2019 рік мав принести революційні зміни в Трудовому кодексі Польщі. Однак через хвилю критики зі сторони профспілок та працедавців оновлення заморозили. Усе ж це не означає, що змін у трудовому праві немає.
Чинний Трудовий кодекс Польщі був прийнятий ще в далекому 1974 році й неодноразово від того часу модифікувався.
Кодекс 1974 року вимагає змін
З метою оновлення кодексу, в 2002 році утворено Кодифікаційну комісію з трудового права, термін повноважень якої тривав чотири роки. За цей час комісія підготувала два законопроекти про індивідуальні та колективні трудові відносини. Однак запропоновані зміни не були прийняті, робота над ними не поновлювалася протягом десяти років.
З вересня 2016 року розпочала роботу нова Кодифікаційна комісія, до складу якої ввійшло чотирнадцять представників науки й практики трудового права, одну половину яких призначив уряд, а іншу – профспілки та організації роботодавців. Комісія мала продовжити роботу над проектами, розробленими попередниками.
«Ми повертаємося до роботи над новим Трудовим кодексом. Вважаємо, що кодекс 1974 року вимагає змін, – говорить міністр Ельжбета Рафальська. – Настав час для всебічного впорядкування цієї галузі».
Каденція нової комісії тривала 18 місяців і закінчилась у березні 2018 року переданням підготовленого законопроекту до Міністерства сім’ї, праці та соціальної політики.
Що ж спричинило хвилю критики?
Законопроект на практиці є довгим переліком змін, які стосуються майже всіх важливих аспектів трудових відносин, тому він не міг не зустрітися зі шквалом критики, особливо зі сторони профспілок та працедавців.
Найбільше емоцій викликали пропозиції переведення грошей за понаднормові години праці на спеціальний рахунок працедавця, який би міг на кілька передбачених способів розподілити накопичені кошти; зобов’язання відбуття відпустки в календарному році, а найпізніше до кінця першого кварталу наступного року; можливість у певних ситуаціях розірвання трудового договору із вагітними працівницями за згодою профспілки або Державної інспекції праці.
На змінах сильно наголошувалося в ЗМІ, тож із часом законопроект комісії був заморожений Міністерством праці, що на Економічному форумі в Криниці підтвердив заступник міністра сім’ї, праці та соціальної політики Станіслав Швед, який вважає, що новий Трудовий кодекс є необхідним, але в цій каденції парламенту робота над його положеннями не розпочнеться.
Проф. Лукаш Пісарчик, член Кодифікаційної комісії, в інтерв’ю для «Нашого вибору» повідомив:
– Оновлення Трудового кодексу необхідне, аби йти в ногу з часом та відповідати на потреби насамперед працівників, однак у повному вигляді законопроект точно не буде прийнятий. Тривають консультації, щодо окремих його частин. Проте і часткові зміни не будуть можливі без згоди представницьких профспілкових організацій і представницьких організацій працедавців.
Замороження проекту нового Трудового кодексу не означає, що змін немає!
Все ж деякі оновлення в галузі трудового права були прийняті, адже зміни впроваджуються постійно, тому і 2019 рік не став винятком. На початку січня набули чинності кілька важливих змін.
Із 1 січня 2019 року термін зберігання кадрової документації всіх новопрацевлаштованих осіб становить 10 років після закінчення трудового договору. Працедавцям теж надається право зберігати кадрову документацію на вибір у паперовому або електронному вигляді. У свою чергу, колишній працівник зможе забрати документацію після припинення трудових відносин протягом одного місяця після закінчення строку її зберігання.
Зміна є позитивною, оскільки до цього часу в Польщі існував один із найдовших термінів зберігання кадрової документації, який становив 50 років, що обтяжувало працедавців.
Із 1 січня 2019 року також змінилися правила щодо виплати заробітної плати. До нового року основною формою винагороди за працю була готівка, а інша форма оплати вимагала внесення змін до колективного договору або письмової згоди працівника. Із 1 січня працедавець повинен здійснювати оплату за працю на вказаний працівником банківський рахунок за винятком ситуацій, коли працівник складе в паперовому або електронному вигляді заяву про оплату праці готівкою на руки. До 21 січня 2019 року працедавець зобов’язаний поінформувати працівників про обов’язок надання номеру банківського рахунку, на який він буде перераховувати заробітну плату. Згідно зі ст. 22 (1) §2 Трудового кодексу, працівник повинен надати роботодавцеві номер банківського рахунку або написати відповідну заяву про виплату готівки на руки впродовж 7 днів від дня отримання від працедавця згаданої інформації.
З 1 січня 2019 року зросла також мінімальна заробітна плата, яка становить 2250 злотих брутто, що на 150 злотих більше ніж у попередньому році (мінімальна заробітна плата в 2018 році становила 2100 злотих брутто), та на 500 злотих більше, ніж у 2015 році. Відповідно, збільшилася погодинна ставка оплати праці з 13,70 до 14,70 злотих.
«Маємо справу з економічним зростанням, зарплати зростають. Підвищення мінімальної заробітної плати за останні два роки допоможе зберегти відношення мінімальної заробітної плати до середньої», – пояснює міністр Ельжбета Рафальська в повідомлені на порталі Міністерства праці.
Водночас Е. Рафальська спростовує коментарі, що мінімальна заробітна плата зросла лише для того, щоб деякі працівники втратили право на отримання допомоги за програмою «Сім’я 500+». «Хочу повністю заперечити цю інформацію та заспокоїти – через збільшення мінімальної заробітної плати ніхто не втратить права на допомогу. Щоб уникнути цього в майбутньому, ми плануємо підняти критерій доходів у наступному році», – пояснює очільниця міністерства.
Новий рік приніс ще одну важливу зміну: 1 січня набрав чинності Закон про пенсійні заощадження (Pracowniczе Planу Kapitałowе (PPK)), який передбачає створення спільно працівниками, роботодавцями й державою універсальної, добровільної та приватної системи пенсійних заощаджень.
PPK є системою збору пенсійних заощаджень для всіх працівників, які сплачують внески на соціальне страхування до ZUS, незалежно від типу трудової умови, на підставі якої працевлаштовано особу.
PPK, за оцінками уряду, мають стосуватися близько 11,5 мільйонів працівників і повинні забезпечити додаткову економію для майбутніх пенсіонерів після досягнення ними 60-річного віку. Базові платежі будуть відраховуватися від заробітної плати працівника – учасника PPK у розмірі від 2 до 4 відсотків винагороди. У свою чергу, роботодавець сплачував би внесок у розмірі від 1,5 до 4 відсотків винагороди. Як наслідок, максимальний внесок на одного працівника може становити 8 відсотків. Крім того, передбачена щорічна доплата з бюджету Польщі в розмірі 240 злотих, а також держава дає додаткову одноразову «вітальну плату» – 200 злотих.
Соціальна програма зустріла схвалення експертів, оскільки вона підвищує фінансову безпеку працівників, а також є добровільною. Учасник програми може відмовитися від неї в будь-який час, склавши письмову заяву у працедавця, як і знову до неї повернутись.
Закон має піврічне vacatio legis. Найбільші компанії, в яких працює понад 250 осіб, застосовуватимуть положення закону з 1 липня 2019 року. Фірми, які працевлаштовують принаймні 50 осіб, – з 1 січня 2020 року, та компанії, де працює не менше 20 осіб, – з 1 липня 2020 року. Інші працедавці повинні застосовувати положення цього закону з 1 січня 2021 року.
Окрім того, з 1 січня 2019 року працівники, працевлаштовані на цивільно-правових договорах, теж мають право вступу до профспілок.
Проф. Лукаш Пісарчик позитивно оцінює всі зміни, називаючи їх правовою необхідністю й маленькими кроками в напрямку до змін трудового права.
Іванна КИЛЮШИК