У Варшаві обговорили роль і становище трудових мігрантів у Польщі – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

У Варшаві обговорили роль і становище трудових мігрантів у Польщі

11 Травня 2018
У Варшаві обговорили роль і становище трудових мігрантів у Польщі

Представники громадських організацій, профспілок, Інспекції праці, медіа та агенцій посередників зібралися за одним столом в Українському домі у Варшаві аби обговорити питання сучасного становища трудових мігрантів у Польщі.

Конференція, присвячена викликам та об’єднанню інтересів у сфері сучасної трудової міграції,  відбувалась у межах двох проектів, що реалізуються Фондом «Наш вибір». Перший – «STRONGLAB: У бік сильнішої співпраці у сфері трудової міграції», втілюється у співпраці з громадськими організаціями Польщі, Словаччини, Угорщини, Чехії та України і скерований об’єднати зусилля міжнародних організацій для поліпшення прав трудових мігрантів, зокрема з України. Цей проект фінансується Королівством Нідерланди та Вишеградським фондом. Другий проект – «У бік спільних інтересів локальних працівників та мігрантів», реалізується у співпраці з організаціями Болгарії, Іспанії, Чехії та Університетом у Падуї (Італія) і покликаний «озвучити» й порівняти інтереси трьох груп: трудових мігрантів з-поза ЄС, трудових мігрантів із ЄС та місцевих працівників із країн ЄС. Фінансується він у рамах програми Європейського Союзу «Європа для громадян». На противагу стереотипу, що закордонні працівники представляють нездорову конкуренцію місцевим, метою проекту є продемонструвати, що в інтересах як локальних працівників, так і мігрантів більше спільного, ніж розбіжностей.

ПРАВА ТРУДОВИХ МІГРАНТІВ

У першій частині конференції  було представлено загальний стан і проблеми, з якими зустрічаються трудові мігранти в різних країнах Європи. Ключовим виступом стала доповідь голови Фонду «Наш вибір» Мирослави Керик під назвою «Робота в Польщі: порушення прав трудових мігрантів з України, що працевлаштовуються у будівництві та сфері обслуговування». В основі доповіді –  дослідження, що проводилися з травня до жовтня 2017 року і в межах яких було здійснено аналіз статистичних даних, публікацій в ЗМІ, моніторинг соціальних мереж, проведено консультації з експертами та інтерв’ю, зокрема з українськими мігрантами.

Доповідь містить статистичні дані, перелік неправомірних практик, з якими зустрічаються трудові мігранти. Основні з яких – оплата за пропозицію роботи, нерегулярне працевлаштування, документи на роботу, яка не виконується, відрахування коштів із заробітної платні, сплата роботодавцям застав, підписання неперекладених документів, делегування на роботу за кордон без відповідних документів і т. д. Також названо умови, у яких працюють українські працівники в Польщі. Зазвичай це: 10–12 годин на добу 6 днів на тиждень;  зарплата – 12–18 злотих за годину у сфері будівництва й 9–12 злотих у сфері обслуговування; різниця в умовах праці громадян Польщі та громадян іншої країни;  відсутність інформування працівників про їхні права, зокрема про можливість отримання оплачуваної відпустки тощо. У доповіді мова йшла також про основні порушення,  з якими зустрічаються українські трудові мігранти. Серед них робота без підписаного договору про працю, невідповідність типів трудових договорів суті виконуваної роботи, відсутність медичного страхування, понаднормові години праці, неоплачуваний пробний період роботи, вирахування додаткової оплати. Як зазначила Мирослава Керик, серед великої кількості порушень прав трудових мігрантів лише невиплата заробітної платні стає чи не єдиною причиною, яка спонукає українських працівників протидіяти.

У дослідженні названо організації, до яких слід звертатись іноземцям у випадку порушення трудових прав, і надано рекомендації, як покращити ситуацію на ринку праці. Ознайомитися з повним текстом можна за посиланням.

НЕЛЕГАЛЬНА РОБОТА

Масова міграція українців до Польщі стала причиною зростання кількості нелегальних працівників – так розпочав свій виступ  Веслав Лишчек з Державної інспекції праці під час другої частини конференції – дискусії щодо того, з ким трудові мігранти можуть об’єднувати інтереси.  

Він зазначив: вважається, адже точну цифру ніхто не може назвати, що в Польщі нелегально працюють 800 тисяч робітників. Нелегальна робота, переконаний головний інспектор праці, несе в собі величезні ризики, як для держави, так і для особи, яка її виконує, адже саме працівник виявляється незахищеним, незастрахованим перед можливими проблемами.

Патриція Міцкевич із Товариства правової допомоги піднімає в цьому контексті питання правової регуляції і самосвідомості. Формальні процедури та можливості, які дає законодавство, часто ставлять працівника перед вибором, вступати чи ні в боротьбу за свої права, внаслідок  якої можна втратити дуже багато. Тому, закликає вона, варто звертати увагу на практичне застосування законодавства. Крім того, одним із найважливіших залишається усвідомлення працівниками своїх прав: «Дуже багато робітників-іноземців не усвідомлюють, що вони мають у Польщі права, а це виникає,  зокрема, з поведінки роботодавців та загальної політичної нарації».

ІНФОРМУВАННЯ

Серед наших покликань, зазначає Веслав Лишчек, – захист права всіх працівників, зокрема іноземних. Саме тому постала інформаційна телефонна лінія для працівників-мігрантів, яка працює від понеділка до середи з 16:00 до 20:00, де кожен може отримати безплатну консультацію щодо легалізації. На черзі – ще одна.

Крім цього, зазначив головний інспектор праці, ведуться переговори із послом про організацію спільних тренінгів. А також готується до друку спеціальний буклет українською мовою, який невдовзі буде поширюватися серед громадян України в Польщі.

Нагадаємо, що інформування та консультації працівників-мігрантів проводить також Товариство правової допомоги. Більше інформації про організації, які займаються консультаціями, можна знайти за посиланням.

ВІЗЕРУНОК МІГРАНТА

Важливою темою є питання візерунку мігрантів, зазначає Кайя Путо, журналістка «Політичної критики». Гонитва за сенсаційними новинами дуже часто призводить до того, що у ЗМІ підтримується образ скривдженого й нещасного мігранта-працівника, що, у свою чергу, призводить до його дегуманізації і зведення виключно до ролі жертви.

Водночас зараз, коли ми живемо в полярному світі, де медіа дуже часто інтерпретують реальність у залежності від політичних вподобань, мігранти стають інструментами в руках журналістів. Важливо в цьому контексті закликати до співпраці всіх журналістів та вести діалог.

Середньостатистичний поляк, говорить журналістка, не дуже орієнтується в питаннях міграційної політики, користі від роботи іноземних працівників чи у проблемах трудової міграції. Саме тому медіа повинні бути мостом для пізнання ширшої перспективи іноземців.

Про відсутність позитивного візерунку мігрантів-працівників зазначив, зокрема, Пйотр Островський із Загальнопольського об’єднання професійних спілок.  Він закликає боротися з негативними стереотипами, нагадуючи про подібний досвід польських трудових мігрантів у кранах ЄС.

Інформувати про потреби польської економіки щодо працевлаштування – один із обов’язків, зокрема, профспілок, зазначила у своєму виступі Барбара Сурдиковська з профспілки «Солідарність».

ПРОФСПІЛКИ

Труднощі, з якими зустрічаються українські мігранти, якщо йдеться про підписання договорів чи сплату страхових внесків, – є більшою мірою віддзеркаленням загального стану  у сфері працевлаштування, говорить Барбара Сурдиковська. Так, наприклад, однією з найновіших проблем, вважає доповідачка, є запровадження дозволів на сезонну роботу, адже ними не передбачений контроль ані над мінімальною оплатою праці, ані над умовами, у яких виконується робота. Ці нововведення стосуються і польських робітників також, але, очевидно, що реалізовуватися вони будуть в основному щодо українців.

Водночас, зазначає Барбара Сурдиковська,  на жаль, реальність така, що польські профспілки не є достатньо сильними в тих сферах, де працюють українці.

Пйотр Островський із Загальнопольського об’єднання професійних спілок нагадав про приклади позитивної співпраці в тих країнах, куди виїжджали поляки. Свого часу тамтешні профспілки працювали задля польських мігрантів, тепер польські профспілки повинні допомагати українським працівникам. Саме таким кроком він назвав створення спеціальної профспілки для працівників з України.

РОЛЬ УРЯДУ

Питання ролі державних установ та уряду в побудові спільного інтересу згадували неодноразово. Від прикладів, як держави країн допомагають у процесах легалізації, до ролі у формуванні візерунку мігрантів.

Громадські організації та медіа дуже часто змушені виконувати роль державних структур (наприклад, нагадуючи працівникам про права, про які їх мали поінформувати в урядових установах) або інтеграційну функцію. Зараз, коли фінансування ГО все більше скорочується і організації змушені згортати свою діяльність, такі питання є особливо гострими.

Олена Литвиненко з агенції «EWL Group» висловила думку про необхідність тісної співпраці державних установ та роботодавців. Особливо зараз, коли законодавство змінюється, а  працівники уряду опановують нові процедури, дуже важливою є співпраця усіх зацікавлених осіб для полегшення і пришвидшення формальних процедур.

Пйотр Островський навів приклади успішної співпраці профспілок та урядів країн ЄС на користь трудових мігрантів і зазначив, що всі хороші ініціативи, які мали місце за кордоном на користь польських працівників, діяли за фінансової підтримки держави.

О.К.

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись