Не бути пакунком, який доставили

0

У минулому номері ми писали про торгівлю людьми і про те, де шукати допомоги, якщо хтось став жертвою торгівлі людьми. У цьому номері про загрози роботи закордоном розповідає Ірена Давід-Ольчик – голова Фонду «La Strada» i координаторка Державного інтервенційно-координаційного центру для жертв торгівлі людьми.

«НВ»: Як загалом можна описати питання торгівлі людьми та невільничої праці в контексті громадян України, що перебувають у Польщі?

Ірена ДАВІД-ОЛЬЧИК: Стосовно українських мігрантів більш популярні легкі форми використання, які загалом не відповідають положенням про торгівлю людьми. Найчастішою проблемою буває тут відсутність плати за виконану працю. Чергове дуже небезпечне явище – це поява боргу, попри те, що конкретні особи не позичали ніяких грошей. Такий борг, як правило, величезних розмірів, з’являється нібито як конечність розрахунку за полагоджену працю, кошти перевезення або оформлення незрозумілих документів. Людей з такими нав’язаними, штучними зобов’язаннями часто заставляють працювати без винагороди, передають іншим працедавцям, що, у свою чергу, призводить до збільшення заборгованості. Саме в цьому випадку уже з великою ймовірністю можемо говорити про проблему торгівлі людьми. Серед українських мігрантів у скрутній ситуації бувають також жінки, які після одруження з поляком стають жертвою насильства у сім’ї.

З іншого боку, у небезпечні ситуації люди часто потрапляють на своє бажання, наприклад, погоджуючись за трохи більші гроші працювати без укладення відповідного договору. Проте, останнім часом не маємо таких випадків, коли людей позбавляли б волі. Якщо такі ситуації мають місце, то в основному це стосується секс-бізнесу. Варто відзначити, що українці перед таким явищами доволі успішно захищаються, бо в Польщі вони не є безпорадні – у багатьох випадках володіють польською мовою або її розуміють, також становлять велику групу, яка вміє обмінюватись інформацією.

Яким чином уникати небезпечних ситуацій при виїзді на роботу закордон?

Перш за все, завжди слід знайти час на збір інформації, перевірити вірогідність працедавця, скористатись з чинних в Україні інфоліній щодо Польщі. Якщо допитуємось про подробиці і вимагаємо копій документів, то потенційний обманщик не буде ризикувати – допитлива особа для нього означає можливість появи проблем. Зазвичай такий порушник шукатиме й обиратиме жертв серед довірливих людей. Моя порада для тих, хто усе ж вирішується працювати «на чорно», така: для обмеження небезпеки використання треба домагатись плати за працю в щотижневому режимі. Думаю, що серйозну проблему становить також те, що українці в Польщі уникають страхування, а відтак з огляду на величезні кошти побоюються йти у лікарню. Таке страхування – дуже важливе, оскільки українці часто виконують роботи, пов’язані з великим ризиком, як-от на будівництві.

Як виглядає допомога, яку надає Державний інтервенційно-координаційного центр для жертв торгівлі людьми, що ним, зокрема, займається Фонд «La Strada»?

Спочатку потерпілому мусить бути наданий поліцією або Прикордонною службою статус жертви торгівлі людьми. Поки це з’ясовується, ми можемо такій людині запевнити тимчасовий притулок. Після встановлення статусу така особа отримує право на соціальну допомогу, а також, отримавши відповідні документи, – право на працевлаштування. Людині, яка перебувала в Польщі нелеґально, але отримала статус жертви торгівлі людьми і не скоїла інших порушень, автоматично надається право леґалізувати своє перебування. Відтак ця людина також отримує право на працевлаштування. Варто відзначити, що зараз в Україні вводиться нове законодавство, яке визнаній у Польщі жертвою торгівлі людьми особі дозволяє у свої державі отримати соціальну допомогу. Дуже часто потерпілі зразу хочуть повертатися до себе на батьківщину, проте прокурорське розслідування мусить тривати певен час. Така особа мусить, наприклад, залишитись ще кілька місяців, щоб дати показання чи розпізнати злочинця. Крім соціальної допомоги у вигляді притулку чи одягу, ми надаємо медичну та психологічну опіку. Потерпілий отримає від нас й необхідні юридичні консультації. Якщо жертва торгівлі людьми з якихось причин відмовиться від такого статусу, то ми тоді допомагаємо їй повернутись до своєї держави. Якщо така особа в Польщі перебувала нелегально і її статус врегульовано у рамках процедури щодо жертв торгівлі людьми, то вона повертається в Україну без внесення у список небажаних на території Польщі людей.

Ризикована поведінка – це радше невід’ємна складова людської натури. Як ще можна захищатись у ситуації закордонного виїзду на роботу?

Напевно слід уникати нечітких ситуацій, наприклад таких, коли не отримуємо відповідей на поставлені запитання. Наша сім’я повинна також докладно знати, куди і наскільки довго ми поїхали. Слід також встановити дні, коли будемо телефонувати, а у випадку зміни номера телефону треба заздалегідь повідомити про те найближчих. Добрим рішенням є також уповноваження близьких подавати в розшук у випадку переривання зв’язку.

Сім’я повинна мати якомога більше інформації, а не лише знати про те, що людина перебувала десь у Польщі. Звичайно, це не мусять бути виключно рідні, на постійний зв’язок можна також домовитись з кимось із кола добрих друзів. У близьких варто залишити копію закордонного паспорта та свою актуальну фотографію. Це значно полегшує ймовірний розшук. У тих, кому довіряємо, ми також повинні залишити, наприклад, копії підписаних контрактів про працевлаштування. Ще раз хочу пригадати: коли посередник ухиляється від надання нам копій документів, то це повинен бути для нас чіткий сигнал про те, що в майбутньому може мати місце щось погане. Добре також виїжджати в якомусь товаристві, бо дві особи можуть підтримувати одна іншу або бути свідком у конфліктних ситуаціях з роботодавцем. Якраз у таких випадках не слід уникати судів і треба реагувати на всі спроби залякування. Коли це можливе, то завжди, наприклад, за допомогою телефону, намагаймось записувати які-небудь погрози. На загал треба просто цікавитись обставинами, у яких знаходимось, і тим, що з цього виникає – не можна бути пакунком, доставленим працедавцем на робоче місце. Важливим захисним механізмом є також активне функціонування у мігрантській громаді, де завжди можна знайти людей з більшим досвідом або краще зорієнтованих у польських реаліях.

Що, на Вашу думку, найбільш впливає на те, що люди, працюючи закордоном, потрапляють у різні халепи?

Я особисто дуже дивуюсь такому фактові, що вони досить легко відмовляються від легального статусу. Саме такі люди пізніше швидко стають залежними від інших осіб, у тому числі стаючи жертвами торгівлі людьми. Небезпечно є також не звертати уваги на власне погане становище – бо людина, яка нас кривдить, отримує тоді сигнал, що може продовжувати це робити. Слід також пам’ятати, що відповідно до свого інстинкту, вовк, ідучи за стадом, зразу знає, хто у ньому найбільш слабкий. 
Дякую за розмову.

Розмовляв Григорій СПОДАРИК

Share.