Парламентські вибори в період війни й українське суспільство – Наш вибір — інформаційний портал для українців у Польщі

Парламентські вибори в період війни й українське суспільство

3 Жовтня 2014
Парламентські вибори в період війни й українське суспільство

Кілька місяців на території двох областей України – Луганської та Донецької, – йде справжня війна. Війна, у якій проти українського війська на боці проросійських сепаратистів воюють регулярні частини російської армії. Зрозуміло, що успіх України великою мірою залежить від волі й рішень західних партнерів та самої Росії. Однак те, чи ми будемо здатні змінити політичну систему та розпочати процес демократичних реформ, матиме не менший вплив на подальший хід подій на сході держави та на зростання можливостей для повернення Криму. А до реальних змін у нас може бути шанс приступити тільки після переобрання парламенту. Парламентарії, які у своїй більшості підтримували режим Віктора Януковича, а 16 січня голосували за антидемократичні закони й при цьому відверто відстоювали інтереси Росії, просто не здатні до змін, яких від них вимагає українське суспільство зараз.

Проводити вибори тоді, коли тривають бойові дії, – важко, але можливо. І це довели позачергові вибори президента. Позачергові вибори народних депутатів нас чекають 26 жовтня; 30 вересня закінчується останній термін реєстрація кандидатів у депутати, тому остаточні списки та зареєстровані партії ми побачимо після 30 вересня. Офіційні ж результати виборів мають бути оголошені не пізніше ніж 10 листопада. На жаль, не було змінено виборчого законодавства, а термін проведення передвиборної агітації зменшено з 60 днів до 45, тож не варто очікувати, що ми отримаємо абсолютно нових і чесних політиків у Верховній Раді. Та яким би не був новий склад парламенту, він має бути кращим за попередній. Якісно кращим – на це свої сподівання покладає більшість українців. 

Активна громадськість вимагала прийняти новий закон про вибори народних депутатів, але було відомо завчасно, що дотеперішній склад парламенту радше не буде зацікавлений у зміні виборчого законодавства. Завдяки чинному закону, частина одіозних політиків має шанс зберегти за собою парламентське крісло, висуваючи свою кандидатуру по мажоритарних округах або ж купивши собі місце в закритих списках прохідних партій. Тому депутати ще чинного парламенту просто не бажали перекривати собі шлях до нового складу Верховної Ради. Звідти і їхнє небажання прийняти новий закон з відкритими партійними списками та проведення виборів на пропорційній основі. Факт, що вибори відбуватимуться за тим самим законодавством, що і в 2012 році є, мабуть, найбільшим недоліком цьогорічних депутатських перегонів.

Виходячи з того, що маємо, варто сконцентруватись на виборчому процесі та на всіх його етапах. Не менш важливим від самого процесу голосування є його підготовчий момент – створення виборчих комісій та громадський контроль за їхньою діяльністю. Оскільки виборчі комісії, відповідно до чинного законодавства, створено за старою схемою, то це загрожуватиме тим, що маловпливові політичні сили при формуванні окружних виборчих комісій можуть використовуватись потужнішими і впливовішими політичними партіями. Це означатиме, що схема підкупу членів комісії – цілком реальна, але постійний громадський контроль та участь у комісіях непідкупних громадян цілком реально зможе завадити цьому процесові.

Відповідно до чинного законодавства, 225 депутатів потраплять у новий парламент за партійними списками, а 225 – через мажоритарні округи. На цій стадії вже відомо, що новообраний парламент не буде до кінця доукомплектований. Щонайменше в 15 округах у Луганській та Донецькій областях неможливо провести вибори, оскільки ці території контролюються проросійськими бойовиками. Також вибори не відбудуться в окупованому Криму, де розташовано 12 виборчих округів. У новому парламенті буде бракувати приблизно від 27 до 50 депутатів. Для того, щоб український парламент вважався легітимним, вистачить, щоб у ньому засідало не менше 300 депутатів – конституційна більшість. Тому, хоч парламент і буде недоукомплектований, але його легітимність не можна буде підважити.

Уже на самому старті передвиборної гонки можна побачити кілька цікавих особливостей. Вперше ми бачимо, що громадських активістів так активно почали запрошувати у партійні списки. Щоправда, значним негативом є те, що активісти так і не змогли створити нову партію Майдану і йдуть у списках різних політичних сил. Таке розпорошення може спричинити їхню маргіналізацію в новому парламенті, але, при бажанні та добрій волі, вони також матимуть можливість утворити досить впливову позафракційну силу. За різними підрахунками, враховуючи вже існуючі партійні списки, така група в стані назбирати до 50 депутатів.

Якщо раніше на парламентських виборах ми бачили сильне протистояння так званих проурядових та опозиційних сил, то зараз існуюча опозиція – Партія регіонів та Комуністична партія, – мають дуже низькі шанси потрапити до новообраного парламенту. Більшість колишніх регіоналів та комуністів намагатиметься пройти до Верховної Ради в мажоритарних округах, стаючи самовисуванцями. Варто надзвичайно уважно слідкувати, які політики висуватимуться в цих округах, щоб мінімалізувати присутність «п’ятої колони Кремля», знаних корупціонерів та антидемократів у новому парламенті.

Порівнюючи з 2012 роком, зараз в Україні маємо значно більше громадських організацій, проектів, які досить професійно відслідковують передвиборний процес, аналізують програми партій, кандидатів у депутати та намагаються донести свою думку до широкої громадськості. Наприклад, варто звертати увагу на матеріали, які публікує та озвучує громадський рух «Чесно», громадська мережа «Опора». У 2012 році Фонд «Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва» провів соціологічне опитування щодо чергових виборів до Верховної Ради. Результати дослідження показали, що 12% опитаних хотіли отримати інформацію про кандидатів у депутати та списки партій саме від громадських організацій. Якщо припустити, що за останній рік громадська активність українського суспільства значно зросла, то кількість тих, хто прагнутиме більше дізнатись про передвиборні змагання від незалежних громадських організацій, має значно зрости. А незалежні експертні оцінки щодо списків кандидатів та політичних програм партій допомагатимуть у прийнятті більш аргументованого вибору під час самого голосування.

Якщо раніше, як правило, ми голосували за принципом «чужі» – «свої» партії, то на цих виборах система буде дещо іншою. Подібно, як на виборах президента, головне змагання буде відбуватись між партіями так званого проєвропейського спрямування, а отже, типового протистояння «влада та опозиція» не буде.

Після зміни Конституції України і повернення до парламентсько-президентської форми правління ключову роль в управлінні державою, проведенні реформ та впливі на економіку країни відіграватиме прем’єр-міністр, якого на затвердження у Верховній Раді висуватиме президент та сам парламент. Тому важливість переобрання парламенту для початку змін в Україні і повернення миру та стабільності державі є цілком очевидною.

Ольга ПОПОВИЧ
Новини від “Нашого вибору” в Телеграмі
підписатись