Знищено українські пам’ятники: коли реакція?

0

У Польщі триває системна акція нищення українських меморіалів у пам’ять жертв ІІ Світової війни. Держава досі не оголосила свою позицію у цій справі.

В останні місяці знищення відбулися у селах Грушовичі, Монастир, Білосток, Молодич, Радруж, Вербиця та в інших. Ці населені пункти знаходяться у південно-східній Польщі на території Люблінського та Підкарпатського воєводств: саме там було спаплюжено українські пам’ятники або надмогильні плити. Вони встановлені там, де поховані вояки УПА або цивільні жертви конфліктів української національності. Частина увічнень була встановлена нелегально, проте вандали нищать також пам’ятники, встановлення яких погоджено з польською Радою охорони пам’яті боротьби і мучеництва (РОПБіМ). Таким є, наприклад, хрест із тризубом та інформаційна таблиця з прізвищами жертв у с. Монастир. Це увічнення вшановує пам’ять 62 українських повстанців, які на початку березня 1945 року загинули в боротьбі з НКВД.

Між польською РОПБіМ та українським відповідником – Державною міжвідомчою комісією у справах увічнення пам’яті учасників антитерористичної операції, жертв війни та політичних репресій – багато років не вдається з’ясувати шлях вирішення питань, пов’язаних із нелегально встановленими увічненнями. Можливості є дві – діяти згідно з законами, тобто найчастіше демонтувати пам’ятники, або намагатися узаконити такі меморіали. Брак рішень і несприйняття теми УПА в Польщі може бути причиною теперішніх актів вандалізму.

pamiatnyk2

Однак про ширший контекст проблеми говорить Об’єднання українців у Польщі (ОУП) у зверненнях до Генеральної прокуратури та Міністерства внутрішніх справ. Українці Польщі закликають згадані структури бути більш активними. В організації відзначають, що знищення відбуваються за списком місць, розміщених в Інтернеті у квітні. З-поміж шести увічнень цього списку не знищено тільки одне. ОУП рекомендує простежити Інтернет, де не бракує вказівок на можливих правопорушників і слідів «натхненників» з російського боку. Мета серії знищення пам’ятників, в оцінці ОУП, – зіпсувати українсько-польські відносини, чим займаються прихильні до Росії та сепаратистів у Донбасі націоналістичні кола. Тому на знищених пам’ятниках з’являються їхні символи й написи типу «Смерть карателям Волині і Донбасу».

Замальовані біло-червоними фарбами хрести, а також символи польської боротьби періоду Другої світової війни мають переконати суспільство в тому, що сьогодні триває подібна війна, лише з сучасним українським «фашизмом». Акції спрямовані на реакцію українського боку – а це передбачає сценарій загострення відносин.

«Слід додати, що російські пропагандисти використовують акцію нищення українських увічнень у Польщі як ілюстрацію тези про війну з „фашизмом”, яку Росія нібито веде в Україні та інших державах Центральної та Східної Європи», – пише ОУП у листі до міністра внутрішніх справ Польщі Тереси Пйотровської. Позиція ОУП полягає в тому, що статус увічнень неважливий, проте акції знищення слід розглядати в правових категоріях мови ненависті, заохочення до національної ворожнечі та зневаження місця увічнення, релігійного культу чи поховання померлих.

Станом на початок липня жодна польська державна структура офіційно не відреагувала на акції нищення увічнень. У мас-медіа представник РОПБіМ, говорячи про знищений монумент у Грушовичах, відзначав: правовий статус пам’ятника неврегульований, увічнення не може бути місцем «честі УПА», а її партизани у Польщі не можуть визнаватися борцями за волю України. Тоді прозвучав закид у «пасивності» українського боку.

З закидами про «пасивність» не погоджується секретар української міжвідомчої комісії Святослав Шеремета. Він підкреслює, що під час спілкування з польською стороною питання пам’ятників порушувалося. У справі нищення реагувало Посольство України в Польщі, ноти протесту вислало українське МЗС: «У цьому контексті я вважаю, що РОПБіМ повинна зробити публічні заяви і засудити акти вандалізму. Такі структури, наша Міжвідомча комісія чи польська Рада, повинні працювати для поєднання й увічнення пам’яті всіх жертв і всіх загиблих воїнів», – наголошує С. Шеремета. Він відзначає, що наприкінці червня у Варшаві відбулися вступні переговори щодо встановлення камери відеоспостереження при пам’ятниках, на які постійно здійснюються напади. У цих місцях повинна посилитись патрульна служба польської поліції.

pamiatnyky3

З українського боку відгукнувся громадський сектор. На початку липня офіційну заяву у справі нищення українських пам’ятників у Польщі оприлюднило Об’єднання товариств депортованих українців «Закерзоння»: «Сьогодні ці провокатори, бездумні виконавці політичних замовлень третьої сили, плюндруючи символи людської шани мертвим, знову намагаються посіяти зерна ненависті між польським і українським народами. (…) У їхній злочинній війні з мертвими нас дивує спокій місцевих польських органів правопорядку, як і керівництва Ради охорони пам’яті боротьби і мучеництва у Варшаві», – відзначається в документі від 5 липня.

Якщо вандали викладають в Інтернет відео, на якому молотом розвалюють хрести або обливають їх фарбою, то офіційне звернення до суспільства повинно мати місце. Цивілізованій, а ще й християнській крайні не випадає мовчазно споглядати на такі акти плюндрування.

Григорій СПОДАРИК

Share.