24 березня 2024 року римо-католики святкують Пальмову неділю. Для більшості поляків цей день означає початок Страсного тижня, за яким іде Великдень. Святкування Пальмової неділі у Польщі традиційно поєднали в собі пам’ять про євангельські події із давніми весняними польськими звичаями, в яких використовували гілочки верби. Розповідаємо більше про свято і традиції, які із ним пов’язані.
За тиждень до Великодня християни відзначають день, коли, згідно з біблійною оповіддю, Ісусус Христос вʼїхав до Єрусалиму на віслюкові. Вважається, що люди встеляли Ісусові шлях пальмовим гіллям, тим самим вітаючи Спасителя. Польською та багатьма іншими мовами це свято називають Пальмовою неділею. В Україні, та в країнах де пальми не росли, свято отримало народну назву – Вербна неділя (Квітна, Шуткова, Баськова, Неділя ваїй).
У римо-католиків у цей день перед початком служби традиційно проводиться хода навколо храму або в самому храмі. Учасники ходи тримають в руках гілки (в південних країнах – пальмові, в північних – вербні або інші) і запалені свічки. Під час ходи співаються святкові антифони і гімн Христу-Царю. Процесія уособлює тих людей, що вийшли назустріч Спасителю під час Входу Господнього в Єрусалим.
Меса цього дня включає читання Страстей Господніх, які, крім цього дня, читають ще тільки у Велику П’ятницю.
Під час богослужіння освячують так звані великодні пальми.
Великодні пальми
У Польщі звичай освячувати пальми був відомий ще у середні віки. Залежно від регіону пальми, які везли до церкви, мали різну форму.
Традиційні польські великодні пальми – це гілочки верби, часто прикрашені самшитом, барвінком, тисом та паперовими квітами. Гілочка верби – обов’язковий елемент великодньої пальми. Сама верба як «життєлюбне дерево» є символом життєвої сили та життя, яке з кожним роком відроджується. Так звані вербові котики вважалися селянами наділеними цілющою силою, оскільки вони з’являлися навесні найраніше і несли надію на відродження життя.
Звичними у Польщі є також так звані віленські пальми — це високі різноколірні палиці різної довжини, складені з фарбованих колосків, сухої трави, моху та квітів з цигаркового паперу, сформовані у складні композиції.
Традиція виготовлення пальм особливо багата в регіоні Курпє та в деяких місцях у Малопольщі – Рабка, Ліпніца Мурована. Під час Вербної неділі місцевість Лисє (Курпє) стає надзвичайно колоритним місцем, адже тут проходить змагання курпівських пальм, які іноді досягають кількох метрів у довжину і є справжніми барвистими витворами мистецтва.
Зараз найпопулярнішою формою пальми в Польщі є невелика, але дуже барвиста пальма, сплетена із сухих квітів і трав. Для її створення використовуються також пшеничні колоски. Вербову гілку з котиками обплітають сухими квітами та іншими рослинами, а увінчано все натуральними чи штучними суцвіттями.
Польські традиції і звичаї, пов’язані із великодньою пальмою
З великодньою пальмою було пов’язано багато повір’їв і звичаїв. Поляки використовували її відразу після освячення, а також протягом року для різноманітних обрядів. Вийшовши з церкви, били себе свіжо освяченими гілками, повертаючись додому, торкалися ними домочадців і тварин. Таке шмагання повинно було стимулювати життєві сили людини, яку б’ють, надавати їй енергії, життєвих і репродуктивних сил.
Гілкам верби з великодніх пальм приписували цілющі властивості. Прийшовши з церкви, господарі повинні були проковтнути кетяг з пальмового дерева, щоб захиститися від хвороб горла і зубного болю. Шматочки пальми змішували з кормом і давали тваринам для захисту від хвороб.
За народними віруваннями, освячена пальма мала протягом року оберігати господарство. Гілочки клали на підвіконня під час грози, щоб захистити будівлю від блискавки та пожежі. Ними били худобу, яку вперше виганяли на пасовище навесні. Їх клали під першу борозну під час оранки, щоб захистити посіви від висихання, граду, шкідників і забезпечити високі врожаї. Клали також у вулики, щоб бджоли добре розмножувалися і давали багато меду. У Великодній понеділок селяни окроплювали поля свяченою водою та встановлювали хрести з освячених гілок. Це мало забезпечити рясні врожаї та захистити зерно від негоди.
Поляки вірили, що освячена пальма мала сакральні властивості, тому її зберігали до наступного року, а коли приходив час готувати нову, стару спалювали, адже викидати її не можна було як святиню. Існує традиція, щоб попіл зі спалених гілок використовувати для богослужінь у Попільну середу.
У Пальмову неділю, незалежно від регіону, по селах і містах часто їздив віз із фігуркою Христа під назвою Пальмовий Ісусик / Jezusek Palmowy. Тягнули віз зазвичай люди, які виконували особливо важливі функції в тій чи іншій громаді. Уздовж траси радісні натовпи кидали під колеса квіти та пальмові гілки. Згодом цей ритуал став для молодих претекстом до традиції бити один одного гілочками.
Вербна неділя у Польщі була також пов’язана зі звичаєм chodzenia z pasyjką / «ходити зі страстями». До початку XX століття діти з бідних сімей ходили від хати до хати і збирали яйця на Великдень. Носили прикрашений зеленими гілками хрест – Pasyjka, загадували віршовані побажання та просили пожертви. Отримавши яйця, давали господині поцілувати хрест і йшли. Зараз ця традиція є забутою.
О.К.
За матеріалами gov.pl, РІС, РП, Polskie Radio.
Читайте також: Великдень 2024. Як у Польщі працюють магазини напередодні та у Великодні свята?