Рано чи пізно кожен іноземець, який легалізується в Польщі й подає документи в різні інституції, зокрема роботодавцеві, стикається з потребою надати завірений переклад своїх офіційних документів. Цього можуть вимагати управління з легалізації іноземців, роботодавець, навчальний заклад, школа, інколи також медичні заклади.
Де взяти завірений переклад?
Згідно з польським законодавством, завірений переклад робить присяжний перекладач – це особа, яка склала іспит у міністерстві юстиції Польщі та присягнула, що буде вірно й старанно виконувати свою роботу, а якщо ні, то їй за це загрожує адміністративна, а інколи навіть кримінальна відповідальність.
Чому польські інституції не приймають український нотаріальний переклад?
Тому що в Україні немає інституції присяжних перекладачів. Завірені переклади робляться іншим чином. Перекладач, який має профільну освіту (наприклад, польська філологія), робить переклад певного документа (припустимо, диплома) і йде зі своїм клієнтом до нотаріуса. Останній дивиться на його документ про освіту і посвідчує на перекладі підпис перекладача. Але нотаріус не має змоги перевірити переклад, тому це лише заява людини з освітою, що вона вірно переклала документ. Польські інституції хочуть, щоб переклад надавався особою, чиї знання перевірили. Присяжний перекладач склав іспит і підпадає під відповідальність, а український – ні. Тому рідко коли в Польщі приймають переклади, зроблені в Україні, хоча договір між двома країнами передбачає, що обидві приймають і визнають офіційні документи, зокрема переклади обох країн.
Де знайти присяжного перекладача?
На сторінці польського міністерства юстиції є список всіх присяжних перекладачів для всіх мов з поділом на воєводства. Крім списку, є численні оголошення.
Чи фірма або бюро перекладів може зробити вам завірений переклад?
Так, але слід пам’ятати, що у випадку саме завіреного перекладу повноваження від міністерства отримують фізичні особи – перекладачі, а не фірми. Тому бюро буде лише посередником між вами й перекладачем.
Які інституції вимагають документи із звичайним перекладом, а які із завіреним?
Дуже часто інституція сама вирішує – вимагати від іноземця документи із завіреним перекладом чи звичайним. Цікавим прикладом можуть бути поліклініки – тут можна надати документи із завіреним перекладом, але це не є обов’язковою вимогою. Часто таке рішення приймає керівник, але в більшості випадків поліклініки приймають звичайний переклад карти щеплень або інших медичних документів дитини.
Це стосується і школи. Свідоцтво про народження завжди перекладається присяжним перекладачем, а от особова справа або характеристика – не обов’язково. Рішення, чи може школа прийняти звичайний переклад, приймає директор.
Зовсім інша ситуація зі страховими фірмами, під час подачі медичних документів про відшкодування внаслідок, наприклад, травм. Там переклад мусить бути завірений.
Юлія ГОГОЛЬ