Епопея Міхеіла Саакашвілі в України (не)завершилася
Уже котрий місяць поспіль особою, яка привертає до себе найбільше уваги в Україні, залишається екс-президент Грузії, екс-губернатор Одещини та екс-громадянин двох країн – Міхеіл Саакашвілі. Бути «ньюзмейкером» йому натхненно допомагає також українська влада, яка своїми незграбними діями дає, здавалося б, політичному банкруту Саакашвілі шанси на активну участь у політичному житті країни. Цього місяця, після двох кількатисячних маршів опозиційного «Руху нових сил» у Києві, політика раптом затримали, відвезли в аеропорт та відправили до Варшави. Польща прийняла екс-президента Грузії за процедурою реадмісії. У Варшаві Міхеіл Саакашвілі пробув пару днів, дав прес-конферецію, де заявив, що не збирається йти з української політики та обов’язково повернеться в Україну. Після чого відбув до Голландії. Варто додати, що проти видворення колишнього грузинського президента з України виступила низка опозиційних сил із «Батьківщиною» на чолі.
Де мер Одеси? За ґратами? Вже ні!
З кінця минулого року одесити та ціла Україна задавалися питанням: де подівся одеський міській голова? Геннадій Труханов як пішов у відпустку 26 грудня, так і не повертався в Україну аж до 14 лютого. За цей час голова використав усі свої відпустки, відвідав Грецію та навіть побував у відрядженні на Світовому економічному форумі у Давосі. ЗМІ неодноразово натякали, що Труханов переховується від правоохоронців, оскільки фігурує в корупційних справах. У День Святого Валентина мера Одеси таки затримали в «Борисполі» агенти НАБУ. Труханову та його заступникам вручили підозру у привласненні майна за схемою, яка завдала державі 185 млн грн збитків. Проте вже наступного дня суд відпустив Труханова на поруки. А під кінець місяця наклав на майно одеського міського голови арешт.
Сумне українське золото зимової Олімпіади
Стати олімпійським чемпіоном – означає закарбувати своє ім’я в історії спорту. Для країни вибороти золото Олімпіади – означає довести свою спортивну міць. Проте ситуація, в якій опинилася українська олімпійська збірна в корейському Пхьончхані, виявилася зовсім інша. Фристайліст із Миколаєва Олександр Абраменко, який виборов єдину золоту медаль для України на Зимових олімпійських іграх 2018 року, на Батьківщині став справжнім героєм. А якщо зважати на умови, в яких нині тренуються українські фристайлісти, – то навіть супергероєм. Проте після завершення ігор на уряд України посипалися звинувачення у руйнуванні спортивних традицій нашої країни, занедбанні інфраструктури, невідповідному фінансуванні, нереагуванні на відтік спортивних талантів за кордон тощо. Особливо розчарували біатлоністки, які у своїх невдачах звинуватили тренерів. Окрім золотої медалі Абраменка, на найвищу сходинку олімпійського п’єдесталу в Пхенчхані піднялася також українська фігуристка Альона Савченко, яка протягом останніх кільканадцяти років захищає прапор Німеччини. Після двох поспіль бронзових олімпійських медалей українка зі своїм новим партнером – французом Бруно Массо, виборола для Німеччини золото у парному катанні.
Історична перемога «Нафтогазу» над «Газпромом»
Стокгольмський арбітраж 28 лютого зобов’язав російський «Газпром» сплатити на користь українського «Нафтогазу» 4,63 млрд доларів за недопостачання погоджених обсягів газу для транзиту. Таким чином, за підсумками двох арбітражних проваджень російський монополіст залишився винний українському концерну 2,56 млрд доларів. Арбітражний суд також відхилив вимоги «Газпрому» щодо штрафів за начебто незаконно відібрані «Нафтогазом» обсяги транзитного газу, передбачені контрактом з 2009 року. Однак суд відмовився переглядати транзитні тарифи (чого домагалася українська сторона) та не задовольнив вимогу Києва привести транзитний контракт у відповідність до європейського й українського законодавства. Незважаючи на це, політики та експерти згодні, що у газовій війні Україна перемогла Росію