Відкривати свій бізнес у Польщі – не завжди легко

0

Другий Варшавський бізнес-день влаштували українські власники найменшої кав’ярні в Польщі «Добро, добро» Інна та Олег Ярові. Вони вирішили, що варто давати поради підприємцям-початківцям та малому бізнесу, і почали проводити подібні підприємницькі заходи з метою допомогти відповісти на безліч питань, пов’язаних із кредитами, або лізингом, або навіть як знайти постійних клієнтів. Ділитися досвідом організатори запросили представників ресторанного, готельного, косметичного бізнесу, лізингу та виробників одягу.

Послухати про позитивний, негативний або навіть провальний досвід прийшли близько 130 осіб, серед яких уже були підприємці зі стажем.

Аби не було сумнівів, що будувати бізнес у Польщі нелегка справа, спікери розповідали, що не все так безхмарно й легко робити, як в Україні.

Власниця мережі б’юті-салонів по Україні Наталія Нікіфорова, вирішивши відкривати салон «G-Bar» у Варшаві, не могла знайти приміщення впродовж чотирьох місяців. Існує велика конкуренція, тому що поляки більш охоче віддають хороші приміщення в центрі міста «своїм», або це старовинні будинки, де не можна руйнувати стіни та щось міняти. Польська реальність ведення бізнесу її дуже здивувала, ба, навіть хотіла вже відмовитися від ідеї відкриття салону краси. Питання оренди, як зазначила Наталія, дуже болюче: вона не очікувала, що доведеться за приміщення заплатити завдаток (kaucja) за рік уперед, а не лише за два місяці. У бізнес- або торгівельних центрах політика підписання договору саме така, і жінці довелося докладати додаткові кошти. Та не лише це було проблемою. Власниця салону краси розповіла: проект приміщення, який був зроблений в Україні вона не змогла подати, бо він був зроблений на неліцензійній програмі. «”Ви не можете почати ремонт, поки не надасте повну проектну документацію для власника приміщення від вентиляції і каналізації до пожежної сигналізації. Усе має бути скріплене й подане на розгляд”. Коли ми надіслали будівельний план, який був зроблений у Києві, нам подзвонив головний менеджер архітектурного бюро і сказав: «Видаліть, будь ласка, з пошти цей лист, і ми у себе також його з усіх серверів видалимо, тому що якщо засічуть, що проект надіслали з неліцензійної програми, штраф до 15 000 євро». І тоді мені знову довелося пробивати стіну та з нуля будувати проект у Польщі», ділиться досвідом Наталія Нікіфорова.  Та все ж відкривати салони краси варто, жінці це вдалося, єдине, що зауважила, діяти за схемами проектних планів, як у Києві, на жаль, тут не варто. Тепер вона знає про це з власного досвіду.

Хлопці з брендом чоловічого одягу «The Broda» розповіли, що в нуль вийшли тільки нещодавно в листопаді, а прибуток почали отримувати в грудні. До цього вони, не здаючись, працювали над розкруткою і створенням реклами свого інтернет-магазину в соцмережах. Олександр Войтюк розповів, що головним болем став пошук художника, усі їхні мрії розбивалися через відсутність того самого дизайнера. Іншим підводним каменем їхнього бізнесу був постачальник текстилю для виготовлення футболок та виконання замовлення згідно з малюнком: «Дуже часто буває так, що ви собі все ретельно спланували, але це може посипатися в один момент, і ви ніяк ні на що не вплинете. Завжди має бути аварійний план, небезпечно залежати від однієї людини. Не варто економити на графічному дизайні: якщо вам пропонують роботу за 3 долари, це може бути взагалі «наскальний» малюнок. І що цікаво, за цю невдалу роботу вам скинуть рахунок і проситимуть оплату», зазначив Гліб Мясоєдов.

Прийшов поділитися власним досвідом відкриття першого закладу у Варшаві з розміщенням у Старому місті представник мережі українських барів «П’яна вишня». Генеральний менеджер Василь Розлуцький зауважив, що поляки лояльні до появи подібних закладів, якщо ви з ними співпрацюєте. Він розповів, що польська сторона допомагала їм зі складанням договору, провезенням через митницю наливок та необхідних речей для бару. Чому варто працювати з місцевими?  По-перше, швидше вдасться відкритися, а по-друге, самому не знаючи всіх нюансів польського законодавства можна добряче влетіти в копійку.

Під час форуму можна було почути, як відкрити хостел на більше ніж 50 місць. Щоб розпочати власну справу Лєна  Завадська – власниця хостелу «Classic Hostel» – спочатку працювала покоївкою в різних готелях у дві зміни та плідно вивчала польську мову. Цей досвід був їй необхідний, щоб зрозуміти, як функціонує усе зсередини.

Самі ж організатори заходу, Олег та Інна Ярові, розповіли про те, як їм доводиться щодня розвиватися та вкладати у свій бізнес нові сегменти. Власники кав’ярні «Добро, добро» розповіли, наскільки важливим є приваблювання клієнтів в околицях вашого закладу. На власному прикладі вони показали, як довгий час завойовували довіру банку Pekao. Як вдалося отримати робітників недосяжного центрального офісу банку у якості постійних клієнтів. Насправді це було оббивання порогів протягом дуже довгого часу: «Ми роздавали листівки біля входу, нас постійно відганяли. Ми надсилали до офісу свою пропозицію для працівників банку. Нам довго не відповідали, але ми не здавалися, і врешті доля посміхнулася», з посмішкою розповідає Інна Ярова.

Сам захід, як зазначили Інна та Олег Ярові, був для них можливістю обмінятися досвідом між підприємцями, завести нові знайомства та контакти. І головне – показати, що у створенні бізнесі є свої переваги та мінуси, над якими варто щоденно працювати.

Валерія КІРІЧЄВА

Фото зі сторінки Dobro HUB

Share.