Погіршення ситуації на ринку праці, закриття кордонів, неможливість подати заявку на отримання нового дозволу на роботу та перебування, зростаюча недовіра до іноземців – ситуація із мігрантами в Польщі сьогодні особливо нестабільна.
Наразі в Польщі перебуває близько 1 мільйона мігрантів. Більшість з них – працівники з України, а за останні два роки також зросла кількість білорусів, молдаван, індійців та непальців. Як і на польських громадян, на них впливає епідемія коронавірусу та обмеження, впроваджені в зв’язку з нею.
Ще у середині березня польський уряд оголосив, що всі іноземці, які проживають у країні, можуть розраховувати на безкоштовне медичне обстеження та госпіталізацію з приводу вірусу SARS-CoV-2 – незалежно від того, мають вони страхування чи ні. Однак є й інші виклики: важкий, часто навіть неможливий, виїзд з Польщі, відсутність процедур легалізації перебування та роботи під час епідемії, втрата роботи або не отримання зарплати, відсутність права на соціальну допомогу. До цього додається загроза бути витуреним з країни – вже навіть зараз у мережі лунають голоси про те, що економіка сповільнюється, тому «приїжджим» потрібно подякувати та відправити додому. До часу, коли в Польщі знову буде прекрасно.
МУСИШ ВИБРАТИ СТОРОНУ. СТОРОНУ КОРДОНУ
Більшість мігрантів у Польщі – це мігранти із сусідніх країн, переважно з України. Люди, які впродовж декількох років приїжджають на роботу на 3-6 місяців, щоб через пів року знову повернутись додому. Вільне переміщення через кордон було умовою їхнього способу життя.
Однак кордон закрили: польський 15 березня, а український – на два дні пізніше. Перетин кордону все ще можливий для власників дозволів на перебування та працю, але ліквідація міжміських сполучень в Україні та 14-денний карантин для всіх, хто перетинає кордон в обох напрямках, знеохочує до поїздок.
– Рішення про закриття кордонів було прийнято в Києві в полудень 13 березня. Президент, оголошуючи про це ввечері, переплутав дати і сказав українцям, що “всі повинні повернутися до 16 березня”, – описує порядок подій головний редактор порталу Європейська правда Сергій Сидоренко. – Відповідні положення на рівні уряду були прийняті 14 березня, а перше офіційне повідомлення для авіакомпаній про новий режим в’їзду іноземців в Україну було опубліковане лише через день. Інформацію про призупинення сполучень переказали лише в понеділок, 16 березня. Як результат, багато перевізників даремно скасували свої рейси, якими українці планували повернутися додому. Словом – бездумність, неорганізованість, відсутність системного підходу.
Через нечітку комунікацію з боку української влади багато мігрантів у Польщі були впевнені, що або вдасться перетнути кордон до 17 березня, або взагалі не зможуть повернутися додому.
Після кількох днів хаосу та черг на кордоні ситуація виглядає спокійніше. Мігранти можуть перетнути польсько-український кордон у трьох пунктах. Пішоходів забирають спеціальні автобуси на контроль, а з української сторони вже чекають машинами рідні чи маршрутки. За словами першого секретаря посольства України в Польщі Дмитра Горбаня, від 15 по 22 березня близько 20 000 громадян України виїхали з Польщі.
«Виїжджають переважно ті, хто планував виїхати раніше – у них закінчились документи на легальне перебування чи дні в рамках безвізового руху», – пояснює Горбань. – Багато людей виїжджає за підтримки української держави – лише 20 та 21 березня спеціально організованими поїздами з Перемишля понад 4000 українців виїхало з Польщі. 22, 23 та 25 березня відбулися чартерні рейси з Варшави до Києва, якими змогли скористатися приблизно 600 осіб.
Якщо українці можуть сьогодні перетнути кордони і розраховувати на підтримку дипломатів, то у випадку з індійцями це виглядає інакше. Мало того, що припинено повітряний рух між Варшавою та Делі, Індія відмовилася дозволити громадянам, які працюють чи навчаються в ЄС, в’їжджати до країни. Для цих людей, як і для всіх інших мігрантів, які не можуть покинути Польщу, найактуальнішою проблемою є продовження дозволів на перебування.
БЮРОКРАТІЯ: ВСЕ ЯК ЗАВЖДИ, ТІЛЬКИ ГІРШЕ
Іноземці можуть перебувати в Польщі на підставі дозволів на перебування, візи або безвізового режиму. Бажаючі працювати потребують також дозволу на роботу або декларації про доручення роботи іноземцю. Отримати ці документи і раніше було непросто – як показав минулорічний звіт Вищої палати контролю Польщі, іноземці в Польщі чекають на дозвіл на перебування в середньому шість місяців замість передбачених двох, а в деяких воєводствах середній час розгляду заявки перевищує 300 днів.
Зіткнувшись з епідемією, Воєводські відділи у справах іноземців просто закрили свої двері. У деяких з них усі візити були скасовані до 30 квітня.
– За останній тиждень ми отримали багато зголошень від людей, у яких закінчуються дозволи на перебування, візи чи термін безвізового перебування, – коментує голова фонду Rozwoju Oprócz Granic Ксенія Наранович, яка протягом багатьох років проводить консультації щодо легалізації перебування іноземців. – У нас є інформація з посольства України, що в нинішній ситуації прикордонна служба не буде карати мігрантів за те, що вони не виїхали з Польщі після закінчення візи або безвізового перебування, але це повідомлення не може вважатися джерелом закону. Поки не буде належного розпорядження, іноземці в Польщі, у яких закінчується термін карти перебування або візи, знаходяться в ситуації бюрократичної непевності. Заяву на дозвіл на перебування тепер можна надсилати поштою, як фонд, ми працюємо зараз над онлайн-інструментом, який сприятиме покращенню її заповнення. В найгіршій ситуації опинились ті, кому нещодавно відмовили у дозволі на перебування і тому вони повинні виїхати з країни протягом 30 днів. Вони не можуть подати апеляцію, що дозволило б продовжити законне перебування, і виїхати часто теж не мають як.
За словами PR-менеджера EWL Group Анатолія Зимніна, приблизно у 20% працівників з України в Польщі щомісяця закінчується термін дозволу на перебування і працю. Без впровадження урядом антикризових заходів польський бізнес може залишитися без рук до праці.
– Великим спрощенням в даній ситуації, було б впровадження окремого виду дозволу на перебування і працю для іноземців на час епідемії, який буде виданий на підставі заяви роботодавця, – пропонує Зимнін. – Новий вид дозволу мав би дозволити іноземцям працювати і продовжити термін перебування в Польщі (якщо це необхідно).
Іноземців згадано в «Антикризовому щиті» Матеуша Моравецького. Вже на цьому тижні Сейм може дозволити особам, у яких закінчуються візи та карти перебування, легально проживати в Польщі протягом усієї епідемії плюс 30 днів. Однак в проєкті не має нічого про дозволи на роботу або безвіз. Тож залишається багато невизначеності.
З ЛІНІЇ ЗБІРКИ ДО “БЄДРОНКИ”
Як і поляки, мігранти дуже стурбовані: що далі з нашою працею? Згідно з дослідженням EWL Group, 43% українців, які планують залишитися у Польщі на довше, працювали у 2019 році на виробничих підприємствах, 7% – у готельно-ресторанному секторі та секторі послуг. Саме ці галузі, разом із туризмом та пасажирським транспортом, найбільше постраждали від епідемії та пов’язаних із нею обмежень.
Жоден з моїх співрозмовників досі не отримав інформації про масові звільнення іноземних працівників після першого тижня #сидивдома. Анатолій Зимнін стверджує, що серед клієнтів EWL Group найбільше наслідки відчуває автомобільна промисловість. Мігрантам, фабрики яких було закрито, пропонували роботу в транспорті, торгівлі чи логістиці – тому що в цих галузях попит на робочу силу зріс.
– Роками експерти з міграції вказували на небезпеку працевлаштування через посередництво агенцій з працевлаштування, але, як це не парадоксально, ці особи зараз знаходяться у кращому становищі, – коментує Ксенія Наранович. – Їм легше знайти нову роботу в іншій галузі, і тому що роботодавець, тобто посередник, формально не змінюється, їм не потрібно отримувати новий дозвіл.
Як зазначає доктор Ігнацій Южьвяк з Загальнопольської профспілки Inicjatywa Pracownicza, призупинення роботи особливо впливає на мігрантів, оскільки більшість з них працюють за цивільно-правовими договорами.
– Усі діючі захисні положення Кодексу праці, стосуються лише осіб, працевлаштованих на підставі трудового договору, – зазначає Южьвяк. Але навіть тут роботодавці часто не виконують своїх зобов’язань. Ми отримуємо сигнали про те, що “працівників відправляють у відпустку”; голоси про необхідність зробити кодекс праці більш еластичним в інтересах підприємців надходять як від уряду, так і від організацій роботодавців. Особи, працевлаштовані на підставах різного роду “сміття”, не мають жодних гарантій, а пропозиції уряду щодо одноразових допомог недостатньо, щоб хтось відчував себе в безпеці.
ЧЕМНО ПОДЯКУВАТИ ТА ЕВАКУЮВАТИ
Хоча ще не ясно, наскільки постраждає польська економіка, лунають голоси, що настають важкі часи, а гостинність до іноземців – це недопустима розкіш. За словами журналіста Ігора Ісаєва, автора блогу “Українець в Польщі”, антиукраїнська та антиіміграційна нарація уже кілька років висить у повітрі. Праві ЗМІ давно звинувачують українців у «бандеризмі», а також у псуванні ринку зарплат та оренди, а також у поширенні африканської чуми свиней та кору.
– Польське суспільство буде виходити з цієї ситуації навіть якщо без великих економічних втрат, то з великим розчаруванням і недовірою, – боїться Ісаєв. – Почуття небезпеки від чужих відчувають в основному залякані, а не бідні.
За словами Ісаєва, в найближчі місяці антиміграційна нарація знайде нових прихильників поза правою стороною. Під статтею опублікованою в «Gazeta Wyborcza», в якій коментував проблеми українських мігрантів, Ісаєв знайшов, зокрема, такі коментарі:
«Мислення ідіота: настає спад, а ми затримуємо остарбайтерів»;
«Але вже наступає потужне сповільнення економіки, тисячі людей буквально з дня на день втрачають роботу, закриваються фірми, потрібно буде надати їм фінансову допомогу. Хто готовий виплачувати фінансову допомогу також українцям – руку до гори!»
«Чемно подякувати і евакуювати. Надходять тяжкі часи. Не будуть тут потрібні. Нехай візьмуться за свою країну»;
«Армія українців, які в більшій чи меншій мірі легально тут перебувають і працюють, мабуть, остання річ, яка нам зараз потрібна»
Досі на форумі «Gazeta Wyborcza», де лише зареєстровані користувачі можуть коментувати, висловлювання щодо іммігрантів були надзвичайно доброзичливими порівняно з іншими ЗМІ. Хоча, – підкреслює Ісаєв, – навіть у цій бульбашці іммігрантів зазвичай сприймали як «чужих», – незважаючи на те, що вони платять податки нарівні з поляками та вносять свій внесок у економічний (і не тільки) розвиток країни.
ТЕСТ 10 КВІТНЯ
Для Ксенії Наранович із фонду Rozwoju Oprócz Granic ця проблема є менш критичною.
– Раніше, коли іноземці жили в Польщі лише у великих містах, можна було налякати консервативний електорат ордами мігрантів-дармоїдів, – вважає Наранович. – Зараз польський бізнес навіть у провінції потребує мігрантів, бо місцеві жителі не підуть працювати за дві тисячі. Ось чому риторика «якщо погано, давайте виженемо мігрантів» не буде популярною навіть серед виборців PiS. Малий бізнес чи агробізнес захочуть якось пережити кризу, що надходить.
За словами Наранович, дилема багатьох мігрантів у Польщі – виїхати чи залишитися – вирішиться близько 10 квітня. Принаймні для тих, хто має таку можливість.
– Мігранти рідше, ніж поляки, мають власне житло, – зазначає Наранович. – Обмеження для бізнесу були оголошені в березні, коли щомісячна орендна плата була вже сплачена, тож навіть якщо робота припинена або зарплата знизилась, зараз це можна проковтнути. Але 10 квітня буде новий термін оплати квартири. Тоді мігранти, багато з яких не мають заощаджень, інакше підійдуть до питання, що робити далі. Ризик різко зросте.
Тим більше, що в разі втрати роботи понад 80% мігрантів не може розраховувати на польську соціальну допомогу. Виплати допомоги по безробіттю можуть отримувати лише власники карт резидента ЄС та постійного перебування. Решта – хоча вони платять податки та ZUS-у Польщі протягом багатьох років – залишаться самі з собою.
Олена БАБАКОВА
Переклала Іванна КИЛЮШИК
Передрук із сайту Krytyka Polityczna.
Публікується з дозволу авторки