Вісті з України. Листопад-грудень 2018

0

Хто замовив Катю Гандзюк?

У київській лікарні 4 листопада померла Катерина Гандзюк – громадська активістка та радниця міського голови Херсона. 31 липня Катерину облили концентрованою сірчаною кислотою, внаслідок чого активістка отримала опіки 40% шкіри та сильне пошкодження очей. Протягом трьох місяців за життя К. Гандзюк боролися київські лікарі, а сама активістка перенесла кільканадцять операцій. Спочатку напад на К. Гандзюк було кваліфіковано як «хуліганство», але під тиском громадськості змінено на «умисне завдання тяжких тілесних ушкоджень» і «замах на вбивство». Напад на К. Гандзюк обурив українських правозахисників та світову громадськість. Після смерті активістки Верховна Рада створила комісію для розслідування нападів на активістів, а генеральний прокурор України Юрій Луценко подав прохання про відставку, «аби уникнути політичних спекуляцій», але президент його не підписав. Під час розслідування вбивства Катерини Гандзюк було затримано декілька осіб, проте ім’я основного замовника або замовників цього злочину досі залишається невідомим. Загалом протягом останніх 1,5 років в Україні сталося кілька десятків нападів на громадських активістів.

Російська агресія в Чорному морі та воєнний стан в Україні

Після довготривалого нагнітання напруги в районі Керченської протоки, 25 листопада прикордонні катери ФСБ Росії в Чорному морі відкрили вогонь по корабельній групі ВМС України. Три українські кораблі з 23-особовим екіпажем були захоплені російськими військовими. Шестеро українців отримали поранення. Це була перша відкрита військова агресія російських збройних сил проти України. Наступного дня Верховна Рада України на внесок президента та РНБО ввела в країні воєнний стан. «За» проголосували 276 депутатів. Воєнний стан було введено в 10 областях держави (Чернігівська, Сумська, Харківська, Донецька, Луганська, Запорізька, Херсонська, Миколаївська, Одеська та Вінницька) строком на 30 днів. Президент запропонував не обмежувати прав громадян та не оголошував чергової хвилі мобілізації. Оскільки під час воєнного стану не можна проводити жодних виборів, референдумів та виборчих кампаній, Петро Порошенко, аби уникнути політичних спекуляцій, запропонував парламенту призначити дату виборів президента України на 31 березня, тобто згідно з планом. Так само, згідно з планом, військовий стан в Україні завершився (26 грудня), а 31 грудня стартувала президентська кампанія.

Помісна Православна церква України стала реальністю

Після трьохсот років залежності від Москви українське православ’я об’єдналося в автокефальну канонічну Православну церкву України та здобуло визнання церкви-матері – Константинопольського патріархату – й інших церков. На об’єднавчому соборі, який 15 грудня пройшов у Софії Київській, було досягнуто рішення про створення помісної церкви, прийнято її статут та обрано предстоятеля. Титул митрополита Київського та всієї України було довірено 39-річному митрополитові Переяславському та Білоцерківському Епіфанію (Думенку). Саме Епіфаній у супроводі президента України 6 січня вирушить до Стамбула, де отримає томос від Патріарха Константинопольського Варфоломія. Загалом в об’єднавчому соборі взяли участь 192 делегати УПЦ КП, УАПЦ та УПЦ МП. Митрополит Епіфаній закликав архієреїв та вірян усіх православних парафій в Україні, які досі діють під юрисдикцією УПМ МП, переходити до помісної Православної церкви України, і як наслідок, перед кінцем року такий крок вчинили кілька десятків парафій у різних регіонах країни. Новоствореної помісної церкви в Україні не визнала Російська православна церква та її сателіт – УПЦ МП.

1 листопада
322 українця і 68 українських компаній потрапили під економічні санкції Росії.
4 листопада
У лікарні померла громадська активістка Катерина Гандзюк, яку влітку облили сірчаною кислотою
5 листопада
Українське військо опинилося в першій десятці найпотужніших армій Європи.
8 листопада
Парламент прийняв закон, що знижує акцизи на розмитнення автомобілів, які були ввезені в Україну.
10 листопада
Український боксер Олександр Усик захистив пояс абсолютного чемпіона світу в першій важкій вазі.
11 листопада
Окупанти провели «вибори» в самопроголошених Луганській і Донецькій «народних республіках».
22 листопада
Конституційний суд визнав конституційним закріплення в основному законі України курсу на членство в ЄС та НАТО.
23 листопада
Верховна Рада ухвалила державний бюджет на 2019 рік.
25 листопада
У районі Керченської протоки російські катери заатакували кораблі ВМС України.
26 листопада
У 10 областях України введено воєнний стан на 30 днів.
26 листопада
Верховна Рада призначила вибори президента України на 31 березня 2019 року.
3 грудня
Опитування: 50% українців мають тепле ставлення до Польщі.
6 грудня
Парламент надав статус учасника бойових дій усім ветеранам ОУН-УПА.
11 грудня
Суд поновив Романа Насірова на посаді голови Державної фіскальної служби України.
12 грудня
Набув чинності закон, який припинив дію договору про дружбу з Росією.
15 грудня
На Об’єднавчому соборі в Києві оголошено про створення єдиної Православної церкви України, а митрополита Епіфанія обрано її предстоятелем.
15 грудня
У Житомирській області розбився винищувач Су-27.
17 грудня
УПЦ МП заявила, що не визнає створення автокефальної церкви в Україні.
18 грудня
Україна ввела додаткові санкції проти Росії за окупацію Криму.
20 грудня
Верховна Рада продовжила мораторій на продаж землі до 1 січня 2020 року.
22 грудня
У Львові стався вибух і пожежа на Різдвяному ярмарку.
29 грудня
Опитування: 64% українців негативно ставляться до Росії.

Share.