Як українці у Польщі можуть захистити свої права за допомогою Державної інспекції праці

0

Державна інспекція праці є однією з ключових інституцій, яка пильнує права іноземців на польському ринку. Інспектори можуть проконтролювати, чи працедавець легально працевлаштовує мігрантів, розподіляє обов’язки та виплачує зарплатню згідно з підписаною угодою, а також інструктує щодо техніки безпеки як в рамках планової перевірки, так і за поданням працівника. Звернення до інспекції розглядається швидше ніж судова справа, тому може бути ефективним знаряддям боротьби з нечесним працедавцем.

Кодекс праці поряд із законом Про іноземців та законом Про промоцію працевлаштування є одним з підставових документів, що регламентують працевлаштування мігрантів у Польщі. Якщо за дотриманням перших двох законів слідкують переважно прикордонна служба, поліція та воєводські відділи справ іноземців, то виконання працедавцями норм Кодексу праці перевіряє спеціальна установа — Державна інспекція праці (далі — ДІП).

У ДІП є два головні завдання: надання юридичних порад учасникам ринку праці та контроль дотримання працедавцями трудового законодавства. Останній здійснюється в рамках планових перевірок та перевірок за заявою працівників. Саме ДІП контролює, чи працівникам вчасно виплачують зарплатню, чи їхні обов’язки відповідають трудовому договору та чи підписаний з ними договір відповідного типу.

Хоч інспекція існує тривалий час, закордонні працівники стали спеціальним об’єктом її уваги лише в 2014 році. Проте минулого року вже щоодинадцята перевірка — 7200 з 80 тисяч — стосувалася контролю легальності працевлаштування та виконання праці іноземцями в Польщі. Об’єктами контролю стали 46 тисяч мігрантів, серед них 39 тисяч — громадяни України. В результаті було виявлено, що одна сьома контрольованих працює нелегально, найчастіше фіксоване правопорушення — це праця без дозволу на роботу. На другому місці — праця на іншій посаді або інших умовах, ніж вказано у документах, на третьому — непідписання трудового договору чи цивільно-правової угоди.

Про можливість звернення до ДІП українці, на жаль, довідуються переважно в кризових ситуаціях. Так, у середині грудня 2017 року українка Альона Романенко під час праці у промисловій пральні в підпознанському Любоні втратила ліву руку. ДІП зайнялася вивченням справи і встановила, що українська працівниця не пройшла занять з техніки безпеки, не знала засад обслуговування машини, а отже неуповноважена особа мала доступ до небезпечного обладнання, що і стало причиною нещасного випадку. Тому у червні познанський відділ ДІП подав на власника пральні позов до суду за невиконання норм техніки безпеки, тепер йому загрожує штраф до 30 тисяч злотих.

Як відбувається контроль з боку ДІП?

 ДІП може проводити планову перевірку будь-якої фірми, де хоча б один з працівників працює на підставі трудового договору. Але разом з перевіркою легальності працевлаштування цього працівника будуть переглянуті також папери інших, працевлаштованих на підставі цивільно-правових угод. У випадку працедавців, що мають сто та більше працівників контролі можуть проходити навіть що три-чотири роки, у випадку середнього та дрібного бізнесу — навіть рідше. Натомість, якщо у фірма не має жодного працівника на підставі трудового договору, для перевірки ДІП потрібна спеціальна скарга.

Незалежно від того, чи це плановий контроль, чи за поданням одного з працівників, сама перевірка може розпочатися у будь-який момент без попередження керівництва фірми. При цьому власник зобов’язаний надати інспекторам доступ до усіх приміщень, устаткувань та документів фірми, а також можливість спостерігати за працею присутніх на терені людей.

Під час перевірки фірми, де працюють іноземці, інспектори ДІП зосереджуються на двох речах: контроль легальності працевлаштування та дотримання норм безпеки і гігієни праці.

У випадку перевірки легальності працевлаштування, інспектори контролюють передусім наявність у працівників віз або карт побиту (у випадку тих, хто в’їхав в рамках безвізу — біометричного паспорту), а також дозволів на працю або декларацій про намір працевлаштувати іноземця. Другий етап — перевірка, чи виконувана праця відповідає тій, що зазначена в трудовому договорі або цивільно-правовій угоді. Особливу увагу звертають на те, чи іноземець, хоч систематично працює у даного працедавця, не працевлаштований на підставі цивільно-правової угоди замість трудового договору. До речі, від 2018 року іноземців не карають за те, що працедавець влаштував їх на інших умовах, ніж це вказано у дозволі на працю.

Третій етап — перевірка графіків чергувань, зарплатних листів, інструкцій з технік безпеки тощо. Інспектори перевіряють, чи відповідають вони реальному стану речей. Після перевірки складається протокол. У випадку виявлення порушень міграційного чи трудового законодавства, або засад безпеки та гігієни праці ДІП може виписати повчання, накласти штраф чи позвати працедавця до суду.

Варто додати, що ДІП часом забирає з собою на перевірки також представників поліції або прикордонної служби, особливо коли існує обґрунтована підозра, що працедавець нелегально працевлаштовує закордонних працівників. У випадку ствердження факту нелегального перебування у Польщі або браку прав до праці на польському ринку ДІП зобов’язана повідомити прикордонників. Це останні у разі потреби можуть затримати іноземців, видати їм наказ про виїзд з країни або розпочати справу про видалення.

Тому, зокрема, іноземці побоюються скаржитись до ДІП — вони хвилюються, що державні органи можуть покарати не тільки непорядного працедавця, але і їх. Проте українські працівники все краще розуміють свої права, і кількість їхніх скарг щороку зростає.

Скарга працівника до ДІП

У 2017 році року громадяни Україні склали до польської ДІП 1433 скарги. Це не так багато на тлі загальної кількості — 50,5 тисяч, проте це втричі більше ніж у 2016 та вдесятеро ніж у 2014 році. Щотретій українець скаржився на невиплату зарплатні, решта — на брак підписаної угоди, невиплату мінімальної зарплатні, відмову працедавця покрити кошти службової подорожі та невидання свідоцтва праці. Щоправда, тільки 21% скарг після розгляду ДІП був визнаний обґрунтованим.

Скласти скаргу до ДІП сьогодні можна поштою, в окружному відділі ДІП та на офіційній сторінці інспекції в Інтернеті. Для цього на сторінці www.pip.gov.pl треба обрати рубрику e-skarga, а потім відповідний окружний відділ, який розглядатиме подання. Далі коротка анкета: хто скаржиться, на кого, чого стосується скарга, докази (якщо є), згода на оприлюднення інформації на чиє подання відбувається контроль.

Одна з причин, чому іноземцям краще починати боротьбу за свої права у відносинах з працедавцем саме зі скарги до ДІП — це швидкий час розгляду скарги. Інспекція зобов’язана  розглянути подання протягом місяця від моменту отримання, тоді як судова справа може затягнутись. У 2016 році середній час розгляду справи, що стосується порушення права праці у польських районних судах становив 9 місяців, в окружних — 13. Так що перед тим, як подавати позов варто проаналізувати, чи ситуації не може зарадити саме інспекція.

Після випадку із киянкою Оксаною, котру у січні цього року працедавець зі Шроди Вєлькопольської залишив на лавці у сусідньому містечку з інсультом , бо жінка не мала трудового договору, а отже і медичного страхування, ДІП відкрила спеціальну гарячу лінію для українських працівників у Польщі. За номером 22 490 20 44 з понеділка по п’ятницю від 9 до 17 можна отримати поради щодо працевлаштування та зголосити порушення трудових прав. Таким чином інспекція сподівається запобігати подібним трагічним ситуаціям та підвищувати рівень правової грамотності серед громадян України.

Олена БАБАКОВА

Публікація була видана в межах проекту «В бік міцнішої транскордонної співпраці у сфері трудової міграції між інституціями, що займаються охороною прав працівників (STRONGLAB)», що фінансується Міжнародним Вишеградським Фондом і Міністерством закордонних справ Королівства Нідерланди.

Проект реалізується консорціумом огрнанізацій: Multicultural Centre Prague (лідер проекту), Фонд «Наш вибір» (Польща), Centrum pre výskum etnicity a kultúry (Словаччина), AnBlokk Kultúra- és Társadalomtudományi (Угорщина)  та Благодійний Фонд «Запорука» (Україна).

Share.