Волонтер Андрій Бандровський: Ми активно шукаємо нові контакти в Польщі – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Волонтер Андрій Бандровський: Ми активно шукаємо нові контакти в Польщі

30 Грудня 2014
Волонтер Андрій Бандровський: Ми активно шукаємо нові контакти в Польщі

Волонтери можуть усе – переконані українські солдати. Тільки завдяки активістам вояки нагодовані, взуті, одягнені, мають необхідне військове спорядження, а також медичне забезпечення. Вони – справжні ангели-охоронці наших військових. 

Волонтерська робота Андрія Бандровського розпочалася ще з Майдану. Далі була допомога біженцям зі Сходу. Тепер основне завдання – максимально спорядити армію. Спершу А. Бандровський просто перераховував гроші на потреби АТО. Але якось, самотужки зібравши гроші, замовив у Польщі кровоспинний препарат – «Целокс» – на суму 1000 доларів.

На щодень Андрій, як і ми всі, ходить на роботу. Він тестує програмне забезпечення. А от у вільний час займається волонтерством. Дві третини зарплатні жертвує на АТО. У його групі – семеро друзів, які шукають гроші, купують і привозять з-за кордону потрібні речі, доставляють їх на фронт. Наша розмова відбулася на станції техобслуговування, працівники якої ретельно оглядали автівку, яка ще недавно їздила польськими шляхами, а вже нині він в АТО.

– Нещодавно ми придбали джип для військових, – каже Андрій. – Коштував він дуже дешево, у нас і цін таких нема: 2800 доларів. Зараз він уже на Сході. Додатково бронею не обладнуємо, бо він не буде вже так маневрувати. На ньому будуть пересуватись сили швидкого реагування. Оскільки у них нема зараз нічого кращого, то і таке авто пригодиться.

А розмитнення?

(Усміхається) Яке розмитнення? Усі розуміють, що це йде на АТО. Є митники, які на це закривають очі – як з одного, так і з іншого боку. А є такі, котрим аби поживитись. Уже був випадок, що хлопці переганяли машини, а в них вимагали хабара 250 доларів. Цікаво, що це лише митники грошей вимагають. А от прикордонники все розуміють, адже теж їздять на Схід воювати. Тому пропускають без проблем.

Промоклим солдатам якісна зброя непотрібна

Що ще, окрім автомобілів, возите з Польщі для військових?

Передусім, це натільна білизна – штани і футболки з довгими рукавами. Саме ця білизна – якісна й призначена спеціально солдатам. Нам вдалося закупити в Любліні велику партію товару за гуртовими цінами. Один комплект нам обійшовся у 30 злотих. Люди, мабуть, мали якийсь доступ до військового складу, це був, імовірно, розпродаж старого спорядження польських вояків. Ми в них купили 700 комплектів цього одягу. Також брали шапки по три злоті. Рушник там коштує 1 злотий, тоді як в Україні щонайменше 15 гривень – утричі дорожче. Скупили все, що було. Шукаємо ще одягу. Потрібні виключно якісні речі, змодельовані саме для військових. Звичайне туристичне спорядження не підходить, воно не розраховане на такі інтенсивні навантаження. А спеціальний військовий одяг, особливо у європейських країнах, є – і якісний, і доступний по ціні.

Скільки грошей потрібно, щоб вдягнути одного бійця?

Багато, десь із 20 тисяч гривень. Зрозуміло, що всіх ми вдягнути не можемо. Але хотілося б охопити якнайбільше воїнів. Тому, якщо стоїть вибір купити кілька суперкласних спальників для кількох чи куртки для півсотні, то ми виберемо другий варіант. Адже в куртках, що їх виділила держава, хлопці мерзли вже при 0°С. Як казав нам один комбат, «Ви можете купити класну зброю, але якщо мої солдати не мають дощових костюмів, то ніякі біноклі чи тепловізори вже не врятують». Промоклі вояки швидко хворіють – а яка користь із хворого на фронті?

Із того, що дає держава, на мені лише футболка

Як обираєте тих, кому саме допомагати?

Вирішили працювати за територіальним принципом. Зрозуміло, що всім ми допомогти не здатні, тому намагаємося нашим землякам – львівським. Мова йде про 24-ту механізовану бригаду, 80-ту аеромобільну бригаду, новостворену військову частину – охорони правопорядку, плюс Нацгвардія.

І в них усіх не вистачає спорядження?

Один ротний якось сказав: «Із того, що дає держава, на мені лише футболка». Усе інше – заслуга волонтерів. На днях ми спитали, чи можемо взуття придбати. Уже зголосилися люди, які готові на 20 тисяч гривень закупити теплого взуття.

А є чимало речей дорожчих, ніж взуття… Тож які є джерела фінансування?

Мені, як волонтеру, гроші приносять – і готівкою, і на картку перераховують. Дають багато – іноді й 20 тисяч гривень відразу. Чесно кажучи, я хотів зареєструвати офіційно благодійний фонд, щоб у декого підозри зникли. Але потрібно орендувати приміщення, наймати на роботу діловода, бухгалтера. У нас нема часу на паперову роботу, йде війна. Я ж за кожну куплену річ звітую на своїй сторінці в соцмережі – благодійники не скаржаться.

Якась поїздка запам’яталася більше від інших?

Була така. Збирали ми гроші на тепловізори, а їх не везли от уже два тижні. І тут мені телефонує боєць, питає: «Коли будуть тепловізори? У нас цієї ночі зарізали п’ятьох, поранили 20…». Я зірвався з місця й поїхав у Латвію. За дві доби ми поїхали туди і назад, а потім відразу ж відправили тепловізори на Схід. За кілька днів до наших хлопців знову прийшли бойовики, але цього разу загинули вже вони. Так завдяки придбаним тепловізорам кількадесят солдат залишились живими.

Поки з діаспорою не працюємо, лише з поляками

Що саме з Польщі є найнеобхіднішим для українських військових?

Насправді чимало речей, але хотілося б відзначити польський шовний матеріал. Медики в АТО від нього просто в захваті. Нитки розчинні і, що важливо, втричі дешевший, аніж у нас. Найкращий із того, що ми можемо собі дозволити.

У Польщі – чисельна українська діаспора. Зв’язуєтеся з нею?

На жаль, ні. Там є друзі, які нам допомагають. Але всі вони – поляки. Їм доставляють замовлені мною речі, здебільшого оптику. А я вже тоді забираю в них. Кілька днів тому, наприклад, мені повідомили, що хтось виділив для України гуманітарну допомогу – поїду в Краків її забирати.

Тобто Ви не шукали контактів із українцями в Польщі?

Темп нашої роботи залишає обмаль часу на пошук людей. Зв’язки формуються швидше через друзів, друзів друзів і так далі. Хоч насправді ми були б дуже раді, якби десь у Польщі координувалася група людей, що допомагала б нам, працюючи на місці. Так, наприклад, військовий одяг у Польщі ми викупили весь, що могли, зважаючи на наші контакти. Тому зараз активно шукаємо нові.

Розмовляла Тетяна ЯВОРСЬКА

Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись