В Українському домі у Варшаві відбувся семінар «Працівники-мігранти в Польщі в умовах змін форм праці», під час якого були порушені питання, чи може досвід праці мігрантів стати підставою до нових форм суспільної солідарності і як саме?
Голова фонду «Наш Вибір» Мирослава Керик разом із Бенджаміном Коупом представили результати дослідження трудового досвіду мігрантів у Польщі в добу фрагментації праці, реалізованого в рамках проекту «У бік спільних інтересів між локальними працівниками і мігрантами», співфінансованого програмою Європейського Союзу «Європа для громадян».
Дослідження проводилися з жовтня 2017 по серпень 2018 року. Для вивчення проблематики були використані результати дослідження умов праці працівників-мігрантів, проведеного в рамках проекту «STRONGLAB», додатково проведені інтерв’ю з працедавцями, мігрантами з України, представниками профспілкових та неурядових організацій.
Агенції тимчасової праці
Першим представленим на семінарі прикладом фрагментації праці є агенції тимчасової праці, до яких польські працедавці, у зв’язку з браком працівників, змушені все частіше звертатися за допомогою. Агенції займаються рекрутацією працівників (найчастіше українців) та їхніми бюрократичними справами (легалізацією праці й перебування), якими працедавець найчастіше займатися не хоче.
Умови праці осіб, працевлаштованих агенціями, в багатьох аспектах відрізняються від умов праці робітників, працевлаштованих безпосередньо фірмою. Працівники від агенцій можуть мати інший робочий одяг, виконувати важчу роботу, отримувати нижчу оплату, вони не мають доступу до профспілок, не отримують бонусів типу «Team Building» чи безкоштовний абонемент до фітнес-клубу.
У результаті постають тристоронні стосунки праці – працедавець, агенція, працівник, що ускладнює трудові відносини. Працівників від агенцій трактують як «працівників гіршого сорту». Не відомо, хто має розв’язувати конфліктні ситуації. Тимчасовість легалізації праці (найчастіше агенції працевлаштовують іноземців на підставі декларації про надання роботи іноземцеві, яка є короткотерміновим дозволом на роботу на 180 днів протягом року) та брак кар’єрного розвитку стають причиною постійної ротації працівників.
Аутсорсинг
Іншим прикладом фрагментації праці є аутсорсинг.Бенджамін Коуп представив як приклад професію водія вантажівки в транспортній фірмі. Виконання такої роботи можливе при наявності водійської категорії В. Вона не регулюється правилами праці, які застосовуються до водіїв тірів. Працівник перевозить вантажі між різними точками по всьому ЄС без плану, координати наступного вантажу та місця доставки отримує з дня на день, живе у вантажівці, користується безкоштовними дорогами та сам відповідає за інфраструктуру своєї праці. Працедавець моніторує виконання роботи на комп’ютері. Така праця є аутсорсинговою (передача фірмою частини завдань стороннім виконавцям на умовах субпідряду) та полягає на комбінуванні відмінностей в різних країнах щодо цін, контролю, законодавства з метою скорочення витрат.
Уберизація
Останнім прикладом фрагментації є уберизація, якає формою праці через онлайн-платформи в рамках так званої економіки спільного споживання, яка призводить до усунення посередників між клієнтами і постачальниками послуг. У даній ситуації інтернет-платформа виступає посередником між працедавцем і працівником. Прикладом у Польщі є платформа Pozamiatane, 90% працівників-користувачів якої – мігранти. Такий працівник не має конкретного працедавця, може сам укладати графік своєї праці. Формою контролю є оцінювання послуг замовником.
У ситуації фрагментації праці традиційні форми захисту прав працівників, солідарність між ними чи надання їм соціальної допомоги ускладнюються. Тимчасове й агенційне (посередницьке) працевлаштування мігрантів створює перешкоди в доступі їх до соціального забезпечення, в гідному річному доході, в процесі вирішення їхніх проблем. Профспілки відіграють обмежену роль у забезпеченні справедливих умов праці у випадку працевлаштування через посередників. Тому під час другої частини семінару учасники спробували проаналізувати зв’язок між непевними умовами праці іноземців і їхнім доступом до громадянських прав та спробували запропонувати способи вирішення такого типу проблем.
Умови праці і громадянські права
Дискусія, в якій взяли участь представники Інституту публічних справ, управління міста, Інспекції праці, Агенції тимчасової праці EWL Group, Посольства України в Польщі та інших експертних осередків, стосувалася головним чином питання міграційної політики Польщі, яка насамперед повинна сприяти інтеграції іноземців, інформувати їх про права, надавати їм безкоштовний доступ до вивчення польської мови та сприяти розвитку їхніх ініціатив, не дивлячись на характер їхньої міграції.
Ігнаци Юзвяк з Осередку дослідження міграцій Варшавського університету та член профспілки додав, що важливим аспектом є також бажання самих працівників захищати свої права:
– Імпульс прагнення змін має йти знизу. Група працівників чи з того самого сектору, чи країни мусить самоорганізуватись і щось сказати. Це можуть бути дискусійні групи або інтернет-платформи.
Ева Сівек із Польської господарчої палати запропонувала навчати агенції добрим практикам:
– Добре було б показати кілька позитивних прикладів відповідей на потреби працівників, що сприятиме збільшенню клієнтів агенції.
Серед запропонованих рекомендацій також були наступні: Польща повинна впровадити зміни в міграційній політиці, тобто ввести більше форм охорони рівної винагороди та відповідного трудового контракту; змінити критерії пенсійного віку, доступу до допомоги по безробіттю, декретних відпусток, аби уникнути дискримінації тимчасових працівників. Інформація щодо працевлаштування повинна бути доступна мовою, яку працівники-мігранти знають. Профспілки повинні долучитися до сприяння об’єднанню тимчасових працівників та охорони їхніх прав, а неурядові організації – наголошувати на проблемах, з якими вони стикаються в Польщі.
Іванна КИЛЮШИК
Читайте також: У Варшаві обговорили роль і становище трудових мігрантів у Польщі
Читайте також: Як українці у Польщі можуть захистити свої права за допомогою Державної інспекції праці
Читайте також: Що українцям пропонують польські профспілки?