Українці рятують польську пенсійну систему? Надходження від них – це понад 3% внесків до Фонду соцстрахування

0

Заклад соціального страхування Польщі (ZUS) у 2018 році порахував, що вже понад півмільйона іноземців сплачують страхові внески. Близько 75% платників – громадяни України. Щоправда, в останньому кварталі їхня кількість скоротилася, що змушує поляків хвилюватися, чи не залишають робітники зі Сходу ринок праці.

На фоні зростання економіки, рекордно низького безробіття, старіння населення та скромних показників народжуваності залучення іноземців до ринку праці вже кілька років є для Польщі критично важливим. Мігранти це не тільки додаткові робочі руки, але й податки та внески до Фонду соціального страхування. Останній є джерелом хронічного головного болю всіх польських урядів.

Інституція, котра займається виплатою декретних, допомоги з безробіття та втрати працездатності, а головне – пенсій, майже щороку потребує дотації з держбюджету. Покращити ситуацію мало піднесення пенсійного віку, але реформу партії «Громадянська платформа» у 2016 році скасував уряд «Права і справедливості». Так, у 2019-му дефіцит Фонду соціального страхування має становити 42 млрд злотих, а до 2023-го може зрости навіть до 77 млрд.

Запобігти такій ситуації повинне, зокрема, активне залучення мігрантів до сплати внесків. Цим спричинений тиск уряду на працедавців, аби замість цивільно-правових короткотермінових договорів підписували повноцінні трудові. Якщо у 2014 році іноземці становили менше ніж 1% платників, то в 2018-му їхня частка зросла до 3,5%.

Згідно з даними ZUS, наприкінці вересня 2018 року 533 тис. іноземців сплачували внески до Фонду соціального страхування. Серед них майже 426 тис. – громадяни України. Це в 16 разів більше українців, ніж було у 2008-му, та в 4 рази більше, ніж у 2015 році. На другому місці – білоруси (33 тис.), на третьому – в’єтнамці (8 тис). При цьому вага українців серед усієї групи застрахованих іноземців зростає – від 25% у 2008-му до майже 75% минулого року.

52% зголошених українців працювали на підставі трудового договору, 47% – цивільно-правової угоди підряду. Майже дві третини застрахованих – чоловіки, найчастіше у віці 25–29 років. Місце проживання – столичне Мазовецьке воєводство, Нижньосілезьке на південному заході або Великопольське на заході країни.  

Беата Саморай-Харітонов із Закладу соціального страхування пов’язує кількість застрахованих українців із підписанням польсько-української угоди про соціальне забезпечення в 2011 році. Договір дозволяє українцям, які працювали в Польщі та платили страхові внески, після досягнення пенсійного віку претендувати також на виплати від Варшави. Угода в перспективі може принести користь українцям – мінімальна польська пенсія на сьогодні становить 1029 злотих, проте наразі виплати отримали лише близько тисячі осіб.

Чи можна сказати, що українські працівники, яким ще далеко до пенсії, рятують польську пенсійну систему? Минулого року вони заплатили до Фонду соціального страхування майже 3 млрд злотих. При цьому організація багато не витрачає – 5 млн на пенсії та ренти у 2017-му, тобто 0,03% від загальної суми виплат у цій категорії, і 127 млн на різного типу короткотермінові виплати – лікарняні, декретні, менше 1% від витрат у цій категорії. Надходження від мігрантів, а також зростання зарплатні й покращення стягування оплат, дозволило фонду вперше за роки не брати урядову дотацію. 

Натомість цей позитивний ефект матиме лише короткотермінове значення. На зламі 2018 та 2019 років кількість українців, які платять страхові внески, зменшилася на 20 тис. Це можна пояснити сезонним зменшенням зайнятості, проте польські працедавці та експерти впевнені – український резервуар робочої сили вичерпується. Тим більше що Німеччина наприкінці 2018-го анонсувала лібералізацію умов працевлаштування для представників технічних спеціальностей із наступного року.

У самому Фонді соцстрахування визнають: міграційні потоки з України стабілізувалися – різкого зростання кількості мігрантів не буде, натомість можлива зміна пропорції між тими, хто приїжджає до Польщі на тимчасову роботу та хоче оселитися на довший час. Наразі дозволи на проживання в Польщі має менше ніж 185 тис. українців, тоді як тільки декларацій на працевлаштування іноземців минулого року було видано понад 1,5 млн.

Як зазначив Павел Качмарчик, керівник Центру дослідження міграцій Варшавського університету, від польської влади залежить, який вплив масова трудова міграція матиме на систему соціального страхування. Так, у скандинавських країнах цей вплив був радше негативним, у США та Німеччині – неоднозначним, у Британії – позитивним. Щоправда, останнє не завадило Сполученому Королівству проголосувати за вихід із ЄС. У випадку українців фіскальний баланс міграції є позитивним, вони пропорційно багато сплачують до Фонду соцстрахування й мало отримують. Проте в довшій перспективі українська міграція принесе польській системі не тільки користі, а й витрати – через 3040 років українським працівникам доведеться виплачувати пенсії.

Тому важливим елементом є інтеграція мігрантів – чим вищу соціально-професійну позицію вони будуть мати, тим вищі фіскальні внески генеруватимуть.

Олена БАБАКОВА

Читайте також: Система соціального страхування в Польщі

Share.