Якщо говоримо про переклад текстів (в тому числі власних назв) зі слов’янських мов з нелатинським алфавітом, то слід зазначити, що використовуються дві методики відтворення оригінального запису: транскрипція чи транслітерація. «Транскрипція – такий спосіб конверсії письма, який полягає на приближеній, максимально можливо вірній заміні звуків мови позначуваних з допомогою одного алфавіту знаками іншого алфавіту. Натомість, використовуючи транслітерацію, не прагнемо до наслідування звуків іншої мови, а замінюємо знаки одного алфавіту знаками іншого алфавіту, часто із застосовуванням специфічних діактричних знаків (…) (Великий орфографічний словник ПВН за ред. Е. Полянського, Варшава 2003, с. 107-108)
Варто теж пам’ятати, що згідно розпорядження Міністра Внутрішніх Справ та Адміністрації від 30 травня 2005 року щодо транслітерації імен та прізвищ осіб, що належать до національних та етнічних меншин, записаних іншими ніж латинський алфавіт впроваджено було 7 способів фонетичної транскрипції прізвищ і імен, що в оригіналі були записані нелатинськими алфавітами: російським, українським, білоруським, лемківським, гебрайським, ідиш та вірменським, з урахуванням принципів польської орфографії.
На практиці іноземець, який живе у Польщі, в багатьох ситуаціях змушений виконати переклад свого свідоцтва про народження та багатьох інших документів, щоби записати своє ім’я та прізвище латинським алфавітом. Такі переклади є в подальшому підставою запису даних у польському свідоцтві про народження чи свідоцтві про шлюб, тому таке рішення приймається на все життя, отож варто подбати про те, щоб переклад був виконаний згідно волі іноземця, у випадку багатьох імен та прізвищ існує кілька варіантів запису їх латинським алфавітом і кожна з них буде правильною.
Варто також подбати про свідоцтво від присяглого перекладача, в якому було б зазначено, що дані ім’я чи прізвище можуть бути записані по-різному латинським алфавітом. Таке посвідчення допомогло би в ситуації, коли іноземець воліє послуговуватись іншою транслітерацією ніж в паспорті, розв’язати багато проблем. Варто пам’ятати про те, щоб в міру можливостей користуватись одним способом транслітерації імені та прізвища, і не допускати ситуації, коли в різних документах по-різному написані ім’я та прізвище.
Як вже було зазначено вище, існує можливість запису українських свідоцтв про народження, шлюбу до польських книг цивільного стану. Згідно змісту ст. 73 Закону Право про акти стану цивільного (art. 73 Ustawy prawo o aktach stanu cywilnego) акт стану цивільного укладений за кордоном може бути записаний до польських книг стану цивільного за бажанням зацікавленої особи або уряду.
Даріуш КОСТИРА
www.karta-pobytu.pl