Зміни в законодавстві про працевлаштування іноземців

0

Початок 2018 року вніс у життя іноземців, які мешкають і працюють у Польщі або планують приїхати сюди на роботу, багато змін. Враховуючи, що це зміни одразу в декількох нормативно-правових актах, і стосуються вони не тільки процедури працевлаштування, а й легалізації, у пересічних громадян виникає безліч питань, відповіді на які знайдете у цій статті.

По перше, з січня 2018 року змінилася процедура подання заяви про намір прийняти на роботу іноземця: це нововведення пов’язане зі зловживаннями, яких останнім часом було дуже багато. Відкриваючи візу і приїжджаючи до Польщі, працівники не завжди мали намір працювати в тій фірмі чи в тої особи, яка зареєструвала документ. Відповідно і працедавці зловживали можливістю запросити іноземця на роботу. Останнім часом з’являлося багато сигналів, що такі заяви про намір прийняти на роботу іноземця реєстрували особи, які самі були безробітними.

Зміни торкнулися назви самого документа – заява про прийняття на роботу іноземця, а також з’явилися підстави відмови внесення такої заяви до реєстру. Вони стосуються того, чи суб’єкт господарювання (або особи, які діють від його імені) мав покарання  або перевищив ліміт заяв, які мав право зареєструвати за умови, якщо такий ліміт встановлено (законом передбачено, що його можна встановлювати розпорядженням відповідного міністра). Крім того, заява може бути не вписана до реєстру, якщо управління праці визнає, що мета, з якою звертається працедавець, не відповідає заявленій, або суб’єкт господарювання не виконує своїх обов’язків у зв’язку з веденням господарської діяльності, з працевлаштуванням інших осіб, чи не виконує інформаційні обов’язки, передбачені законодавством.

Відмова внесення заяви до реєстру буде мати форму адміністративного рішення, на яке суб’єкт господарювання може подати апеляцію. Заява про намір працевлаштувати іноземця подається до Державного управління праці. В разі позитивного рішення вписується до реєстру, і працедавець може відправити її іноземцю для відкриття візи.

Принциповою зміною є те, що консул має доступ до електронного реєстру та перевіряє, чи дійсно така заява була зареєстрована.

З’явився обов’язок суб’єкта господарювання інформувати про обставини, пов’язані з працевлаштуванням іноземця, для того щоб Державне управління праці та контролюючі органи мали можливість моніторування цільового використання заяви іноземцем.

Суб’єкт господарювання зобов’язаний надавати інформацію:

  • про працевлаштування іноземця – найпізніше в день, який є початком роботи іноземця;
  • про неприйняття на роботу іноземця – протягом 7 днів від дати початку роботи, яка зазначена в заяві.

Невиконання вищезазначених обов’язків буде підставою для отримання відмови працедавцем під час реєстрації наступних заяв. За реєстрацію заяви про працевлаштування іноземця передбачена оплата в розмірі 30 злотих.

Набрали чинності деякі зміни в процедурі отримання дозволу на роботу типу А. Вони також пов’язані зі зловживаннями, які відбувалися останнім часом. Відтепер працедавець до заяви про надання дозволу на роботу має долучати документи, котрі підтверджують, що іноземець, про працевлаштування якого він клопоче, має кваліфікації, подані в заяві (наприклад, диплом чи свідоцтво). При цьому пам’ятаємо, якщо подаються документи, видані іноземною мовою, вони повинні бути перекладені польською. Для виконання обов’язків за певними професіями, які регулюються законодавством, особа повинна мати право займатися діяльністю, пов’язаною з цими професіями, на території Польщі. Наявність цих обставин перевірятиметься під час прийняття рішення про надання дозволу на роботу.

Одним із критеріїв позитивного рішення про видання дозволу на роботу є зазначення мінімальної винагороди. Для видання дозволів на роботу також передбачена можливість встановлення лімітів.Ще одною новиною 2018 року стало запровадження дозволу на сезонну роботу, який може бути виданий максимально на 9 місяців протягом календарного року для громадян  третіх країн. Передбачається, що для працевлаштування громадян тих країн, які мають спільний кордон із Польщею, не буде вимагатися інформація від старости про неможливість забезпечити кадрові потреби з реєстру безробітних та осіб, які шукають роботу.

Новий вид дозволу на роботу видаватиметься від імені старости в Державному управлінні праці. У заяві роботодавець має зазначити умови роботи та розмір винагороди, яка буде порівнюватися з існуючою на ринку винагородою за такий вид роботи. Встановлені строки розгляду заяви – 7 днів (робочих), якщо не передбачена процедура, і 30 днів, якщо передбачена процедура верифікації.

При позитивному розгляді працедавець отримає підтвердження внесення заяви до реєстру, яке має передати іноземцеві для відкриття візи. Консул також має доступ до цього реєстру, отже буде перевіряти справжність такого документа. Після приїзду іноземця до польського працедавця останній зобов’язаний підписати з працівником умову, поінформувати  Державне управління праці про місце проживання іноземця під час виконання сезонної роботи й лише після цього отримує дозвіл на сезонну роботу, який дає право легального виконання роботи іноземцем. Таким чином, буде контролюватися, чи використовується дозвіл на сезонну роботу відповідно до заявленої інформації.

Допускається, що в дозволі на сезонну роботу може бути не вказаний конкретний вид роботи, відповідно іноземець може виконувати на користь суб’єкта господарювання ті види робіт, які визначені в розпорядженні як сезонні.

Якщо іноземець приїхав у рамках безвізового руху, то на підставі дозволу на сезонну роботу може подати документи на отримання дозволу на перебування для виконання сезонної роботи, що дасть йому можливість продовжувати працювати до часу використання 9 місяців у даному календарному році, які передбачені для виконання сезонної роботи.

к.ю.н. Алла МАЄВСЬКА

Share.