Кожен, хто планує їхати в Польщу на роботу, повинен пам’ятати, що працювати в цій країні можна лише за певних умов. По-перше, треба мати візу або дозвіл на перебування з правом на роботу. Як правило, це віза типу D, ціль видання 05 (на 180 днів) або 06 (у зв’язку з виданням дозволу на роботу). По-друге, необхідно підписати з працедавцем договір. Працедавець у свою чергу повинен зареєструвати всі потрібні документи та подбати про перерахування податків і необхідних страхових внесків.
У Польщі найбільш поширеними формами працевлаштування є три типи договорів:
- трудовий договір (пол.: umowa o pracę), який регулюється Трудовим кодексом.
Два наступні види цивільно-правових договорів регулюються Цивільним кодексом:
- договір доручення (пол.: umowa zlecenia);
- договір підряду (пол.: umowa o dzieło).
Який тип договору обрати, залежить від запропонованої роботи і вашої особистої ситуації.
Трудовий договір
Це найкраща форма працевлаштування працівника з точки зору гарантій та соціальної захищеності.
Трудовий договір гарантує:
- оплачувані вихідні, відпустки, лікарняний,
- зарахування стажу роботи,
- чітко визначену кількість годин і додаткову зарплату за понаднормову роботу,
- чіткі принципи звільнення з роботи,
- гарантовану мінімальну заробітну плату.
Працівник на трудовому договорі має також і обов’язки:
- виконувати розпорядження працедавця,
- працювати у визначеному працедавцем місці,
- звільнятися з роботи у встановлені Кодексом праці терміни,
- проходити медичну комісію та навчання з безпеки праці.
Як правило, перший трудовий договір підписується на випробувальний термін – не більше ніж на 3 місяці. Після цього зазвичай укладається договір на обмежений термін. Працедавець може підписати такий документ лише тричі – сумарно не довше ніж на 33 місяці (з 2016 року). Наступний договір повинен бути на необмежений час.
У випадку коли працівник довго не може виконувати роботу (наприклад, іде у відпустку по догляду за дитиною), працедавець має право знайти йому тимчасову заміну та підписати з тимчасовим працівником договір про заміщення. Дія такого документа закінчується, коли постійний працівник повертається на роботу. Інколи працедавець підписує з працівником трудовий договір на виконання конкретного завдання. Документ втрачає чинність, коли завдання виконано.
Трудовий договір обов’язково має містити інформацію про тип контракту – umowa o pracę, дату укладення, місце виконання, винагороду за працю, посаду, функції, обов’язки, робочий час, дату початку роботи. Якщо остання в договорі не вказана, вважається, що початком праці є день підписання договору.
Оскільки у випадку працевлаштування за трудовим договором працівник і працедавець оплачують усі соціальні й медичні внески, кошти працевлаштування такого працівника дуже високі. Власне тому працедавці неохоче підписують зазначений тип умови та пропонують працівникові більш дешеві цивільно-правові договори.
Договір доручення
Більшість українців, що працюють у Польщі, працевлаштовані на підставі умови доручення.
Такий договір підписується, коли працедавець не планує наймати працівника за трудовою умовою, але для нього важливе виконання певних дій чи досягнення чітко поставлених завдань. Договір доручення – це договір старанної діяльності, або договір процесу. У випадку таких документів доцільно говорити не про працівника та працедавця, а про виконавця та замовника.
Основні риси договору доручення.
- Окреслює виконання певної роботи у визначений термін і оплату.
- Відсутність прямого підпорядкування працедавцю. Підрядник сам встановлює графік роботи, але водночас замовник може давати вказівки, а також визначати тимчасові рамки для виконання роботи.
- Можна вказати місце і час виконання роботи, але це необов’язково, більше враховується факт виконання роботи.
- Добровільна форма договору.
- Обидві сторони можуть розірвати договір у будь-який момент.
- Відсутність гарантованого мінімального рівня винагороди.
- Замовник не зобов’язаний надавати відпустку, вихідну допомогу, заробітну плату під час хвороби, а також жодні інші додаткові пільги.
- Період зайнятості не зараховується до загального робочого стажу.
- Усі суперечки між замовником і виконавцем розглядаються в цивільному суді.
До 2015 року договір доручення був більш дешевшим для працедавця, ніж трудовий договір. Він не передбачає обов’язку сплачувати лікарняні внески. Це в свою чергу означає, що виконавець не отримає грошей у випадку хвороби, хіба що за нього будуть сплачуватися добровільні внески. З 2016 року, коли набули чинності зміни до законодавства, кошти такого працівника будуть нижчими лише за певних умов.
Договір підряду
Другий поширений вид цивільно-правового договору – договір підряду (пол.: umowa o dzieło) – умова про виконання конкретного замовлення. Метою роботи є чітко окреслений результат, який повинен мати принаймні частково матеріальний характер.
За зроблену роботу виконавець отримує винагороду. В договорі зазвичай вказується термін виконання підряду. Підрядний несе відповідальність за ефективність своєї роботи.
Особа, яка виконує роботу виключно на підставі договору підряду, не підлягає обов’язковому медичному та соціальному забезпеченню. Винятком є ситуація, коли такий договір був укладений із роботодавцем, з яким працівник підписав одночасно трудовий договір.
Через відсутність обов’язку сплачувати страхові внески, цей вид договору є найбільш вигідним для працедавця-замовника. Для виконавця-працівника він також є найбільш вигідним за умови, що в нього є інша робота, а договір підряду є додатковим джерелом доходу. Якщо предметом умови є авторський продукт, то ви також заплатите менше податку, оскільки з нього відрахується кошт виконання договору.
Олена ЛИТВИНЕНКО