Весняні поради з глибини віків… – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Весняні поради з глибини віків…

26 Травня 2015
Весняні поради з глибини віків…

Сонечко все пригріває, настрій покращується, але вже багато хто досі «спить»: слабкість та апатія – типові для весни, з огляду на нестачу в організмі вітамінів та мікроелементів.  Як треба харчуватися, щоб не «заснути» і зберігати бадьорість духу? Що  їли наші пращури, які жили в часи, коли не було супермаркетів зі свіжими продуктами з усього світу, доступними цілий рік?

Отже, основу тодішнього харчування складали продукти зі злаків – жита, ячменю, вівса, спельти (пол. orkisz), проса. Вони ж були джерелом мікроелементів та вітамінів групи В. Білок давали три види бобових – горох, боби і чечевиця. З берегів Чорного моря пізніше прийшла гречка – джерело заліза, яка взялася від греків Ольвії. Також хліб: грубого помолу з вівса або жита, цільнозерновий, який за виглядом і консистенцією більше нагадував камінь, але при цьому був надзвичайно корисним для організму. Каші – рідко з цільного, а частіше з дробленого зерна. Борошняні киселі та подібні до них страви з більш густою консистенцією, які здебільшого робили з ячмінного борошна, але часом і з гороху, солені (з цибулею, сушеними грибами чи травами та олією) чи солодкі (з медом, сушеними ягодами чи фруктами).

З корисних напоїв вживали кваси, перевари (відвари сушених трав і ягід з медом), питний мед (розбавлений водою, соками, відварами трав і ягід; після бродіння). Також навесні збирали березовий та кленовий сік, які служили джерелом легких цукрів (кленовий сироп робили ще в першому тисячолітті), а також основою приготування квасу.

У раціоні наших пращурів завжди було багато капусти, цибулі, часнику, ріпи, редьки, буряка, моркви та інших дарів природи, які могли довго зберігатися. З них можна робити гарніри, перші й другі страви, салати. Капуста й буряки взагалі дуже багаті вітамінами та біологічно активними речовинами, які в більшості зберігаються і при квашенні. Це ж стосується і яблук. Додатково буряк має стимулюючу дію. Він покращує засвоєння кисню клітинами організму та збільшує витривалість на 16%. Погодьтеся, коли весною вас клонить у сон, такий стимулятор стане у нагоді, особливо старшим особам і особам з серцево-судинними захворюваннями, яким кави не можна.

Навесні також варто більше вживати рибу, як джерело тваринного білку, який додатково легко засвоюється, як і багатьох мікроелементів. Навіть у піст релігійна традиція не забороняла їсти безхребетних тварин – молюсків та ракоподібних – вони містять повноцінний тваринний білок, вітаміни В12 та D, залізо, йод та інші корисні речовини.

Замащували страви частіше рослинними оліями з конопель, горіхів, маку, лену (джерела жиророзчинних вітамінів – А, B, D, E), рідше тваринним жиром чи вершковим маслом. Прянощі з’явилися в кухні тільки після ХІ століття. До цього їх роль виконували дикі ароматні корінці (часник, петрушка, хрін, лепеха).

Ну і звичайно ж перша зелень – трави, які збирали, коли сходив сніг: кропива, щавель, ведмежа цибуля, яглиця, лобода, дягель та інші, з яких найчастіше варили різні супи.

Юрій ГЕРАСИМЧУК

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись