У січні низка польських та українських ЗМІ з посиланням на Міністерство внутрішніх справ та адміністрації Польщі подало інформацію, що Варшава готується оновити закон “Про іноземців” таким чином, щоб полегшити умови працевлаштування українців у Польщі. Про потребу додаткових робочих рук на ринку праці владі систематично нагадують польські працедавці та підприємці. Ще у вересні 2016 року віце-прем’єр країни Матеуш Моравєцький обіцяв піти назустріч бізнесу, пізніше бажання запрошувати більше українців на роботу до Польщі озвучували й інші представники уряду.
Тим більше здивування викликає проект новелізації закону “Про промоцію працевлаштування”, який цього тижня Міністерство праці, родини та соціальної політики Польщі представило на розгляд Ради міністрів. Якщо закон “Про іноземців” регламентує питання пов’язані з дозволами на проживання, то закон “Про промоцію працевлаштування” встановлює норми видачі дозволів на працю, а тепер також і сезонну працю, та освідчень про намір довірити працю іноземцеві. Згідно з проектом закону “Про промоцію працевлаштування”, у Польщі можуть запровадити квоти на трудових мігрантів шляхом обмеження кількості виданих дозволів на працю та освідчень про намір працевлаштувати іноземця.
Про деталі Наш Вибір запитав експертку з питань легалізації перебування, голову Фонду розвитку “Понад кордонами” Ксенію Наранович.
Чому польське Міністерство праці, родини та соціальної політики змінює закон “Про промоцію працевлаштування”?
Цей закон доволі часто оновлюється. Цього року над новелізацією працювали одразу дві групи — одна над приписами щодо соціального страхування, інша над міграційними питаннями. Останні зміни пов’язані, зокрема, з необхідністю привести польське законодавство у відповідність з євросоюзною директивою “Про сезонне працевлаштування”. Зрештою, польське законодавство у цьому плані навіть випередило європейську ініціативу — вже понад 10 років функціонує система освідчень, яка дозволяє громадянам декількох країн, втім України, працювати до 6 місяців без оформлення дозволу на роботу. Ця практика у Польщі добре себе показала — таким чином польський ринок компенсує брак місцевих працівників запрошеними українськими мігрантами.
Які найбільш істотні зміни пропонується зробити у законі “Про промоцію працевлаштування”?
По-перше, новим є той факт, що питання освідчень тепер регламентуватиметься не наказом, а законом. Отже, перед його оновленням у майбутньому будуть відбуватися громадські консультації. Плюс таким чином Польща визнає, що практика видачі освідчень, яка 10 років тому передбачалася як тимчасова, тепер постійно функціонуватиме на ринку праці. Раніше під кінець року часто бувало, що питання продовження дії освідчень відтягувалося на останній момент і було незрозуміло, чи i як вони далі існуватимуть. Це викликало візові “корки” та проблеми на кордоні.
По-друге, у проекті закону обмежується коло юридичних осіб, які в принципі можуть оформлювати дозволи на працю, дозволи на сезонну працю (новий тип дозволу, який вводиться згідно з євросоюзною директивою — ред.) та освідчення. Значення матиме, чи потенційний працедавець не мав проблем із Закладом соціального страхування, чи він зголошує випадки, коли іноземець отримав дозвіл на працю чи освідчення, але їх не використав. Якщо раніше таке інформування було просто доброю практикою з боку бізнесу, тепер це його обов’язок — людей, які не використовуватимуть свої дозволи чи освідчення, вписуватимуть у спеціальний реєстр. Реєстр об’єднає дані про працедавців про працедавців та їхніх іноземних працівників.
По-третє, освідчення тепер стануть платними, хоча й недорогими – 30 злотих (бл. 7 євро).
По-четверте, тепер у випадку зміни даних працедавця — назви, форми юридичної особи — дозвіл на працю не треба буде змінювати. Це, безумовно, полегшення і для польських працедавців, і для іноземних працівників. Так що, можна сказати, у деяких моментах проект закону вносить більше ясності. Натомість інші зміни непокоять.
Як вони позначаться на працедавцях та мігрантах?
У працедавців тепер з’явиться більше бюрократичних обов’язків — прийти, донести, пояснити. Це не мотивує легально працевлаштовувати іноземців. Не зважаючи на численні зголошення, не планується запровадити процедуру електронної реєстрації дозволів на працю та освідчень. До того ж, для працедавців зростає ризик працевлаштування мігрантів “по-чорному”. Розмір штрафу у цьому випадку пропонується підняти до 30 тисяч злотих (бл. 7 тисяч євро — ред.).
Натомість, найбільше дивує запровадження до польського законодавства категорії квот на трудових мігрантів. Згідно з проектом закону, міністерства Розвитку, Внутрішніх справ і адміністрації та Праці, родини і соціальної політики отримують право видавати наказ, яким лімітують кількість дозволів на працю, сезонних дозволів на працю та освідчень, які можуть бути видані цього року на терені кожного воєводства.
Тобто, автори проекту передбачають, що у Польщі з’явиться дуже точне знання щодо потреб локального ринку праці, а міністри ще й зможуть спрогнозувати зміни цих потреб протягом року. Поки у проекті запланована видача 500 тисяч дозволів на сезонну працю та освідчень на рік, тоді як тільки у 2016 р. самих освідчень було видано 1,3 мільйона. До того ж, прогнозувати доведеться, скільки людей все-таки приїде до Польщі — за даними нашого фонду, сьогодні працедавці, які шукають некваліфікований персонал, виставляють удвічі більше освідчень, ніж до них пізніше приїжджає людей на роботу. У аграрному секторі кількість освідчень, виставлених “в космос”, є ще більшим. Отже, може виникнути ситуація, коли освідчення вже виписане, віза є, а в моменті коли людина в’їжджає до Польщі ліміт вже є перевищеним. Що тоді робити? Проект закону не говорить.
Якими є потенційні ризики для польського ринку праці, якщо проект закону схвалять у сьогоднішньому вигляді?
Це передусім ступор адміністрації. Кожне нововведення, яке збільшує навантаження на адміністрацію, у цьому випадку — на повітові управління праці — призводить до видовження процедур. Звідси нереалізовані очікування працедавців, помилки у підготовлених документах, і навіть відмови у видачі віз. Тобто, страждатимуть польські бізнесмени, чиї підприємства доволі часто вже тримаються на праці українців.
Ідея з квотами взагалі є дивною, адже у Польщі спостерігаємо найнижчий рівень безробіття протягом 25 років. Ринку бракує робочої сили, українці не забирають польські робочі місця. Дивною є ідея лімітувати саме кількість дозволів на працю та освідчень, а не кількість людей або відпрацьованих годин. Бо якщо буде так, як пропонується у законі, якась пані Марина, яка вже легально перебуває у Польщі і має дозвіл на прибирання у пана Яцека не зможе отримати дозвіл на працю у пана Ірека, бо ліміт дозволів у її воєводстві як раз вичерпався. Звісно, що це тільки сприятиме розвитку тіньової економіки. Ідея квот має право на існування і практикується багатьма країнами світу, але саме така її реалізація у теперішніх умовах польського ринку праці видається контрпродуктивною.
Нагадаємо, цього тижня у розмові з Deutsche Welle міністр розвитку, фінансів та віце-прем’єр Польщі Матеуш Моравєцький заявив, що Польща не може прийняти сирійських біженців, бо вже прийняла “сотні тисяч біженців з України”. Пізніше міністр додав, що у Польщі зареєстровано 1,3 мільйони українців, не вказавши у якому статусі вони перебувають в країні.
Натомість у суботу 18 лютого міністр закордонних справ Вітольд Ващиковський під час виступу на Мюнхенській конференції з питань безпеки наголосив, що Польща потерпає через високе міграційне навантаження, яке створюють громадяни України. “Протягом року ми видали українцям 1267 тисяч віз. З цієї кількості 650 тисяч були дозволами на роботу. Більшість з них приїхали до нас і вирішили залишитися”, – сказав міністр. Звідки походить інформація про те, що більшість українців залишається у Польщі на постійне проживання — Ващиковський не вказав.
Олена Бабакова
Читайте також:
Українці. Від біженців до рятівників пенсійної системи
Українці в Польщі у 2016 році. Рік підсумовує Управління до справ іноземців
Не мільйон, а… сімнадцять осіб. Скільки українських біженців насправді перебуває в Польщі
Литва та Чехія оголосили про спрощення умов працевлаштування для громадян України