Межі й кордони

0

У липні до одного з працівників «Нашого вибору» подзвонила жінка й поскаржилася на своє місце праці. За словами жінки, обмежено її свободу пересування, у неї забрали паспорт і не виплачували зарплатні.  Що робити в таких випадках?

Мабуть, кожен заробітчанин задумується інколи над тією межею: що можна, а що не можна терпіти. Яка робота «ще» прийнятна, а коли межу перейдено і далі немає куди діватися? І чи краще бути з гідністю і без роботи чи з рабською роботою?

Після отримання інформації про місце перебування жінки – а з нею ще близько ста громадян України – працівники «Нашого вибору» зголосили справу в поліції. Цього ж дня місцева поліція відвідала місце перебування жінки і інших українців. Жінці тоді ж віддали паспорт і розрахувались за роботу – так нас повідомили нам правоохоронці. Звісно, що жінка більше не продовжувала працювати в цьому місці.

А що з рештою українців? За словами жінки, майже ста її співгромадян – без паспортів і при рабській роботі? Що цікаво, ніхто більше не скористався можливістю залишити це місце. За словами начальника місцевої поліції Павла Корчака, правоохоронці зробили необхідні кроки, порушень не виявлено. Як то – не виявлено? Лише відбирання паспортів є адміністративним порушенням! Зі слів поліції, на місці всі інші українці погодилися з власником господарства, що паспорти віддали добровільно в депозит, як і свою зарплатню. Ніхто, крім жінки, яка до нас подзвонила, не хотів покинути місця праці.

Кожен, звичайно, сам є ковалем власного щастя. І всі знають, що українці можуть важко працювати навіть на дуже виснажливих роботах. Але, на жаль, захистити свої права можуть також тільки самі працівники. Жінка, яка бачила порушення закону і зголосила його, отримала документи, але втратила роботу. Інші залишилися на роботі – але чи не втратять чогось дорожчого, та й чи взагалі отримають пізніше «вимріяні» гроші?

Насправді кожен сам вирішує, на що він може погодитись, а на що ні. Є кілька головних правил, яких слід дотримуватися, щоб бути в безпеці:

1. Підписуйте контракти. Навіть найбільш банальний папірець є підставою для виплати заробітної плати в конфліктній ситуації.

2. Паспорт ніхто і ніколи за жодних обставин не може у Вас забрати. Якщо Вам не повертають паспорт, відразу дзвоніть до поліції, втратите менше часу. Хтось, хто забирає паспорти в працівників, є не тільки адміністративним порушником, але претендує потрапити під статтю про торгівлю людьми (саме в таких випадках забирають паспорти).

3. Не погоджуйтесь на нелюдське трактування. Фрази, мовляв, «сюди поліція не зайде, бо це приватне господарство», – не мають ніяких підстав. Поліція заходить всюди, куди треба.

4. Працівник, який є жертвою торгівлі людей, не може бути депортований. Якщо Ви прострочили візу через те, що вас перетримували або змушували до нелюдської праці – Вас ніколи не депортують. Залякування поліцією зі сторони нечесних працедавців є безпідставним, жертву завжди охороняє закон.

5. Не бійтеся. І якщо вам хочуть допомогти, то дозвольте собі допомогти. Бо ж «рабів до раю не впускають».

Юлія ГОГОЛЬ
Фото з сайту tsn.ua
Share.