Зима – пора, коли хочеться сидіти під теплою ковдрою з гарячим чаєм і цікавою книжкою. Як і щороку, на чернівецькому літературному фестивалі «MERIDIAN CZERNOWITZ» і на львівському Форумі видавців презентувалося багато вартих уваги чудових книг. Хочеться порадити до прочитання декілька з них, різних за жанрами, тематикою та настроєм.
Сергій Жадан «Інтернат». Видавництво «Meridian Czernowitz»
Нову прозову книгу Сергія Жадана хтось хвалить, хтось каже, що текст надто просто написаний. Особисто мені завжди більше до вподоби була поезія автора. Проза чомусь для мене надто похмура, сіра. Роман «Інтернат» справді написаний просто, доступно, але про неймовірно складні речі: про війну, а радше про її наслідки, про її вплив на життя людей. Жадан не завуальовує у своєму тексті болю, не говорить афоризмами і не прагне замаскувати у словах якісь глибинні сенси. Він просто описує те, про що кожен із нас не раз думав, але боявся зіткнутись лоб в лоб. Історія про вайлуватого вчителя Пашу, який до останнього намагався якось жити в умовах війни, але мусів вийти зі своєї схованки, щоб забрати племінника з інтернату. Історія про те, що все життя – це дорога: дорога до когось, від когось, а може, до себе самого. Чи захоплюватися романом, вирішите згодом, але прочитати його варто.
Марія Кривенко «Дорога опівдні». «Видавництво Старого Лева»
Книга складається з двох частин: «Тінь» та «Дорога опівдні». Обидва розділи – це неймовірно емоційні й живі розповіді про людську, зокрема жіночу, долю. Дуже часто авторка описує власні переживання, якось їх переінакшуючи, замасковуючи. Так само прочитуємо і «Дорогу опівдні», постійно замислюючись, за якою з ситуацій і наскільки можемо вгадати Марію Кривенко. Відчувається, що книга виношувалась авторкою довго та виважено, вона вибухнула оголеним нервом і величезною відвертістю. При читанні «Дороги опівдні», хочеться бути з книгою на самоті, занурюватися в кожну сторінку. Виникає відчуття якоїсь великої інтимності, входження в чужі серця, сповнені таємниць і переживань.
Маріанна Кіяновська «Бабин Яр. Голосами». Видавництво «Дух і літера»
Про нову збірку поезій Маріанни Кіяновської важко писати так само, як важко читати або слухати ці вірші. Проте це просто необхідно робити. Книга – це багатоголосся жертв Бабиного Яру, їх оповіді, щемкі й неймовірно точні до деталей. По шкірі йде мороз, коли прочитуєш рядки; виникає відчуття, наче стаєш спостерігачем історій жертв, наче сама авторка, як медіум, переказала живі голоси втрачених доль. «Бабин Яр. Голосами» варто прочитати, тому що ми мусимо пам’ятати минуле, лише тоді зможемо уникнути страшних помилок у майбутньому.
Юрій Винничук «Лютеція». Видавництво «Фоліо»
Вищеописані твори насичені емоціями, часто сумними. Аби трішки розбавити осінню та зимову меланхолію, варто поринути в читання нового шедевра Юрка Винничука – «Лютеція». У романі є улюблений набір автора: пригоди, гумор, любощі, змішування реального й вигаданого, фікції та історії і, звісно, неперевершена мова й стиль письма. Закручений сюжет триматиме в напрузі, відомі вам постаті та факти проявляться в новому світлі. Особисто в мене до цієї книги автора, як і до попередніх, лише одна претензія – вона надто швидко закінчилася.
Дарина ПОПІЛЬ