в Україні з метою отримання виплат у Польщі.

II. Виплати у разі хвороби й материнства фінансуються із внесків на випадок хвороби.

Сплата страхових внесків на випадок хвороби гарантує у випадку хвороби або материнства отримання наступних виплат:

  • Допомога у випадку хвороби (zasiłek chorobowy) призначається для особи, яка втратила працездатність через хворобу під час дії страхування на випадок хвороби. Становить вона від 70% до 100% середньої заробітної плати за останніх 12 місяців перед хворобою. Максимальний період виплати допомоги – 182 дні (в тому числі перші 33 або 14 днів фінансуються працедавцем/замовником як заробітна плата під час хвороби).
  • Реабілітаційна допомога (świadczenie rehabilitacyjne) призначається для особи, яка вичерпала можливість отримувати допомогу у випадку хвороби (тобто після закінчення терміну 182 дні), але надалі є непрацездатною, а подальше лікування або реабілітація передбачають повернення працездатності. Виплачується така допомога максимально протягом 12 місяців.
  • Допомога у випадку материнства (zasiłek macierzyński) виплачується особам, які в період страхування на випадок хвороби народили дитину або прийняли на виховання дитину віком до 7 років. Період виплати залежить від кількості дітей, народжених під час одних пологів, і триває від 20 тижнів (за умови народження однієї дитини) до 37 тижнів (за умови народження п’ятьох і більше дітей під час одних пологів).
  • Допомога по догляду (zasiłek opiekuńczy) виплачується протягом 60 днів на рік у зв’язку з доглядом за здоровою дитиною до 8 років або за хворою дитиною до 14 років. У випадку догляду за іншим хворим членом родини – максимально протягом 14 днів на рік.

III. Виплати з причини нещасного випадку на виробництві або професійної хвороби фінансуються із внесків від нещасних випадків, що сплачуються виключно працедавцем). Виплати з причини нещасного випадку виплачуються робітникам і виконавцям, які зазнали ушкоджень внаслідок нещасного випадку під час виконання роботи або професійної хвороби.

IV. Допомога по безробіттю (zasiłek dla bezrobotnych) фінансується з внесків до Фонду праці, які сплачує роботодавець.

Іноземці, які втратили роботу, мають право зареєструватися в управлінні праці як безробітні. Період отримання допомоги по безробіттю становить від 6 до 12 місяців, а сума виплат залежить від стажу роботи. Згідно з польсько-українським договором про соціальне забезпечення, при визначенні права на отримання допомоги в Польщі до уваги береться також період страхування в Україні. Особа, яка клопочеться про допомогу, мусить бути застрахована в Польщі безпосередньо перед втратою роботи.

V. Громадська медична допомога фінансується із внесків на медичне страхування.

Громадською медичною допомогою можуть користуватись особи, які були легально працевлаштовані в Польщі й сплачувати обов’язкові внески на медичне страхування, та члени родин цих осіб. Це означає, що вони можуть користуватися безкоштовною медичною допомогою громадських медичних закладів, а також негромадських за умови, що цей медичний заклад підписав договір із Національним фондом здоров’я.

Більше того, кожна застрахована особа покриває медичним страхуванням членів родини, якщо вони його не мають (наприклад, не працюють).

Особи, не застраховані обов’язковим медичним страхуванням, можуть добровільно застрахуватися. З цією метою треба скласти відповідну заявку до Національного фонду здоров’я у відповідному воєводському відділі та сплачувати щомісячний внесок, сума якого змінюється щокварталу. Наразі така сума становить 395,15 злотих. Умовою добровільного медичного страхування в НФЗ є факт легального проживання на території Польщі (віза, дозвіл на роботу тощо) й укладення відповідного договору з НФЗ.

Каміла ВАЛЬЧАК,
Анна КАМОЛА,
Майя ЗАБАВСКА
Deloitte Doradztwo Podatkowe, Dział Rozwiązań dla Pracodawców

 

Share.